Моє ім’я вже більше не твоє
від Snape ValeryЯк я боявся тебе загубити,
Перед тобою мій світ млів.
Я так сильно тебе любив.
Хотілося тебе міцно схопити
І нікому більше не віддати.
Літні прогулянки під дощем,
Хіба ти міг таке забути?
Цей спогад горів у серці вогнем.
Я пам’ятаю твій перший дотик,
Тоді впустив в життя свій човен.
Збирав нас в музику, як ноти.
Хоч і з мене абиякий Бетховен.
Ти був надією та сенсом,
Недосяжною зіркою у небі.
Розіграли ми нашу літню п’єсу.
І знайшов ти нову міледі.
Любий, ти дзвони завжди,
Я буду чекати на дзвінок.
Куди б не вели життя сліди
І скільки б в тебе не було жінок,
Дай просто послухати голос твій.
0 Коментарів