на добраніч, робін

– ти вирішила подзвонити своєму колишньому, щоб поговорити про нового колишнього?

(або ненсі розійшлась з джонатаном, стів хоче з’їхати до едді, а робін ненавидить жити сама)

 

1

 

Відкритися новим людям у Ненсі ще був шанс – якраз ввечері, коли вона усвідомила, що не має ніякого нічного одягу для сну. Хоч і минула ніч пройшла доволі комфортно в її старій футболці, повторювати той досвід вона не хотіла б точно.

Саме тому вже ввечері, коли Робін збирається виходити з кімнати спати, дівчина ніяково потирає руки та підходить до неї:

– Робін, у тебе є щось одягти?

Спочатку вона на мить застигає та дивиться з нерозумінням в обличчі – а потім, здається, розуміє, адже немов світлішає та усміхається на всі зуби.

– Так, звичайно. Тільки я не знаю, наскільки ти любиш Гаррі Поттера, але в мене є футболка Рейвенкло і шорти з цуциками. Вони зручні, хоч і здаються дивними, та й іншого в мене немає …

Мозок Вілер, який так і не почав працювати після вчорашнього алкоголю, повільно усвідомлює інформацію. Проблема могла ще бути в тому, що вона, втомлена та заспана, просто не може думати так багато і так пізно, тому замість слів тільки посміхнулась.

– Я люблю цуциків.

Якщо за дверима хтось дійсно свистить, то вони обидві то ігнорують.

Без подальших слів вона Баклі виходить, тихо прикриваючи за собою двері, і Ненсі здається, що вона чує звуки падіння – от тільки коли вона виходить, то там нічого немає. Здалось, мабуть. Поправивши кошик біля стінки, Вілер заходить назад, поволі роздивляючись приміщення. А дивитися тут є на що.

На всю стіну висів прапор лесбійок. Ймовірніше, це і була причина того, що у Робін нічого не склалось зі Стівом. Отже, вона єдина гетеро в цьому домі? Мило. Пропустивши повз себе дивне відчуття задоволення від того, що Робін – абсолютно точно не гетеро, вона підходить до поличок з книжками та різними приколами поміж ними. Тут і паличка з Гаррі Поттера знаходиться, і кілька примірників Кінга валяється – це щось каже про їхню власницю. З вікна відкривається гарний краєвид на … дорогу і якісь будинки обабіч неї. Нічого цікавого – і вона закриває штори, йдучи до ванної з рушником, яке їй приготував Стів. Воно пахне лавандою.

У самій ванній, намагаючись не скинути сотні баночок з кремами та гелями, Ненсі вмикає гарячу воду, і кімната майже одразу ж заповнюється парою. Зайві думки хоч на мить припиняють літати в голові, і вона може розслабитися, розподіляючи піну по тілу.

Коли Вілер виходить з кімнати, Робін вже спить.

 

2

 

От тільки заснути їй не вдається. Чи то у ванній не всі думки зникли, чи то дійсно у неї не має бажання спати, але вона лежить з відкритими очима та дивиться в стелю. Над нею висять десятки зірочок, які навіть трохи світяться від денного світла. В дитинстві вона теж такі мала, але з часом смаки почали мінятися – і замість такої краси вона кожної ночі дивилась на пусту стелю сірого кольору. Найгірше її рішення, чесно кажучи, і зараз вона повністю це усвідомлює.

Лежать більше нема сил, тому Ненсі з тихим роздратованим стогоном встає з ліжка, розминаючи спину. А матрац у Робін дійсно зручний. Може б то, попити сходити? І дівчина без подальших роздумів йде на кухню по воду. Головне зараз не перечепитися і не розбудити всю квартиру. З кімнати Стіва чується тільки хропіння та сопіння навіть через закриті двері, і Вілер на мить посміхається від цього – вони дійсно милі разом.

На кухні темно, і тільки ліхтар з вулиці освідчує кімнату. Ненсі вмикає телефон та повільно йде до столу, щоб дістати стакан. Треба тихо, щоб Робін на дивані не прокинулась, бо в такому випадку вона буде почувати себе винною.

