легше сказати просто “прощавай”

“Складно буває сказати: “Па-па”

Може й провина ваших сліз я

Вам боляче від того, що я видалила “спогади”.

Одним було сказати прощавай

І стерти все, що нагадало б вас,

Але із голови і серця назавжди

Не вийде вигнати той спогад

Замок, місяць і ви, сперлись головою об моє плече

І я яка ладна була лишитися там назавжди…

Мені шкода за дні які марно пролетіли,

І за роки, сльозами коли сльозами було вкрите моє лице,

За кривди шкода, дуже шкода.

Та за те, що вас до сліз я довела ні!

Мені так легше, так спокійніше

Я теж ридала і не раз, і болю людям завдавала,

За вас мені не жаль, не жаль.

Може я і самовдоволена сука,

І просто егоїстична шваль.

Я зробила боляче, бо мені боліло

Я сказала допобаченя лише тому, що не хотіла біля вас стояти я.

Забути важче, ніж відпустити.

Згадаєш ім’я і все кінець,

А далі сльози.

Най краще плакатиму я

Ніж буду нюхати не свої мімози”