Намміни

Вечір у клубі
Чімін впевнено прямує у центр танцювального майданчика, знаючи, що Намджун слідує за ним. Людей, порівняно з тим, коли він ішов у кабінет Намджуна, менше, що дає змогу танцювати, не торкаючись інших.
Дойшовши до потрібної точки, Чімін розвертається і бачить у сантиметрах від себе обличчя Намджуна. На подив Чіміна, він ішов прямо за ним. Це викликає самовпевнену посмішку на його обличчі.
На фоні грає звичайна клубна музика і Чімін, відходячи від Намджуна, починає танцювати. Він впевнений, що Намджун не знає про те, що він ходить на заняття з танців, оскільки вони давно не спілкувалися. Але це на краще. Чімін хотів би побачити здивування у суміші з бажанням.
Якщо бути чесним з самим собою, Чіміна давно приваблював Намджун тілом і думками. Йому подобалися сильні м’язи чоловіка і водночас його погляди на життя. Він уміє говорити до біса розумні речі простими словами. Навіть якщо ти не розумієшся у чомусь, Намджун пояснить це настільки дохідливо, що зрозуміє навіть Техьон (не в образу Техьона, просто той під час їхніх усіх розмов витріщається на Чонґука і зазвичай не розуміє про що говорять інші). Чімін інколи думає, що Намджун вибрав не ту професію, але бачачи його щасливим при вирішенні проблем, управлінням клубом та персоналом, розуміє, що він став тим, ким повинен бути.
А як одного разу вони їздили відпочивати в Індонезію, де часто ходили без футболок? Чімін не зможе порахувати скільки разів він задивлявся на тіло Намджуна.
Чімін ніколи не надавав цьому значення. Йому багато хто подобається, він знайомий з багатьма розумними людьми і Намджуна відносив до них. Просто друг з божественним тілом і розумними думками. Щось більше? Ні, продовжувати долю Техьона не хотілося.
А сьогодні в клубі він не втримався. Йому захотілося пофліртувати, погратися з вогнем, а алкоголь тільки підштовхнув до цього. Саме тому зараз він дивиться як навпроти танцює гарячий чоловік, бачить у його очах хіть і бажання. Безперечно, він цього хотів не менше Чіміна.
Чімін вважає, що вони танцюють занадто далеко один від одного. Це потрібно терміново виправляти.
Одна секунда і Чімін повертається до Намджуна спиною, притискаючись до його грудей. Руку він заводить назад та вплітає у світле волосся Намджуна, ледь відчутно стискаючи. Він не припиняє рухатися, натомість відчуває сильні руки на своїй талії.
Відстані між ними ніякої, в одязі стає неймовірно спекотно, а кожен біт музики відгукується десь усередині тіла.
У Намджуна поколюють пальці від дотику до чужого тіла. Він відчуває запах волосся Чіміна, який віддає шоколадними нотками, а його член відчуває тертя задниці Чіміна. Це зводить з розуму. Чімін зводить з розуму…
Намджун наближається до вуха Чіміна і каже так, щоб той його почув.
— Може відійдемо? — грубий голос обпалює нутрощі Чіміна, а зовні шкіра вкривається сиротами. Чорт, як можна говорити таким сексуальним голосом?
Чімін не відповідає, а просто тягне Намджуна за собою до стіни, де знаходяться диванчики. Звісно, всі місця зайняті, але для них завжди є вільне місце, яке Намджун бронює під себе. Танці виснажують і йти у кімнату відпочинку не завжди хочеться, тому мати вільне місце біля танцполу дуже зручно.
Проте вони не доходять до дивану. Намджун притискає Чіміна до стіни, наполегливо цілуючи. А Чімін відповідає, оскільки сам думав про це ж.
Цей поцілунок розпалює збудження у кожному з них до критичної точки. Вони обоє це відчувають і в обох думка швидше забратися до біса з цього клубу, однак припиняти цілуватися теж немає бажання.
— Поїхали звідси? — Намджун відхиляється і бачить перед собою Чіміна, сповненого бажання на продовження вечора, його пухкі губи, які так і манять до себе, та очі, які без слів кажуть “поїхали нахрін звідси”. — Нам потрібно попередити хлопців.
Чорт, у Чіміна зовсім вилетіло з голови те, що вони тут не самі.
— Не будемо казати куди і навіщо ми їдемо, окей?
У відповідь короткий кивок, а після нього ще один поцілунок, обвіяний пристрастю та шаленим бажанням.