Вода з крана, холодна та свіжа, охолоджує горло, і дівчина відчуває, як яснішає в голові. Їй дійсно цього не вистачало, треба було це раніше вийти попити. Окрім слабкого ліхтаря, на вулиці так само темно – і видно тільки самотнього собаку, який бігає від дому до куща. Колись вона хотіла собі завести пса, але замість нього у неї з’явився Майк, і всі плани пішли в забуття. Якби у неї була б власна квартира, то вона могла б завести собі когось кудлатого.

– Ненсі? Ти чого не спиш.

Різко повертаючись, Вілер бачить заспану Робін, яка ледве виглядає з-за спинки дивану. Із заплутаним волоссям, вона має доволі милий вигляд.

– Не спиться.

Замість слів дівчина, на подив Ненсі, встає з дивану та підходить до неї. Її рука, все так само ніжна та масна від нічного крему, забирає стакан, і Баклі робить кілька жадібних ковтків. Крапля води стікає з куточка її губ, і Робін самим пальцями витирає її з підборіддя. Ненсі помічає, як впритул дивиться на неї, тільки тоді, як дівчина трохи червоніє та прочищає горло. Точно, особистий простір – але ж то сама Робін встала так поряд.

– Мені теж.

Але коли вона зайшла, дівчина, здавалось, дійсно спала, як немовля. У свій захист Ненсі могла сказати, що у неї завжди були проблеми зі сном у невідомих місцях. Минулого разу вона так міцно спала тільки через конячу дозу алкоголю на пару зі Стівом.

Тиша заступає на кухню, але ніхто з них дійсно не рухається на вихід, щоб лягти далі спати. Навпроти, Робін робить неймовірно маленький і майже непомітний крок до неї, щоб знов встати плече в плече. Цього разу дівчина не червоніє та не прочищає горло. І так тепліше.

Вілер відчуває, як сині очі її сканують з ніг до голови, і тільки тут вона згадує, що все ще стоїть у шортах з цуциками та синій футболці з чорними вороном. Коли їхні погляди зустрічаються, Баклі швидко відвертається та знов робить ковток води, але потім розчаровано дивиться на стакан – закінчилась.

– Тобі пасує синій. Очі підкреслює.

Ненсі тихо фиркає на це та поправляє волосся за спиною.

– Дякую.

Якби Робін була хлопцем, то це могло бути схожим на дуже романтичний вечір-побачення, де вони мило спілкуються та обіймаються на дивані. Може, вона все ще не відійшла від Джонатана? Треба викинути його з голови й не думати про таке в бік своєї можливої майбутньої подруги, яка їй так мило віддала свою кімнату.

Але це вже вдруге, коли Баклі казала компліменти її очам. Чи варто якось звернути на це увагу? Вона прокручує в голові власне обличчя та тільки дивується собі – очі як очі.

Раптом з кімнати Стіва чується дуже гучний храп, після якого, здається, йде ряд шипіння. Ненсі, тримаючись до останнього, вибухає від сміху, як тільки Робін відпускає себе. Господи, їй дійсно доведеться жити з ними ще принаймні кілька днів.

– Хочеш какао?

Дівчина дивиться на Баклі з подивом в очах, обдумуючи ідею. Взагалі, вона не дуже велика прихильниця таких нічних рейдів на холодильник, але зараз, коли сон так і не йде в очі, вона починає знов обдумувати власні правила.

– Хочу.

Саме так вона й опиняється сидіти на столі, поки Робін із зосередженим обличчям дістає молоко та какао з шафи. Світло вони ввімкнули тільки над самою робочою поверхнею, щоб точно ніхто не приперся на їхнє свято живота.

Вони не говорять багато, і Ненсі тихо дивиться, як Баклі насипає какао-порошок та цукор у миску, заливаючи це невеликим шаром води.

– Вода? Нащо вона?

Дівчина не відривається від спроби ввімкнути піч і тільки показує знак «окей» одною рукою.

– Не знаю, чесно кажучи. Я колись прочитала в рецепті, що треба спочатку залити трохи води й закип’ятити, після чого можна все це заливати молоком. Дивно, але на смак прикольно.

Ненсі й слова не каже проти, а тільки дивиться з вікна на холодну вулицю та зиркає час від часу на дівчину поряд. Зараз її волосся зібране у невеликий хвостик на маківці, а сама вона ходить у шортах та футболці з якимись дивними написами, які дійсно важко прочитати в темряві. Сама футболка явно завелика для неї, немов вона її вкрала в когось, більшого за розміром.

