Мовчи і насолоджуйся

Опис: Дін вирішує допомогти Сему з болем в шиї.

Сем втомлено потер перенісся, відсунувшись нарешті від ноутбука, над яким провів останні кілька годин.

Було вже далеко за північ, але Сем ще не скоро збирався лягати спати. Судячи з усього, Дін теж. Той сидів на іншому кінці столу, риючись у щоденнику батька.

Чергове полювання привело їх в маленьке містечко штату Небраска. Брати вже кілька днів намагалися вияснити, що ж тут відбувається, але ледь-ледь зрушили з мертвої точки.

Це був черговий вечір протирання штанів у мотелі в надії знайти хоч якусь зачіпку. Очі Сема вже починали сльозитися, а тіло заніміло від довгого сидіння в одній позі. Розправивши плечі, він склав руки за головою і повільно потягнувся, намагаючись хоч трішки розім’яти задерев’янілі м’язи.

– Все добре? – запитав Дін, відриваючись від сторінок щоденника.

– Так, – видихнув Сем. – Шия болить трішки.

– Старієш, Семмі.

– Хто б казав, – пирхнув молодший і знову схилився над ноутбуком.

Дін захлопнув щоденник і через кілька секунд Сем відчув його пальці на своїй шиї. Дін обережно торкався шкіри, намагаючись знайти болісне місце. Сем задоволено застогнав, відчуваючи, як кров розганяється під шкірою. Ще більше задоволення йому приносили доторки брата.

Руки Діна спустилися нижче, досліджуючи плечі й раптом праву лопатку пронизав різкий біль і Сем тихо зашипів.

– Вибач, – м’яко сказав Дін, ніжно погладжуючи шкіру. – У тебе м’яз розтягнутий.

– Хочеш пограти в лікаря? – Сем закинув голову назад, дивлячись на Діна із зухвалою посмішкою. До біса, він не збирався загравати з Діном сьогодні ввечері, але в такій ситуації було важко стриматися. Дін відповів йому не менш зухвалою посмішкою і схилився вперед. Продовжуючи розтирати шию Сема, Дін цілував його повільно й ніжно, ледь торкаючись його губ. Сем відчув, як свідомість пливе, а сам він розчиняється в м’яких губах брата.

Вражаюче, як Дін – весь такий крутий і брутальний мисливець, яким він хотів здаватися – змінювався, коли справа стосувалася Сема. Не те щоб сам Сем, ніколи не захоплювався образом «крутого, старшого брата», але думка про те, що тільки він може бачити Діна таким – відкрито виражаючим свої почуття, йому дуже лестила.

Не розриваючи поцілунок, Дін витяг руку і закрив ноутбук. Невдоволено гмикнувши, Сем все ж таки відсторонився.

– Робота… – тихо сказав він, відчуваючи, що голос трохи захрип.

– …зачекає. А тобі … – Дін легенько потерся носом об ніс Сема, – … треба відпочити.

Сем не зміг приховати дурнувату посмішку і слухняно попрямував за Діном.

– Знімай футболку, – прошепотів Дін, нависаючи над Семом, коли той сів на ліжко. Це зовсім не звучало, як наказ, скоріше як пропозиція. Але Сем все одно напружився.

– Дін…

– Я тобі масаж пропоную, розумнику, – посміхнувся Дін і провів руками по плечах Сема. Той відчув, що трохи почервонів, але пропозиція Діна йому сподобалася і він слухняно стягнув футболку.

Дін повільно досліджував поглядом напівоголене тіло молодшого брата. Зазвичай він не говорив про те, як йому подобається зовнішність та тіло Сема. Але той все одно знав. Розумів за випадковими дотиками, поглядами, поцілунками.

Сем задоволено всміхнувся думкам, з викликом подивившись Діну у вічі. Той схилився до його вуха і прошепотів:

– Лягай на живіт, Семмі.

Його губи злегка зачепили вухо Сема, і оголена шкіра вкрилася мурахами. Він  слухняно виконав прохання Діна. На двомісному ліжку було більш ніж достатньо місця. Відколи вони стали більш ніж братами, то часто зупинялися в одномісних номерах. Зважаючи на те, як часто їх сприймали за пару, зараз це навіть грало їм на руку.

Сем трохи пойорзав, влаштовуючись зручніше і відчув як Дін сів на нього зверху.

– Ти впевнений, що твій масаж мені допоможе, а чи не нашкодить? – навмисне тяжко видихнув Сем.

– Мовчи і насолоджуйся, – відповів Дін, починаючи так повільно і ніжно, як і до цього, масажувати плечі Сема.

Молодшому було цікаво як часто Дін пророблять подібну схему з дівчатами. Його тішило усвідомлення того, що він не ревнує Діна до жодної з них. Навіть Кессі – одна з небагатьох, хто був з Діном більше ніж одну ніч – залишилися в минулому. Сем для Діна був теперішнім. Як і Дін для нього.

Не дивно, що все склалося саме так. Сем і сам не зрозумів, коли його почуття до Діна вийшли за межі братської любові. Вони втратили маму, Сем втратив Джесс, а зовсім нещодавно не стало і батька. Можливо саме спільне горе та почуття провини врешті-решт об’єднало їх так міцно. Адже вони – все, що залишилося.

Різкий біль висмикнув Сема з роздумів і він роздратовано ахнув.

– Вибач, Семмі, – прошепотів Дін, продовжуючи повільно масажувати лопатку.

Кожного разу, коли Дін зачіпав напружений м’яз, шию Сема пронизував біль, не такий гострий, як вперше, але відчуття все одно було неприємним.

– Дін… – почав було Сем, не витримуючи, але брат його перебив.

– Я знаю, Семмі, – пролунав над вухом тихий голос Діна. – Потерпи ще трошки і постарайся розслабитися.

Однією рукою продовжуючи працювати над болючим місцем, Дін повільно почав розтирати плечі Сема. Той знову застогнав, цього разу від задоволення і нарешті розслабився, дозволяючи м’яким рухам брата завершити почате.

Легкий доторк губ змусив Сема виринути з дрімоти, у яку він впав, сам того не помітивши.

– Ось і все, Семмі, – прошепотів Дін, цілуючи лопатку. Він почав вкривати спину Сема ледь відчутними поцілунками, немов вибачаючись за попередній дискомфорт.

Але воно було того варте. Сем більше не відчував тієї напруженості, що з’явилася від довгого сидіння в одній позі над одним заняттям. Кінцівки ніби перетворилися в желе, але це було приємне відчуття. В голові не залишилося майже ніяких думок, окрім ніжних доторків брата.

– Хоча, чесно признатися, мені подобалося слухати, як ти стогнеш, – нахабно всміхнувся Дін, лягаючи поряд з Семом.

– Ти – придурок, – відповів йому такою ж посмішкою Сем і повільно відкрив очі, з вдячністю дивлячись на брата. – Але дякую.

– Немає за що, сученя, – Дін відкинув чубчик з очей Сема і продовжив гратися з його волоссям.

Дін потягнуся до його губ, крадучи останній на сьогодні поцілунок.

– Добраніч, – ледь чутно прошепотів Сем, заплющуючи очі.

– Добраніч, Семмі, – Дін продовжував гладити його волосся, аж поки Сем не поринув у глибокий сон.