Вони направляються у кімнату відпочинку, щоб повідомити, що йдуть. Легенда вигадується на ходу, залишилося це сказати так, щоб друзі повірили. І, враховуючи, що ті вже п’яні, це не є проблемою.
У кімнаті все як було, всі п’ють, спілкуються, тільки Чонґука немає і Техьон злегка замислений, але їм зараз, чесно кажучи, не до них. Чімін з Намджуном переглядаються, вирішуючи хто перший почне, але їх випереджає Юнґі.
— Ви там довго стояти будете, чи алкоголь усю пам’ять вибив і ви нас не впізнаєте?
— А? Ми цейво, додому. Втомилися вже, та й спати хочеться, — відповідає Намджун, напрочуд забуваючи про раніше вигадану легенду.
— Це на вас усіх старість так впливає? — заговорив найстарший з них Джин.
— Та Чонґук ніби наймолодший, але все одно втомився, — роблячи задумливий вид, каже Юнґі.
— Ну ви тут продовжуйте високоінтелектуальну розмову, а ми підемо, — говорить Чімін, беручи Намджуна за руку та витягуючи з кімнати.
— Тобі не здається це трохи дивним? — запитує Юнґі в Хосока, не бачачи, що той мило сопить на дивані.
Він залишає це запитання без відповіді, а сам продовжує відпочивати й насолоджуватися вечором.
Чімін і Намджун прямують до стоянки клубу. Вони знаходять машину Чіміна й Намджун сідає за кермо, оскільки ще не встиг випити.
Не дивлячись на те, що квартира Намджуна знаходиться близько до клубу, Чіміну зараз шалено хочеться вміти телепортуватися. Він уже й не пам’ятає, коли хотів когось настільки сильно.
Його погляд притягують руки, які впевнено керують автомобілем. На кожній видніються вени, які проступають синіми лініями з-під шкіри.
— Прошу, не дивися так, інакше є ризик, що ми не доїдемо до мого дому, — Намджун не зводить погляду з дороги, але чужий проникливий погляд важко не відчути.
— Ти настільки мене хочеш? — рука Чіміна легенько стискає стегно Намджуна. Йому подобається бачити чуже бажання, яке той не в змозі приховати.
— Так, чорт забирай, — майже прогарчав Намджун і пришвидшився.
Через десять хвилин вони паркуються біля будинку Намджуна. Обоє збуджені до краю і обоє намагаються чимшвидше подолати відстань до квартири.
У квартирі прохолодно, вікно відчинене на провітрювання, але жар тіл, що тісно притиснуті один до одного, не дає відчути прохолоди.
Чімін притискає Намджуна до стіни, не припиняючи цілувати, а руками досліджує кожен сантиметр тіла. Він відчуває під тканиною одягу міцні груди, кубики пресу, накачані стегна й член, що міцно стоїть. Чімін пестить його, стискаючи ближче до основи й хтиво усміхаючись.
Недовго думаючи, він опускається на коліна і розстібає ремінь, відкидаючи його вбік, і блискавку на брюках Намджуна. Перш ніж спустити боксери, Чімін притискається губами до члена під тканиною. Він охоплює ротом головку і дивиться прямо в очі Намджуна. Той кладе руку на ланіту, ніжно гладячи, від чого Чіміну стає ще тісніше в штанах. Такий контраст милого і водночас сексуального Намджуна вбиває.
— Ти впевнений, що хочеш перейти нашу межу дружби? — звучить запитання, після якого буде неможливо повернутися назад.
— Ти бачиш в моїх очах хоча б краплю сумніву? — впевнено каже Чімін, притискаючись ланітою до члена.
— Ні, я бачу в твоїх очах море бажання.
— Тоді менше слів, крихітко, — Чімін не чекає на дії, він просто стягує боксери і бере в рот.
Намджун закидає голову назад, через що стукається об стіну. Він концентрується на відчутті свого члена в чужому роті. Чімін уміло володіє язиком, граючись ним з вуздечкою. Чорт, йому навіть не потрібно брати член в рот хоча б на половину. Намджун тільки від його язика відлітає в іншу галактику. Але Чіміну мало, тому він насаджується до основи.
— Дідько…
Стогін Намджуна приємно лестить і мотивує старатися краще. Але його зупиняють, відтягуючи за волосся назад.
Він не встигає обуритися, коли його вже піднімають на руки та притискають до стіни, виціловуючи на шиї різноманітні малюнки.
— Я хочу на столі, — Чімін тримається за накачану спину, прикриту сорочкою, а членом потирається об прес Намджуна.
— Впевнений?
