моя енні.

тривожне почуття неминучої закоханості. ти надто чарівна, коли відвідуєш мої думки без попиту, коли вибиваєш двері мого серця без стуку.

біль у висках, відблиски від ліхтарів, щось ще, таке неймовірне тепле,що вабить до себе, охоплює все тіло,яке і без того, ледве тримається на місці, а треба ще доповзти до свого дому. глибока, темна нестерпна осіння ніч. чому така нестерпна?. вся увага різко переходить до заплутаних кучерів її енні,саме її,завжди її енні,тільки вона хоче називати її енні,така ніжна,таїть у собі стільки загадок,не одної розгадки, навіть марсі не вдалося її розгадати. в кожному кучері ціла незвідана галактика.ніжно проводити по волоссю, вивчати кожен із вигинів, запам’ятовувати аромат,що так виділяється з усього одноманітного натовпу—квітково-кавовий.

—мар, ми майже на місці,—підхопила енн, та обійняла міцніше марсі, щоб та не впала—наступного разу пити не дозволю !

—лише два шоти,хах..—п’яно вирвалося з вуст. їй подобалося, що банена піклується про неї,злиться, проводить до дому в нетверезому стані,чи відчуває щось, коли дивиться на неї, охоплює пожежа в грудях? прогнавши ці думки, продовжила йти, повзти, плисти в обіймах енн? не знаю навіть що краще підібрати.

хвилинне мовчання. дві діви стоять у під’їзда мар. але марсі не планувала відпускати з таких теплих,неймовірно приємних обіймів її енні, саме її ніколи не хотілося відпускати, все більше хотілося, притягувати до себе та більше вже нікуди.

—давай, вже сама, сонечк..—її перервали.

—не залишай мене одну..—все обличчя покрив клятий рум’янець.видавав її? вона б списала все на алкоголь, якщо б та спитала, вона не зможе пояснити. чому це взагалі зірвалося ?

—подивись на мене—ніжно повернула подругу до себе,заглянула в її почервоніле обличчя, воно повністю палало, як і в грудях самої енн. щось не давало їй спокою.обличчя так приваблювало,хотілося дослідити кожен сантиметр її витонченого обличчя, не тільки обличчя… все тіло. не втрималася. вже через секунду подруга була втягнута в жадібний, пристрасний, але все так само ніжний поцілунок.губи на смак, як кращі вина, все більше п’янить обох, здавалося, куди ще більше. кляте повітря, його перестало вистачати. губи розірвано.

—давай до мене—прикриваючи обличчя руками сказала марсі. вона б хотіла запам’ятати це назавжди. її п’яний мозок розпливався від пристрасті, його рвало на шматки.

енн лагідно кивнула їй.вони вже опинилися в кімнаті. незручність між цими двома. неяскраво горіли лампи, але чітко освітлювали рельєфи шкіри дівчат. декілька світлин в кімнаті мар-мар, це те, що кидається в очі, окрім великої кількості книжок,якогось сміття в вигляді папірців. на одній із світлин було легендарне тріо:саша,енн та марсі. скільки вже часу пройшло ? десять років розлуки…такі нестерпні.

—хвилину, я переодягнуся—не встигла вона розвернутися, як відчула руку на своєму правому плечі.

—я т..тобі подобаюся ?

—подобаєшся ? лише подобаєшся.ні. я закохана в тебе,—не розуміючи, що відбувається видала марсі, алкоголь розв’язав їй рота,думки, дозволив вилити їх на об’єкт зітхання—моя кохана..—вже прошепотіла та.

наблизившись до обличчя марсі, енн прошепотіла їй на вухо: ти також моя кохана.

це був знак ? сигнал ? вони були більш ніж друзі. все так незрозуміло. який сором.

—тобто.. ти згодна бути моєю дівчиною ?—дуже невпевнено запитала мар. по венах наринула гаряча кров,пульсація,ох дідько..

—звичайно згодна, сонечк..— і знов на тому самому моменті її було перервано,(вона їй дасть сказати ‘сонечко’ чи ні, що за справи) в цей раз вже поцілунком, такому невпевненому, ще досі боїться дурна. майже розгубилася, але відповіла також поцілунком більш впевненим, підвела до себе.

