Малюнки Субботи
від Маленька жабаДумаю кожен з нас дивлячись подкасти бачив, що Спартак постійно щось записує в блокноті. Іноді дивлячись на цей процес мені здається, що він малює. Женю. Щось малює, переводить погляд на Яновича, ніби запам‘ятовує якісь деталі, і знову повертається до малювання товариша слухаючи його бурмотіння на фоні. Завчасно перепрошую за помилки.
Фанфік йде від лиця Жені.
Приємного читання.
– Ось так виходить чи якось по іншому? Спартак?
– М-м, так Жень?
– Щось записував?
– Так, частоту розмахувать твоїх рук. Вираховував на скільки відсотків ти можеш бути психопатом.
– І що там?
– Ти не психопат. Про що ми говорили? Прослухав.
– О так, точно!
***
– Жень, я в душ! Замов щось поїсти, будь ласка.
– Добре, Спартачку, йди з Богом.
Так десь тут був мій телефон. Блокнот Спартачка, моя кава, ноут, блокнот Спартачка, ручка, олівець, блокнот Спартачка. А-а-а, до дідька.
– Спартачок!
– Що таке, Жень?
– Мені соромно про це питати… але, можна я погляну на твої записи в блокноті?
– Добре. Але коли я вийду з ванної не задавай мені ніяких питань, домовились?
– Дякую, Спартачку!!
Блокнотик-блокнотик, погляну я блокнотик. Так! Медицинські розумні записи в яких я ані краплі не тямлю, ще трохи записів. Малюнок. Смішний і милий. Записи, записи, які списки і графіки. Дата початку запису подкастів впала у очі. З цього моменту суворі таблиці, списки, випадки та діагнози почали частіше розбавлятися малюнками. Іноді це була тонка кисть власником якої була людина, яку знав тільки автор. Далі йшли краватки, м‘ячі і повітряні кульки. Комин, шахи і фініки, чай, ліжко, іноді траплялись якісь елементи одягу чи коментарі до подкастів. Ближчі дати були наповнені портретами. Портретами Жені. Можливо ніхто просто не потрапляв в-віччі. Можливо. Але ж ось позавчорашній малюнок, де Женя в кафе. Але ж там були ще Коля і Тоха.
І сьогоднішній запис. Білий гольф і руки над головою. Чиї цікаво? Трошки пригледівшись можна побачити легкий, ледь видимий малюнок(не знаю як українською буде набросок) корони.
Двері клацнули і з ванної вийшов грецький Бог.
– Спартак, це точно ти? Бо мені здається переді мною Бог, а не людина.
– Ти вважаєш мене богом? Це приємно чути, особливо від мого хлопчика.
– Це ти намалював?
– Так, вибач, що так нерівно. Вже так виходить перемальовувати не завжди хочеться.
– Це дуже гарно, Спартачку!
– Не так вже це й гарно, с-сонечку. Ти їсти замовив?
– Вибач, захопився розгляданням цієї краси. Що замовимо?
Я вирішила, зробити щось миленьке, але за основний фанфік я не забула, не переживайте)
Також хочу аби Ви зайшли на мій тг канал, кому цікаво. Там я ділюся анонсами фанфіків, рецептиками різної смакоти та музикою. Ось тут: https://t.me/ligwo
Або нижче в коментарях)
Сонечки, ось тг канал: https://t.me/ligwo