Чімін не розуміє до чого це запитання, але, дивлячись на хитру посмішку на чужім обличчі, згадує, яка спальня у Намджуна. Спальня сама по собі звичайна, крім однієї особливості, а саме дзеркала на всю стіну прямо навпроти широкого ліжка. Механізм у його голові закрутився і якщо раніше він не розумів сенсу того дзеркала, то зараз його фантазія малює різноманітні картинки з цим дзеркалом. Він буде так красиво вигинатися на члені Намджуна і бачити себе у величезному дзеркалі. Perfect.
Намджун вловлює хід думок Чіміна і, стиснувши сильніше його стегна, несе у спальню. Вони вмикають лише настільну лампу біля ліжка, не бажаючи псувати інтимну атмосферу, яку дарує напівтемрява. Чіміна кладуть спиною на ліжко і він відразу звертає увагу на широке дзеркало. Він до чортиків сексуальний: губи розпухли від поцілунків і мінету, одяг на ньому пом’ятий, а член впирається у штани.
Намджун повільно знімає з себе одяг і бачить як Чімін сфокусувався на ньому. Слідкує за кожним його рухом, зачіплюється за тільки що відкриті ділянки тіла, облизуючи поглядом. Коли останній елемент одягу злітає з тіла Намджуна, Чімін не знає на що дивитися. На великий член, який ідеально попадатиме по простаті, чи на підкачену задницю, яка відображається у дзеркалі. Насправді, Намджун не дає можливості вибрати, оскільки накриває своїм тілом тіло Чіміна, вриваючись язиком у чужий рот. Чімін хоче застогнати від напору Намджуна, але той так жадібно цілує, що фізично неможливо видати будь-який звук.
— Я хочу, щоб ти спостерігав за мною, — Чімін ніжно відштовхує Намджуна від себе. — Будь ласка.
Трясця, Намджуну майже фізично погано від цього благання. Але як від такого можна відмовитися?
Він підіймається і залазить на ліжко, спираючись на узголів’я. Він повністю голий, але ні краплі сорому чи ніяковості. Скоріше бажання, хіть і залізна витримка. Без неї Чімін уже стрибав би на його члені.
Чімін встає з ліжка і скидає з себе весь одяг. Не так повільно, як це робив Намджун, але не так і швидко, як міг би це робити. Він оглядає кімнату й бачить на столі пляшечку змазки. Секунда і вона в нього в руці.
Він сідає на ліжко обличчям до дзеркал, щоб мати змогу спостерігати за собою. І, на його думку, такий вид ще більше сподобається Намджуну, який стискає свій член. Чімін хотів би, щоб той кінчив собі в руку, дивлячись на нього. Можливо, в інший раз.
Змастивши пальці рідиною з пляшечки, Чімін заводить руку собі за спину, торкаючись входу. Він не бавиться, а відразу вставляє два. Враховуючи, що він майже кожен день мастурбує, це не приносить дискомфорту, а тільки додає полум’я до вогнища збудження всередині нього.
Намджуну дуже важко стримувати себе, щоб не кінчити собі в кулак. Він бажає відчути тісноту чужих стінок, бажає не просто уявляти, а дивитися як Чімін скаче на його стегнах. А ще, його неймовірно збуджує чужа впевненість в собі. Чімін випромінює любов до свого тіла, до себе і це притягує не гірше, ніж залізо до магніта.
Коли чотири пальці вільно входять, настала черга Намджуна благати.
— Будь ласка, Чіміне, я більше не можу, — він стискає свій член біля основи, щоб зупинити оргазм, який стрімко наступає.
Самовпевнена посмішка проковзує на обличчі Чіміна, після чого він дістає свої пальці й сідає на стегна Намджуна. Знову ж таки, спиною до нього, щоб мати можливість милуватися собою на чужому члені.
Трохи змазки на член і Чімін привстає, направляючи стовбур в себе. Сідає він повільно, даючи можливість своєму тіло звикнути до розмірів Намджуна. Усе ж у ньому давно нічого великого не було, тільки пальці й анальна пробка.
Намджун кладе руки на чужу талію, сильно стискаючи, але не керує чужим тілом, лише голосно зітхає, зчепивши зуби.
Чіміну потрібно хвилина, щоб звикнути, а далі він піднімається і різко опускається на член. Він не зводить погляду з свого ідеального тіла і чужих рук на своїй талії. Дідько, він зобов’язаний відтворити це видовище на камеру. Тільки от його телефон чорт знає де, а от телефон Намджуна лежить на тумбі поблизу. Він тягнеться по нього під зацікавлений погляд Намджуна й відкриває камеру. Знімки виходять навіть кращими, ніж він припускав.
