Ліам, 6 років

– Синку, прокидайся, – ніжно відказала мама.

– Ну, мамо, ще 5 хвилиночок.

– Ліаме, вже час вставати. Ти не забув, що сьогодні у тебе свято?

– Ні, не забув, – відказав Ліам знову поринаючи у царство сну.

– Ліаме! – крикнула мати, – прокидайся, а то запізнишся до школи.

Снідавши Ліам розміркував над словами янгола Діна: «Скоро ти зустрінеш споріднену душу». Хлопчик ніяк не міг зрозуміти, про що саме говорило небесне створіння.

Для своїх років Ліам був достаньо розумним, але все ж таки певних речей не розумів.

– Тато, а що означає «споріднена душа» і що потрібно робити щоб її зустріти?, – запитав хлопчик.

– Споріднена душа – це дві людини між якими виникає особливий зв’язок. Ось, наприклад, ми з твоєю мамою споріднені душі, – з ніжність у голосі відповів чоловік глянувши нас свою дружину, – а чому ти питаєш?

– Та…вчора у новинах сказали, – збрехав Ліам.

– Так?

– Так, – з впевненість відповів хлопець.

Ліам вже давно перестав розповідати батькам про янголів, які приходять до нього кожної ночі, особливо матері. Один раз Сабіна потайки від батька водила його до лікаря, а бабуся взагалі привела його до ворожки.

Прийшовши на подвір’я школи Ліам був в захваті, адже повсюди були повітряні кульки, які він так обожнював. Підійшовши до місця де була розташована табличка «1-А»,  хлопчик зустрівся поглядом з жінкою, яка з зацікавленням дивилась на нього.

– Доброго ранку, – привіталась вчителька, – мене звати місіс Рейчел, а ти Ліам, правильно?

– Так, – тихо промови хлопчик.

– Вставай отут, – показал вчителька на місце біля дітей, – це твої однокласники.

– Мг.

Ліам був достатньо сором’язливим хлопчиком, тому він просто тихесенько стояв біля своїх однолітків, які досить гучно спілкувалися одне з одним. Несподівано, хтось доторкнувся до його руки.

– Привіт, мене звати, Лінда, а тебе як? – відказала дівчинка у котрої на зубах були якісь металеві квадратики.

– Привіт, Ліам.

– Приємно познайомитися!

Так вони простояли поруч весь час, а коли місіс Рейчел покликала їх до класу, Лінда взяла Ліама за руку та повела за собою. Тому тепер вони сидять за однією партою.