– У нас вафлі є, якщо що. В холодильнику можеш взяти.

Коли Вілер таки відкриває його, то на неї дивиться ледь не ціла армія вафель «eggo» в жовтих коробках. Здається, дівчина Майка колись казала, що любить такі, але насправді Ненсі не дуже впевнена як в цьому факті, так і в тому, що Майк взагалі досі з нею зустрічається. Він якось занадто багато часу проводив з братом Джонатана, що це почало наводити на думки певні.

– Не кажи, що ти тільки вафлі і їси, — каже дівчина, забираючи одну пачку.

Робін спочатку не відповідає, очевидно зайнята переливанням молока до каструльки. Потім, коли какао вариться на печі, вона переможно скидає руки догори та каже мовчазне «так».

– То Стіві накупив все ще на випадок, якщо його діти прийдуть сюди з тою лисою подругою, яка їх просто обожнює.

– Вона вже не лиса.

Перемішуючи напій, Баклі тільки припідіймає брову та дивиться на іншу з німим питанням.

– Кажу, Оді вже не лиса. Волосся відросло.

Вона не знає, чи дійсно то така важлива інформація, але Оді дійсно пишається своєю зачіскою, яке їй часто заплітає розпатлана Макс, тому здається неправильним випускає такий факт про неї.

– Ти теж з нею дружиш?

В голосі дівчини звучить природний інтерес, від чого вона відкидає голову назад та голосно сміється. Какао Робін відставила варитися, повертаючись до неї повністю тілом.

– Мій брат з нею зустрічається, — але вона не знає точно, тому тільки знизує плечима, — або вже ні, ці підлітки дуже непостійні.

– То ти сестра Майкі? Такого високого гівнюка, який безупинно лається?

Ненсі усміхається сама собі, бо це найкращий опис її брата, який доводилось коли-небудь чути.

– Йому дійсно варто промити рота з милом.

Звісно, що вона це знає – про це знають всі, кому доводилось спілкуватися з Майком довше двох хвилин. Для їхніх батьків це не є таємницею також, і якщо мама хоч якось намагається відучити сина від цього, то батько тільки дивиться в телефон та ніяк то не коментує. Взагалі їхній батько мало на що реагує; єдині рази, коли він дійсно розмовляв та навіть використовував сарказм, траплялись в моменти візитів Дастіна. Самому Дастіну то неймовірно подобалось, тому він ледь не зі шкіри ліз, щоб подратувати чоловіка.

Ще кілька хвилин проходить в розмові про Майка та всіх інших дітей, яких Стів собі забрав на правах няньки, аж раптом вони чують якийсь шум і запах вареного молока. Какао.

– Бляха! — Робін різко повертається та хапає каструльку голою рукою, намагаючись її прибрати з печі. От тільки її ручки гарячі, і ледь не зронивши її на підлогу, дівчина ставить какао на стіл, підносячи руку до рота. — Бляха!

Другий вигук звучить гучніше, і на мить навіть здається, що це розбудило Стіва або Едді, але ні, вони так само хроплять у себе в кімнаті.

– Робін, руку під воду треба!

Дівчина, немов тільки зараз згадавши, що відчуває насправді, відкриває кран та підставляє руку під нього. Ненсі вимикає піч та стурбовано дивиться на червону руку під водою – опік не сильний, і почервоніння має зійти до завтра; на щастя, каструля не настільки сильно встигла прогрітися.

Через кілька хвилин вона дістає її та критично оглядає – насправді нічого серйозного.

– Болить, Ненс.

От тільки сама дівчина незадоволено скиглить та показує почервоніння на шкірі, від чого Вілер стискає губи в тонку смугу, намагаючись не засміятися.

– Мені подути на неї чи як?

– І поцілуй.

Як дитина, думає дівчина сама собі, але вголос тільки зітхає та підносить чужу руку на рівень свого обличчя. Коли вона трохи дмухає на шкіру, то вона покривається мурашками, а сама Робін шаріється, і Вілер дивним чином знаходить це милим. Так не має бути, але чого не станеться пізньої ночі, правильно? Сам опік вона не цілує, а обережно торкається губами шкіри біля зап’ястка.