— Я сподіваюся, що ти будеш дивитися ці світлини на своїй роботі й збуджуватися без можливості отримання оргазму, а ввечері після роботи прийдеш додому і відтрахаєш мене, роблячи нові світлини.
Позаду чути гарчання і за мить Чіміна ставлять у колінно-ліктьову, входячи по яйця. Поштовхи грубі й ідеально попадають по простаті. Оргазм підбирається, але не поспішає вибухнути феєрверком, розливаючи задоволення по тілу. Єдине, що зараз потрібно Чіміну — це подивитися у дзеркало.
Ох, чорт, прогнуте тіло Чіміна, якого трахає божественно-сексуальний Намджун, закусуючи свою нижню губу. Цього вистачає, щоб Чімін кінчив, забруднюючи постільну білизну Намджуна.
Намджун робить кілька поштовхів і виходить, кінчаючи Чіміну на сідниці. Здається, через цей оргазм навіть голова запаморочилася.
Чімін намагається підвестися, але міцні руки не дозволяють цього зробити. Він переводить погляд на дзеркало, дивлячись Намджуну в очі.
— Будь ласка, не рухайся, — Намджун бере свій телефон, роблячи ще одну світлину.
— Швидко вчишся, — усміхається Чімін, нарешті підводячись. Він не витрачає часу, а відразу прямує в душ, запрошуючи до себе Намджуна.
Втомлені, чисті й задоволені вони засинають разом. Завтра подумають, що з цим робити, а зараз єдине, на що вони здатні, так це спати.

Після того, як Юнґі попрощався з друзями, він викликав таксі й поїхав додому.
Вони з Намджуном живуть у сусідніх будинках, що є дуже зручно, якщо не ходити в гості занадто часто. Вибираючи квартиру, Юнґі ставив у пріоритети, щоб робота знаходилася неподалік. А тут вона знаходиться в двадцяти хвилинах їзди. Але Юнґі, як і Намджун, у перший час навіть не знали, що живуть поряд, поки не запросили один одного в гості. Це навіть стало своєрідною причиною підколів від друзів.
Юнгі проходить під’їзд будинку Намджуна, розглядаючи машини, що стоять перед будівлею. Йому подобається оцінювати різні автомобілі. Ось, наприклад, позашляховик лексус, а трохи далі синя BMW X5, чорна ауді, білий мерседес… Стоп, чорна ауді? Юнґі повертається назад до машини, яка його зацікавила. Точніше, єдиної знайомої машини. Це ж машина Чіміна, і якщо по самій машині він міг помилитися, то номера підтверджують, що вона дійсно Чіміна.
Дивно, що вона тут так пізно робить. У пам’яті згадується вечір у клубі, коли Чімін з Намджуном раптово вирішили поїхати додому, при цьому вони явно хвилювалися, прощаючись. А до цього Чімін пішов по Намджуна і їх доволі довго не було. Можливо, Юнґі накручує себе і насправді це просто співпадіння, або ж… Гаразд, зараз він не дізнається правди, тому краще піти спати. Пробути півночі у клубі виснажує.

Вранішнє сонце пробивається крізь вікна, відбиваючись у широкому дзеркалі. Чімін прокидається першим, потягуючись у ліжку. Сонце сліпить і він подумує про те, що Намджуну не завадять штори. Він шукає свій телефон, щоб дізнатися котра година, але згадує, що його телефон чорт знає де. Він оглядає кімнату й знаходить телефон Намджуна. Чімін обережно скидає з себе чужу руку та, захопивши телефон, виходить з кімнати, прямуючи спочатку в освіжаючий душ, а потім на кухню по каву.
Займаючись вранішніми процедурами, Чімін думає про те, що відбулося. Усе сталося швидко і неочікувано. Він ніколи не розглядав Намджуна як партнера, але зараз він не відкидає цієї думки. Чіміну подобається Намджун, але щоб зрозуміти це, мабуть, йому треба переспати з ним. Дивна процедура усвідомлення своїх почуттів, але яка є.
Довше він не встигає подумати, на кухню заходить розслаблений Намджун. Відчуття, ніби його взагалі не хвилює, що він переспав з другом.
— Я зараз в душ, але перед цим хочу, щоб ти подумав над моєю пропозицією, — Намджун говорить з серйозним обличчям, але його до жаху милий вид після сну не дає можливості бути серйозним. — Ти будеш зі мною зустрічатися?
