Місяць серед нічного неба

Темна ніч холодна серед мороку і відчаю,
Весняним ранком сонце зустрічаю,
Чи може перший сніг побачити,
Або ж біль й розлуку пережити,
І є щось спільне в цьому всьому.
Самотність.
Ти як місяць серед нічного неба.
Завжди одна ,не зважаючи на потреби.
Ти можеш кричати,стогнати, плакати чи хоть сміятися ,але ти завжди одна.
Ти одна як той захід сонця або ж любов і сатана,
Одна на все життя.
І кожний раз коли хочеш довіритися тобі плюють в душу і терзають власними руками.
Я б спас тебе забувши про безпеку,
Забувши про грози і тумани,
Забувши навіть про власні рани,
Лиш би ти була щаслива.
А поки я не з тобою,благаю лиш про одне,
Протримайся ще трохи і все мине