Любов-жертва

Мінхо віз їх далеко за місто у темний та густий ліс.. всі лежали не усвідомлені “де?” “Що трапилось?” Були їхні думки. Хьонджин, Фелікс та Хан лежали мовчки та дивились в інтернеті, як подати знак допомоги. У Хана почалась панічна атака.. він ридав і його трясло, мов вдарило струмом. Ліксі як тільки міг допомогав йому.
– Ось, ось! – хрипко каже Джинні.
– Хьонджине, ти зможеш фару розбити? – мовив Лікс
– Зараз провіримо..

Удар кулаком вибив фару ..
– Дивись чи є інші автомобілі
– Є!
Вони показували знак допомоги й на їхнє щастя це замітили! Водій подзвонив до поліції, яка слідом вирушила за авто Мінхо.
– Хлопці рахуйте ми в безпеці
– Надіюсь..
***
Поліції ніде не було й видно. Вони хвилюватись знову почали..
Хо в той час виїхав на дорогу лісу, доїжджаючи до того самого будинку де не тільки будуть трупи Лікса, Джинні та Джисона.
– Ми приїхали мої любі! – жалюгідно і нестерпно сказав Мінхо.
Ті 3 відчували, що зараз їм нічого не допоможе вони перев’язані..
– Вбивця! – хором сказали вони
– Пфф і, що з того?
Хо кинув їх на сиру землю й сів на Хьонджина підставивши ніж до самісінького горла
– Ох ти мій колишній дружок. Думав утічеш від мене, дурень!
– Чого не ріжеш, а тягнеш час?
– Та поспілкуйся зі своїм бой френдом. АХХАХА на останні ваші дні
Лікс дав волю своїм сльозам. Він гучно ридав розуміючи те, що це гірка й страшна смерть та розлука для них.
– НІ НІ НІІ! НЕ КАЖИ ТАК ТИ МЕРЗОТНИК. НАМ ДОПОМОЖУТЬ, А ТИ БУДЕШ У ТЮРМІ! – Єнбок зірвав свій голос, та це було даремно. Мінхо відкинув Хьона та підійшов до Фелікса взявши його за куртку:
– Що ти ляпнув? Ліксі, фу навіть ім’я гидко звучить. Тебе вб’ю першим!
Хан ревів у нього пропала надія..
Та було чутно звуки сирен поліції, які мчали уже в ліс.
– МИ ВРЯТОВАНІ!
Мінхо побіг у ту гущавину, щоб ніхто й сліду не побачив…
3 хлопців довезли у відділ поліції, а інші поліцейські залишились шукати Мінхо та розглядати той будинок.
– Я Бан Чан буду вас допитувати. Хьонджине, іди першим.
– Добрий день!
– Добрий! Як ви опинились у авто того вбивці?
– У нас була зустріч і він вдарив по голові чимось важким.
***
Розмова була довга. Всі були виснажені. Та їх відпустили додому.
– Ліксе й Джинні, а можна у вас переночувати? Мені самому страшно..
– Окей
…
Приїхали вони на таксі. На годиннику було 21:13.
Вони поїли, прийняли душ й лягли спати.
Єнбок та Хьонджин обіймались довго поки не заснули..

******
Минуло рівно 9 років
Усіх їхня доля була важка. Хан тим часом скоїв самовбивсто після розлуки з Мінхо. А картина смерті описувалася так:
Осінній ранок.
Єнбок приходить до Хана, щоб піти на прогулку. Він довго стукав, але було тихо. Лікс зайшов у квартиру та затремтів від побаченого. Його найліпший друг, який весь час підтримував Фелікса під час булінгу, повісився. Записка, яка лежала на столі була теж адресована його другові.
“Лист”
Привіт! Ти читаєш зараз це від мене, коли я ще був живий. Ліксе, не винни себе в цьому, але тут трішки є причина зв’язана з тобою. Ти став холодний до мене, ми мало спілкувались, а я любив тебе, який би ти не був.. Я брехав тобі, Єнбок, не кохав я нікого, а тільки тебе! Зап’ятай живи щасливо без мене.
Від: Хана
Кому: Ліксі
****

Хлопець ридав.. було таке відчуття, ніби ці сльози були зібрані за все життя.. Він дійсно не міг пережити це, тому біля трупа Хана він вдарив себе ножом у серце..
***
Хьонджин із-за цієї новини зістрибнув з моста… течія, якого занурила його в паралельний світ.