Запропонувавши, Намджун розвертається та прямує у ванну. Чіміну потрібно хвилина, щоб обдумати, зважити і прийняти рішення, і кілька секунд, щоб зайти у ванну. Намджун стоїть у душі, по його накаченому тілі стікають краплі води, доводячи, що Чімін зробив правильний вибір. Він тихо підходить до Намджуна та обіймає за талію, шепочучи ніжне “так”. Його одяг намокає і прилипає до тіла, але це його не турбує, коли Намджун повертається та дарує лагідний поцілунок.

Лунає дзвінок у квартиру і Намджун відчиняє вхідні двері. До нього завалюються Джин з Хосоком, а за ними спокійно заходить Юнґі. У них знову з’явився час зустрітися і Намджун цьому щиро радий. Крім того, що йому подобається їхня компанія, сьогодні вони з Чіміном наважилися розповісти про їхні стосунки.
Вони почали зустрічатися тиждень тому, але сказати друзям так і не змогли. Відтягувати момент ікс стало занадто важко морально. Брехати друзям і прикидатися перед ними — це виснажує і роз’їдає душу, тому поговоривши, вони прийняли рішення розповісти про свої стосунки, а посиденьки у квартирі Намджуна для цього підходять ідеально.
— А де Техьон і Чонґук? — запитує Чімін, що вийшов з кухні.
Ніхто не помітив дивну усмішку Юнґі. Він не помилився, принаймні всі докази вказують на правильність його гіпотези.
— Їх не буде, — спокійно відповідає Джин.
— Та, у них шлюбний період після років стримання, — регоче Хосок, насміхаючись з молодших.
— І краще не підходьте до їхньої квартири, якщо не хочете почути стогони Техьона, — добавляє свій жарт Юнґі, продовжуючи: — Ніколи не думав, що він такий гучний.
Усі сміються і проходять у вітальню. Маленький журнальний столик накритий смачною їжею та напоями. Сьогодні тільки безалкогольними.
Дружня атмосфера наповнює кімнату, а гучний сміх чути, мабуть, аж сусідам. На фоні грає тиха музика якогось відомого гурту, проте жоден з них не знає, що це за гурт. Просто рекомендація спотіфаю. Насправді, музика не грає великої ролі, оскільки фокус на спілкуванні. Кожен розповідає щось цікаве з роботи, або з життя. Паралельно з столу зникає їжа, напої й усі всідаються на диван і крісла, смачно поївши.
— Ох, чорт, я зовсім забув про фрукти. Вони вже нарізані, я зараз принесу, — Чімін підіймається і слідом за ним Намджун, що сидів поруч.
— Я допоможу, — швидко кидає Намджун, виходячи разом з Чіміном з кімнати.
Вони заходять на кухню і перш ніж Чімін доходить до стільниці, де стоять миски з фруктами, його притискають до стіни. Рукою обіймають за талію, а другу руку кладуть на потилицю, щоб він не вдарився об стіну.
— Нам потрібно сказати їм, — Намджун цілує вилицю, після чого спускається до шиї. — Я не хочу приховувати свої почуття і не мати змоги до тебе торкатися.
Важке зітхання злітає з вуст Чіміна і він, набираючи повітря в легені, каже:
— Я знаю, але боюся. Розумію, що вони нормально відреагували на Техьона і Чонґука, але з ними було все очевидно, а ми, як грім серед ясного неба.
— Давай я скажу, ти не проти? — заспокійливий поцілунок в губи.
— Ви скоро? — голос лунає від дверей і хлопці відскакують один від одного. — Та не лякайтеся, я ж лише питаю, чи скоро ви нам розкажете, а то я вже втомився чекати.
— Ти-и знав? — шоковано запитує Чімін.
— Доречніше сказати здогадувався, — Юнґі спирається на стіну, м’яко усміхаючись.
Він бере їх за руки, як маленький дітей, та веде у вітальню до інших. Чімін з Намджуном досі шоковані, але морально готові розповісти.
— Хлопці хочуть нам дещо розказати, — Юнґі відпускає їх руки і сідає на диван, очікуючи.
Усі затихають та спрямовують увагу на Чіміна і Намджуна.
— Ми зустрічаємося, — одним махом сказав, як відрізав, Чімін. Навіть Намджун такого не очікував.
— Йой, друга пара за тиждень. Оце так, — радісно скрикує Хосок і йде обіймати Намджуна з Чіміном.
Їх вітають, а після сварять, що ті не розповіли раніше. Вони дали заволодіти собою нераціональному страху, хоча й знали, що друзі зрозуміють.
Вони сідають на диван, переплітаючи руки та усміхаючись. Здається, вони досягли найвищого рівня щастя.