віддалившись,розірвавши поцілунок енн всілася на диван та посадила собі на стегна її кохану, таку гарячу, чуттєву, неможливо відірвати погляд. особлива увага була приділена ключицями, одного погляду не вистачало. поцілунками вона спускалася все нижче:обличчя, шия і нарешті ключиці.гарячий подих, дотики, поцілунки. такі дії викликали в марсі тихі стони, насправді їй рвало дах, енн це дуже подобалося,але це лише початок.щось заважало. футболка—вона зараз ні до чого, хотілося просто її розірвати, але вона ж не нелюд якийсь,хто потім буде купувати нову ? відкинувши футболку в інший кінець кімнати, вона приступила до ключиць. спочатку ніжно обціловувала, потім почала помічати своє, червоні помітки горіли, нескоро ще пройдуть.

поступово губи спускалися до грудей.обидві були вже повністю тверезими, знов п’янило лише освітлення, дотики та поцілунки. добравшись до грудей,енн підняла свої очі на марсі, начебто питаючи дозволу,така чудова. та їй кивнула—дала дозвіл. ця ніч більше не була нестерпною, а ні, справді нестерпна, наздогнало збудження, клята пульсація між ніг. вправно розстебнувши бюстгальтер, кучеряшка приступила оглядати невеличкі груди, боячись ще торкатися, ще не зовсім розуміла, що їй дозволено. набравшись впевненості обхопила руками груди, почала стискати, добралася до сосків. в марсі зірвався гучний стон, який марс намагалася заглушити, підносячи свою руку до рота. це не сподобалося, енн.

—мила, я хочу тебе чути.

—вибач, мені ще соромно.

кучеряшка піднялася, скоротила відстань до її обличчя, так близько, вони зіткнулися лобами, поглядами,відбулося вивчення волосся брюнетки, таке довге, колись було зовсім коротким,але все таке ж неймовірне,завжди приємно пахне—чорницею. вона обхопила волосся за вухом, де був пірсинг,як же він личив марселін, впевнено сказала:

—довірься мені, сонечко— (ого вона що сказала ‘сонечко’ без перебивання)

мар-мар ніжно поцілувала свою кохану в щоку, замість відповіді.

енн продовжила свої маніпуляції з грудьми. марсі залізла своїми руками в кучеряве волосся,воно приємне, накручувалося на палець ще більше при кожному стоні, здавалося б куди ще крутитись.

руки шатенки спускалися нижче, обхоплювали стегна. марселін зривалася на більш гучні стони,намагалася не заглушати їх, дати волю почуттям. по тілу безцеремонно блукало тремтіння, підгинало ноги, приємно темніло в очах. ще трохи і вона б розтанула у руках своєї коханої.

діло доходило до чогось більш інтимного,забороненого.цю бронь зняла енн. знайшовши лубрикант у шкафчику,спустила труси та почала ніжно, з обережністю двигати пальцями. почувши мар-мар,яка вже кричала її ім’я голосніше, по-справжньому, в діло пустила свій язик. в той момент горіли обидві, пристрасті заповнили цю кімнату, кружляло голову, душно, так душно та гаряче.

доводячи брюнетку до оргазму, шатенка плюхнулася поруч з нею, обійняла, притягуючи до себе за талію.

—я тебе кохаю, моя мар-мар— хотілося знов злитися губами, але чомусь легенько доторкнулася своїми гарячими губами до кінчика носика, такий маленький, акуратний. обціловувала б знов і знов.

—я тебе також кохаю, моя незвідана галактика енна банена.

обидві розсміялися, мар притягнула енн до себе, її палаючі руки запустилися під футболку,вона начебто не контролювала себе, вони були окремо від неї,жили своїм життям;оформлювали документи та з’їжджали від неї; обхоплювали талію,ребра, груди.навіть не знаю від чого вони палали, бо в кімнаті спекотно, або тому що, вона доторкалася до найчарівнішої дівчини, обіймала ,відчувала її.

втомлені, задоволені гфшки заснули в обіймах. вже на ранок вони будуть шукати знеболювальне, бо голова також вирішить пожити своїм життям, якийсь час руйнуючи життя дівчатам, як сусід на верхньому поверсі свердле щось постійно,то нехай в дупу собі засуне це свердло.

і всі мої любовні зізнання, всі до одного, адресовані одній тобі, енні.всі твої боязкі рухи і дивний, ніжний голосок навіки залишається в моєму серці. моя незвідана галактика енні…