Фанфіки українською мовою

    Розділ 2

    Але не так швидко.
    В двері хтось постукав. В клас забіг симпатичний хлопець
    – Вибачте за запізнення. Можна сісти?
    – Так-так. Я не здивована Хіддлстон. Ну добре сідай
    – Спасибі. Відповів хлопець.
    Не роздумуючи він пішов на своє місце і тільки через 2 хвилини він помітив, що за партою сидить ще хтось.
    – Ем,еее. Привіт, Том)
    – Привіт, Емілі
    – Ти новенька?
    – Так
    – І як тобі в нас? Ніхто не ображає?
    – Ще не встигли
    – Як таку красу можна ображати)
    – Спасибі)
    – Хіддлстон! Запізнився, то хоч не розмовляй, розлючено сказала місіс Андрейн
    – Вибачте(

    Дзвінок на перерву!
    Емілі хотіла підійти до вчительки, але Том взяв її за зап‘ястя і зупинив.
    – Ти куди?
    – Хочу підійти до вчительки, запитати за розклад. А щось не так?
    – Та ні, все ок. Я можу дати тобі розклад)
    – Не подумай, що я стерво, але мені все-таки потрібно до неї)
    – Ну добре(
    Том відпустив дівчину і почав з поспіхом складати речі.
    – Місіс Андрейн!
    – Так люба?
    – Я хочу запитати з приводу розкладу і розташування кабінетів і залів.
    – Я зараз трішки зайнята, я зараз порошу Камілу вона тобі все розкаже і покаже)
    – Буду дуже вдячна)
    – Каміла! Зачекай хвилинку
    – Так, місіс Андрейн
    До них повернулася красива дівчина. В неї були глибокі блакитні очі, довгі вії і довге біле волосся.
    – Проведи для Емілі на наступній перерві екскурсію по школі. А поки заведи в наступний кабінет і дай розклад.
    – Безпроблем) Пішли!
    – Дякую, Каміла.Ласкаво промовила вчителька.
    – Завжди рада допомогти )
    Ви приєдналися до компанії дівчати.
    Зайшовши в кабінет математики, ти помітила вчителя і він тобі здавався знайомим.
    – Ееей, Емілі, аууу!!
    – Ой, вибач, щось задумалась.
    – Ну,окей. Пішли сідати.
    – а? Ідем

    Пролунав дзвінок
    – Дорий день діти.
    – Дорий день
    – Бачу тут в нас новенька? Як тебе звати
    – Емілі Джеймсон
    – Приємно, я містер Сміт) Сподіваюся ти дружиш з математикою)
    – Звичайно)
    – Тоді… іди до дошки
    Емілі охопив холод. Дівчина навіть не знала яка тема
    -Так, виріши це рівняння.
    Квадратне рівняння. Це було для дівчини легко.
    – x=+-10
    – Вірно. Відповів містер Сміт
    – А таке?
    Там було ще лекше завдання. Всьоголиш додавання і віднімання коренів.
    – тут буде корінь з 25
    – Вірно. Ну добре сідай 3.
    – Чому 3? Я ж все вірно вирішила.
    – Я хочу 3 то буде 3 і не сперечайсь зі мною.
    – Но…
    – СЯДЬ НА МІСЦЕ! З агресією сказав містер Сміт
    Емілі була дуже ранимою людиною і всі друзі,і близькі знали, що на неї неможна кричати. Одного разу на неї накричав сусід, за те , що вона зірвала квітку з його городу. І в неї почалась панічна атака. Вона впала на землю, плакала і рвала собі волосся. З часом при крикові вона могла хоч трохи себе контролювати, але не цього разу…
    -…
    – СЯДЬ Я СКАЗАВ!
    Емілі розплакалась і вибігла з класу. Вона побігла куди очі несли і так вона опинилася на задньому дворику школи. Дівчина почала сильно плакати і триматися за голову ніби вона от-от її розіб’є об землю.

    Тим часом в класі.
    – Вона, що психіка? Спитав вчитель

    Від автора: Друга частина! Дякую за ваші перегляди)

     

    0 Коментарів

    Note