Малахіт

Не знаю, чи важливо це, але мітки йдуть не до всіх розділів, вони до всього твору, універсальні так би мовити.

Я дуже рідко писала раніше і ще жодного разу не публікувала своїх творів, тому вибачте будь ласка, якщо щось не сподобається

Хоча сподіваюся, що сподобається :з

Серед дерев розносилися удари(?) заліза об залізо. Юнка вертілася навколо молодого хлопця, намагаючись зачепити його обладунки мечем, але той вправно відбивав її атаки. На його шоломі з обох боків намальований герб. Він – лицар при королівському дворі. 

Як гарно тут. Блакитне небо вкрите хмарками, що виглядають, наче бавовна. Дерева з кроною різних королів схожі на палацові вежі. А зовсім близько – озеро. Вода в ньому кришталева і завжди прохолодна, дно чисте, світле. Озеро маленьке – 12 кроків вздовж. Але тільки їхне. Це його озеро, озеро його батька. І сестри.

Прекрасної сімнадцятирічної сестри. Її чорняве волосся схоже на кору дерев довкола. А зелені очі – як м’якенька трава попід ногами. Вона смілива, рішуча. А її ім’я…

-Рурі! Годі вже! Не жіноча це справа – мечем розмахувати. Поклади на місце.

-От знову ти починаєш. Може я лицаркою хочу стати?

Батько тихо сміється над ковадлом.

-Лицаркою? От що ти вигадуєш? Доросла вже ж. 

-Але…

-Не треба “але”. Краще води принесла б.

Рурі подивилася на батька, зітхнула і поклала меч на лаву. 

я не вмію писати великі розділи, вибачайте