– Гм, окей, гаразд, нумо пити какао, поки воно не охололо, адже тоді воно вже не буде таким смачним, а я хотіла б, щоб ти його зацінила.

Зі звичним потоком слів Робіне тікає від неї по каструлі й мало не торкається гарячої ручки знов. Цього разу Ненсі була готовою, тому вчасно каже їй бути обережнішою.

З чашками теплого напою вони йдуть до кімнати, адже ось так на кухні вони можуть випадково когось розбудити.

Таким чином Робін змушує її дивитися «Гаррі Поттера», адже як так сталось, що Ненсі Вілер у футболці одного з гуртожитків Гоґвортсу так і не дивилась ні одно фільму. Ненсі, втомлена за цей день, засинає на епічному моменті, де Гаррі отримує свого листа. Але ніхто не міг її судити, спати дійсно хотілось неймовірно, а плече Робін, з якого вона майже одразу ж впала на коліна, доволі зручне, особливо в купі з її руками, які плутали волосся.

Вона прокидається, коли Гаррі лежить в лікарні та розмовляє з кудлатим мужиком, замотаним в штору.

– Спляча красуня прокинулась? Пропустила найцікавіше.

Її очі, сині від екрана, заспано злипаються, і в довершення дівчина широко позіхає.

– А сама спати хочеш.

Робін цього не заперечує, а тільки позіхає ще раз, змушуючи Ненсі повторити за нею. Порожні чашки з-під какао стоять на підлозі, адже для того, щоб встати, Робін мала скинути дівчину з себе.

Фільм йде далі, і Вілер таки вирішує додивитися його до кінця, щоб не засмучувати Баклі, але всі розуміють, що їй треба вмикати його знов через пропущену основну частину.

Титри починають бігти по екрану, але їх вже ніхто не бачить, адже Робін падає на бік, змушуючи заспану Ненсі обличчям впиратися їй в живіт. Через кілька хвилин Вілер ліниво підлазить вище, а Баклі бездумно обіймає її тіло. В такій позі з ноутбуком з іншого боку ліжка вони й засинають тої ночі.

Вілер один раз прокидається посеред ночі, коли ще сонце не встало, але тепле тіло поряд так зручно давить збоку, що вона не знаходить в собі сил відсунутися подалі.

 

3

 

– Ненсі! Робін зникла!

Ранок починається не з кави, а з криків Едді.

Двері гучно відкриваються, і в кімнату ледь не залітає червоний від хвилювання Едді, поки Стів ледве встигає за ним позаду. Ненсі, яка тоді спала, впираючись в шию Баклі, підривається від раптовості, змушуючи дівчину поряд повторити її дію.

Перші кілька секунд вони просто дивляться одне на одного в застиглих позах: Вілер з Робін, кудлаті та незадоволені, спросоння на ліжку, а Мансон у футболці Стіва з дивним виразом обличчя. Було не раніше шостої години, з якої радості вони вирішили підскочити в таку рань?

А потім він починає усміхатися.

– То ви тут разом спите. Не буду заважати, зустрінемось за сніданком.

Двері закриваються так само гучно і різко, від чого Робін ще раз сіпається.

– Якого біса тільки що було?

У Вілер немає відповіді, тому вона знов лягає спати. Дівчина повторює її рух, але цього разу вони лежать подалі одна від одної, і Ненсі відчуває легку прохолоду від цього. Навіть тепла і велика ковдра не рятує від неочікуваного роздратування від такого ранку. Проте далі вони засинають, і наступне пробудження здається вже більш привітним – хоча б тому, що Робін знов обіймає її, як подушку, і її бік горить. Збираються вони у відносній тиші.

– Ненс, стій.

Дівчина повертається, тримаючись за ручку дверей, і Робін грайливо посміхається. Щось затягується в грудях від цього погляду, і Ненсі відпускає руку повністю, показуючи, що вона уважно слухає.

– Почекай трохи тут, я першою вийду.

Подальших заперечень немає, адже дівчина сідає на ліжко та вмикає телефон. Їй все одно треба було домовитися з Джонатаном. Баклі тихо виходить, і Вілер на мить навіть думає, які є шанси, що вона вирішила налякати хлопців?

 

ненсі

«ти не забув речі?»

 

джонатан

«ні все зі мною»

 

джонатан

«ти сьогодні ж прийдеш?»

