Моє сонце згасло

Спартак Суббота ніколи не курив і не пив. Але йому вперше захотілося закурити. Можливо у звичайний час він би відкинув цю думку, але зараз це єдиний спосіб щоб,хоч на хвилинку, зменшити ту біль, яка розривала його зсередини. Він вважав себе сильною людиною, яка може легко обірвати з кимось контакти. Навіть смерть для нього була як даність. Але те що сталося вдарило по ньому сильніше ніж він міг би очікувати.

Зайшовши в якийсь ларьок, який чомусь був відкритий у таку пізню годину, Суббота купив там Женені улюблені сигарети, які той часто палив, але після знайомства зі Спартаком став меньше палити під його впливом. Він вийшов з ларька та пішов у тінь біля стіни будинку, куди не падало світло ліхтарів і його ніхто не бачив. Він дістав з пачки одну сигарету та запалив її запальничкою, яку йому віддав Женя, щоб менше палити і це була улюблена запальничка з емблемою “Роми” його кучерявого хлопчика. 

Біль розривала його душу на частини, немов броньоване скло розбилося неначе було цукровим. Чоловік підніс до губ сигарету та втягнув. Кінчик сигарети став яскравіше. Горло та легені запекло, хотілося кашляти, але ця біль була мізерною у порівнянні з душевною. На секунду у  його голові з’явився туман, який зміг зменшити біль, але це не тривало довго. Через пару хвилин стало так само жахливо, як і до цього.

Коли він дивився порожніми очима в нікуди, у нього перед очима була не темна вулиці, освітлина одним фонарем, а тіло, яке лежало на темному асфальті. Чоловік, був одягнений у мідну водолазку і темні джинси. Його голова була повернута на бік, одна рука лежала вздовж тіла, а інша стискала кулак на грудях. Ноги були зігнуті в колінах. В районі ключиці був отвір від кулі. І навколо неї водолазка була бордова від крові. Лице було перекошені в агонії, очі були закриті, а під ними були сліди від сліз. Губи була покусана, а з рота в кутку губ був слід від крові. На мокрих кучерях був пил, як і на лиці. Цим чоловіком була його близька людина Женя Янович.

Женя був єдин в його життя хто був найближчий до поняття “друг”.  Поряд з ним його настрій часто був на показнику більше нуля. Інколи поряд з ним його настрій був на максимальній позначці п’ять. Він робив його життя цікавіше і яскравіше. Він був його сонечком, яке робило його світліше ніж він є. Вони разом були сонцем та місяцем. 

Він навіть і подумати не міг, що це сонечко хтось міг навмисно вбити. В середині нього кипіла ненависть до того, хто забрав його сонце. Спартак поклявся собі в тому що знайде вбивцю і той поплатиться за вбивство Яновича.

По лицю чоловіка текли сльози. Сигарета була викинута в найблищий смітник, біля якого він якраз стояв. Він так сильно стиснув кулак, що нігті впивалися у долоню. Щелепа ходила ходуном через надлишок емоції. Йому хотілося кричати на все горло, але в реальності від нього не було ні звуку, а в душі він кричав і ридав на всю силу. 

Чоловік бачив Євгена зранку, так як той ночував у Спартака через те що вони вчора засиділися за приставкою. Через те що диван, на якому зазвичай спав Янович, був мокрий від розлитою води їм довелося спати разом у ліжку Спартака. Уві сні Женя притиснувся до чоловіка і обійняв його. Спартак вирішив нічого не робити з цим порушенням його кордонів  і навіть обійняв його у відповідь. Спалося йому добре і схоже Євгену теж. Вони пошуткували про міцні чоловічі обійми та розійшлись по своїм справам.  Але Спартака з’їдала тривога і він не знав її причини. Можливо причиною був нервовий Янович, який після якогось повідомлення швидко почав збиратися. Чи можливо ще причина була в розбитій чашці, яку йому подарував цей кучерявий хлопчик. 

Він зранку не міг навіть уявити, що бачить його востаннє. Що останній образ  його сонечка, який він зап’ятає, буде мертве тіло з простреленими грудьми. 

Він дістав телефон з кишені своїх штанів. Подзвонив декільком своїм знайомим у прокуратурі та Сергію Іванову, щоб і його підключити до розслідування. Поклавши телефон до кишені він пішов до місця де була знайдене тіло Яновича і де вже як дві години була поліція і збирала докази. 

Спартак поклявся що помститься за смерть його друга.

Підписуйте на мій телеграм. (https://t.me/bomzhi_pt)  Там є чудові обкладинки до фанфіків)