Майбутнє

Чірк-чірк!

У нічній темряві ледь помітно розлетілися маленькі іскорки, запаливши свічку. Створений вогник був занадто слабким, аби зігріти замерзле тіло, чи хоча б освітити трохи ділянку. Утім у цьому й не було потреби. Він тут заради іншого.

Всезнаюча свічка, зроблена з воску магічних бджіл. Вона може відповісти «так» або «ні» на будь-яке твоє питання. Якщо відповідь «так», вогник спалахне яскравим світлом. При негативній відповіді — згасне. У користувача є право лише на одне питання.

А йому більше й не треба. Усе інше не має значення.

Він наклонился до вогника і задав єдине важливе для нього запитання:

— У мене є майбутнє?

Для всіх нормальних істот це питання буде риторичним. Світ ніколи не визнає його. Просто за те, що він народився таким… неправильним. Наперекір природним законам. Навіть рідні батьки відреклися від нього.

Чи може бути майбутнє у помилки?..

Пустим поглядом він спостерігав за тліючим вогником. Ніякого розчарування. Він знав, що так буде. Всі це знають. Увесь Всесвіт знає. Бо це його закони. Несправедливі нікчемні закони. Він не винен у тому, що народився з таким тілом. Але така доля всіх гібридів.

Незмінні закони природи, на які ніхто не може вплинути. Тим паче він, знаходячись нижче рівня «ніхто»…

А дим від зниклого вогника ще піднімався ввись, до нічного неба. Неба, під яким йому ніколи не стати щасливим…