Наслідки святкової ночі

Загадуємося питанням про компанію крадіїв Ромео які були теж в Новому році та завершили то свято кепсько

Звичайно старший з ними бачився, але зустріч була не дуже приємною. Принаймні для Ромео

Але ті навіть мало знали що творили коли випили, навіть та сама Евеліна яка боялась би щоб хтось її в нетверезому стані зґвалтував.

Розмова справді пішла в туман і не завершилася над тим щоб просити вибачення перед новим гостем – Кайлом. Всі просто огризнулись і розійшлись, а Ромео залишився один.

Ця розмова була ще перед тим квестом, і соромно перед магом було тільки тому хто його запросив.

***

Кайл був біля воріт

– Трохи запізнюєшся, але це не так впливає – промовив крадій

Маг різко зупинився, подивився на нього та пішов далі.
– Ходімо.

Йшовши далі крадій пам’ятав ту драку хоч і в деяких кадрах, пам’ятав ті дії Евеліни й про те що вони з Кайлом домовились випити та вийшло це

– ..Ти злишся на мене за цей вечір?

“Чи злюсь я на нього?… Ні. Чи потрібно було вчинити інакше? Так. Я злий, але не на нього.. тоді на кого?”

– Зараз не на часі про це говорити.. але на тебе я не злий – відповів той коротко не дивлячись на крадія, а останні слова промовив тихо.

Ромео дивно на його подивився

Така реакція явно говорила що або Кайл злиться або сталося ще гірше ніж можна подумати

Крадій обдумував що сказати далі:
– Але якщо трапилося реально гірше, то знаю що коли я п’яний це жахливо

Він трохи промовчав

– Надіюсь шкоди я тобі не наробив…А за драку вибач

Маг промовчав стосовно цього.

” Це не було гірше. Аж ні як. Але.. цього не повинно було статись! Який я дурень.”

Ромео напрягло мовчання Кайла, але він зробив вид що навіть не говорив цього

“Мені треба перестати пити раз і назавжди. Особливо коли запрошую когось, щоб випити”

Через деякий час хлопці дійшли до цілі

– Далі лагер. Що робити будем? – змінивши похмурий погляд на більш нормальний промовив Кайл

– Спробуємо тихо пройти, але малий шанс зробити це і прийдеться битися

– Добре

Вони почали свій крисиний шлях через лагер. На цю мить було як по маслу, але якби не той клятий сніг

Хрумтячи сніг видавав кожні кроки та чи глибший він був тим голосніше було чути мага з крадієм. Не дійшовши й половини їх помітили та почали атаку.

“Ну ось, як на зло…”

Ромео взявся за кунай який був зв’язаний бинтами збоку бедра і готовився в позі для драки.

Кайл взяв позаду себе свій посох та теж прийняв позу бойової готовності.

Почалась битва дзвін металу, запах крові та вогню оточувало присутніх битви.

Потім почалась каша. То від туди то звідкілясь вибігали псини Некромопс, а також і вовки.

Бій давав про себе знати що він буде пітний. Бризки крові були повсюди по снігу, по стінах і на гіллях дерев, так горіло будівля від вогню.

Маг не був у формі.

Виснажений від недосипання він не був уважний. А думки захлинували його в себе чим далі, тим більше.

Дзвін кунаю крадія будили Кайла з того стану.

Із за цього Ромео відбивав того хто був позаду сірого.

Рани на руках малювались ще більше, але без програшу.

Кайл повернувся назад далі відбиваючи так атакуючи.

Було бажання спитати для чого крадій відбивав, але зараз не час для цього.

Він боровся за те, щоб не піти в думки…

Згодом Ромео просто побив одного з собак і вирізав його кунаєм в шию, але другий його повалив і поранив живіт

Крадій його пнув ногою і тріснув по обличчю що потім кинув кунай в шию, із за чого солдат висів на стіні

Вороги без єдиного шансу падали на холодний сніг зафарбовуючи під собою у червоний колір.

Кайл відбив удари які планувались на його і поспішно підійшов до його.

– Ти як? Все нормально?

Ромео видихнув із за виснажливості та підійшов до того висівшого і забрав кунай із за чого той упав

– Так нормально все

Вони проходили подалі від таборів.

З часом бій закінчився. Кайл в перше з посмішкою проговорив до крадія.

– Ми впорались. Пропоную залишитись на деякий час тут щоб відпочити… А це що таке? – спитав маг у Ромео показуючи на живіт.

