Листя
від Третій ВаріантУ твоєму волосі завжди було опале листя
А на лиці, зазвичай, лиш усмішка помітна
Я пам’ятаю як сильно на тебе за це злився
Та казав, що виглядаєш немов жалюгідна
З твоїх думок я дитячому диву навчився
Але все ж, тоді ти на багате ти була гідна
Минули дні, вже рік останій наш скінчився
Як виявилось, розумом ти також була не бідна
І ось вже сам я у цьому злому світі залишився
Для багатьох інших ти була ні золота, ні срібна
Лише тобі одній я знайшов сили та відкрився
Благаю, залишись зі мною, ти мені потрібна
Мене мучають дурні думи…Чому тоді барився?
Ти ніби сонце – настільки ти йому подібна
Можливо тепер іншими очима на тебе подивився
У своєму рішенні ти стовідсотково несхибна
Що ж, тепер і я зівлялим листям опинився
0 Коментарів