 

ненсі

«звісно»

 

ненсі

«треба ж пояснити свій прогул вчора»

 

джонатан

«я сказав, що ти почуваєшся погано»

 

джонатан

«хоча то була правда»

 

ненсі

«я тебе обожнюю»

 

ненсі

«дякую»

 

З кухні чується гучний крик Едді та сміх Робін, від чого Ненсі кидає телефон на ліжко та біжить до них. Мабуть, шанси таки були доволі високими. І дійсно, як тільки вона заходить на кухню, то дівчина ледь не валяється на підлозі на пару зі Стівом від реготу, поки сам Едді тримається за серце та дивиться на всіх зі зрадою в погляді. От тільки куточки його губ все одно підозріло вигинаються у посмішці.

– Роб, серйозно? Тобі десять?

Баклі тільки кривляється:

– Серйозно. Не треба було мене будити вранці.

На столі так і стоїть каструля, в якій вони варили какао, тому Ненсі, поки до неї не звертається увага, йде мити – її й так вже так мило зустріли у квартирі, було б свинством не відплатити хоча б митим посудом. А там ще і кілька чашок з кімнати знайшлось, тому під кінець дівчина має доволі непогану купу брудного посуду.

– До речі, Ненсі, як тобі сьогодні спалось?

Едді, який вже відійшов від переляку, опирається та стіл та питає так, немов має щось не увазі – чомусь залишається відчуття, що він дійсно хоче дізнатися певну інформацію. Робін застигає зі сковородою в руках.

– Непогано, знаєш.

– Можу здогадатися. Кому було б незручно спати в ліжку Ро…

Далі він не закінчує, адже Баклі кидає в нього яблуко. Звідки у них стільки яблук?

– У Робін дійсно зручне ліжко.

Десь збоку чується голос Стіва, який тільки вийшов з ванної. Його волосся трохи мокре, а навколо рота видно піну, але навіть так погляд Едді затримується на ньому занадто довго, і на мить здається, що в його очах літають сердечка. Нудотно, але з іншого боку Вілер, можливо, хотіла б, щоб хтось дивився на неї таким чином. Вона тільки здуває пасмо волосся з обличчя та повертається до посуду. Сині очі спостерігають за нею, але дівчина то стоїчно ігнорує.

– А ти звідки про моє ліжко знаєш? — Баклі падає на ліжко з тим самим яблуком, яке тільки що кинула в друга.

– Пам’ятаєш, той раз, коли ми напились в честь … бляха, в честь чого ми тоді нажерлись?

Беручи до уваги її останній досвід гульні з Гаррінґтоном, то Ненсі може тільки гадати про їхні події того дня. Вони переспали? Але чого у Робін висить прапор лесбійок? Може, якраз після того вона зрозуміла, що лесбійка?

– В честь твоєї бі-паніки.

– Точно! І тоді ми впали до когось в кімнату та й так і заснули.

Робін замість відповіді тільки чухає підборіддя, і чомусь здається, що вона такого не пригадує. Але знову ж таки, вони тоді мали бути дійсно в зюзю п’яні, щоб отак впасти до когось у кімнату.

– І чого я не знаю про цю історію? — Едді грає бровами, і від цього Стів кидає в нього рушник зі свого плеча. Він попадає якраз в усміхнене обличчя.

Між ними зав’язується сварка-загравання, і Робін втрачає до цього повний інтерес. Мабуть, це стається регулярно, і Ненсі це доведеться звикнути до цього. Ну нічого, головне, що не на вулиці.

– Ненс! — зрештою кличе Мансон. — Можеш затриматися в нас.

Це не питання, а ствердження, пропозиція, і Вілер на це тільки легко посміхається – навіть серед такої дивної компанії їй дійсно комфортніше жити, аніж поряд з батьками. Їй треба була така зміна оточення, однозначно треба була.

– Можеш спати в цей час у Робін …

Йому в живіт летить ще одно яблуко від Баклі, і Вілер на це тільки сміється – їй дійсно варто звикнути до багато чого.

 

---

від авторки

---

не знаю, як ви варите какао, але я серйозно трохи заливаю води, щоб розмішати файно, а потім в цю суміш ллю молоко (на все готове, так-так, молоко, ми дивимось на тебе)