Крадій виснажений дивився на його, але удавав шо все добре

– Так звичайно рани будуть, але вона не глибока

– По ній видно що вона не глибока. Але вона серйозна. Пішли промию тобі хоч її та від холоду замотаємо. – промовив це маг та підібрав свій рюкзак.

– Я б сам міг, ти так кожному допомагаєш? – насмішливо посміхнувся Ромео

Кайл промовчав та направився до однієї з палаток.

– Пішли. Рана замерзне, гірше буде.

Ромео йшов потихеньку із за того що рана дуже щеміла і присів в палатці

Маг розпалив багаття, набрав снігу в миску, щоб розтопити.

Водою з фляги та магією промив рану.

Потім дістав зі свого рюкзака тканину яка була схожа на бинти та почав перемотувати торс.

Обмотуючи навколо талії Кайл приближався до тіла крадія.

Щоки від цього більше нагрівались, а в голову лізли всякі непристойні думки.
“Бляха…”

Стряхнувши головою він зав’язав на вузол “бинти” та промовив:

– Їсти будеш?

– Що з тобою? – Ромео трохи нахилився до мага та із за цього вони були досить близько

– Все нормально. – тихо промовив заклинатель дивлячись в бездонні блакитні очі.

Потім він відсунувся.

Кайл мовчав і не знав що сказати.

– Стосовно вечора.. – він замовк трішки та продовжив. – Так де що сталось окрім драки. Але я не сказав би що це гірше ніж могло бути.

Весь цей час сірий не дивився на Ромео.

– Що ти пам’ятаєш від того дня?

– Я пам’ятаю драку і як ти з’явився..більше нічого – крадій промовчав щодо Евеліни, щоб не углиблювати цю розмову.

Кайл стиснув губи та закрив очі.

Було видно що він хотів би сказати “бляха”, але промовчав.

– Якщо коротко по суті. Після драки ти пішов від своєї компанії. Потім знайшов мене. Тоді переслідувала жінка яка липла до тебе. Ми сховались від неї, а потім.. – він закрив обличчя рукою відчуваючи сором. – ми поцілувались. По моїй провині… пробач. Цього не повинно було статись.. Кхм. Водою можеш користуватись, щоб помити кунай та інші речі які в крові.

Маг піднявся з місця та збирався йти на вулицю.

– Що..по твоїй провині? – крадій дивно подивився на його в слід, ці слова впали для його в шок

“Як вийшло по моїй провині якщо п’яний був я?”

На цю мить Ромео не міг переварити той факт що це було насправді.

Коли хлопець вийшов з палатки, маг вдихнув холодне повітря.

Він взяв з карману цигарку за магією запалив її.

“Пригодилась..”

Подих повітря разом з димом дурманили голову та заспокоювали.

Куча думок змінились на одне

“Треба повертатись. Так не втечеш. ”

Спаливши цигарку до тла повернувся назад.

Кайл сів на місце де був та сказав:

– Ти так і не відповів чи будеш їсти.

Ромео обпирався руками сидячи на землі

– Я не хочу, але…ти сам мене поцілував коли я в нуль був п’яний?

Кайл хотів би промовчати як завжди, але знаючи себе він все одно відповість.

Тому і кивнув.

Тут Ромео сів в нормальній позі наскільки йому б не було боляче в ранах

– Це значить ти використав момент коли я був п’яний..прям як вона – крадій це сказав вже серйозно

– Що?.. Тобто як вона? Я не.. – маг трохи промовчав, а тоді добавив – Ти тоді сам сказав що ти насолоджувався моментом. Ти тоді сам мене притиснув до стіни та притиснув мені руки.

Ромео встав знову в той самий шок, але ще більше.

Він же був п’яний тому й очевидно що так було б, можливо.

Тепер і йому стало соромно тому в старший відвернувся приховуючи рум’ян, згадуючи деякі спогади щодо поцілунку.

– З ким ти мене зрівнював? – говорив Кайл свердлячи поглядом товариша. – Ти щось ще пам’ятаєш. Я правий?

– Я тебе ні з ким не зрівнював, я пам’ятаю це в малих кадрах, тому повністю пояснити то не можу – він трохи промовчав – Взагалі цього не повинно було бути, вибач…

Він згадав що коли п’яний то дуже відкритий тому в його було дуже погане почуття.

– Забий.. -Проговорив він коротко. – Давай просто не згадувати цього…

Проговорив Кайл не дивлячись на партнера відчуваючи те що він зараз не правильно вчиняє щодо себе.