Фанфіки українською мовою
    Попередження щодо вмісту: Ч/Ч

    Стоячи перед дзеркалом, Женя пустотливо посміхався та дивився у своє відображення. Сьогодні він вирішив дати привід людям, які слідкують за ним зі Спартаком, трохи пофантазувати.

    На ньому як завжди ідеально випрасувана голуба сорочка, та синій костюм, який йому так пасує. Але це не головне. Головне те, що його шию охопила темна краватка з оранжевими дивними візерунками, яку він поспіхом витягнув з шафи Спартака, поки той був зайнятий тим, що робив укладку в душі.

    Жені було цікаво спостерігати за тим, як люди потім жартують, що у них одна краватка на двох, або ж то дві однакові. І не так вже й далеко вони знаходилися від істини.

    Взявши з вішака при вході у квартиру чорну куртку, він швидко вдягнув її. Трошки подумавши, відкрив камеру на телефоні, і вирішив сфотографуватися. Усмішка сама по собі осяяла обличчя, з’явилися такі чарівні ямочки. Такий бешкетник. Спартак буде незадоволений, коли не помітить улюбленої речі в гардеробі. Телефон видав відповідний звук, сповіщаючи хазяїна, що фото зроблено. Сховавши його в кишеню, Женя повернувся до виходу.

    Почувши, що у ванній перестав працювати фен, він вирішив попередити психолога, що вже мусить йти. Бо якщо зачекає цього равлика, який так любить, щоб все було ідеально в усьому, то Женя ризикує запізнитися на зустріч, яка запланована через годину. Але ж затори вносять свої корективи.

    – Спартачок! Я не буду тебе чекати, бо вже спізнююсь! Удачі тобі на роботі, і побачимося за обідом, – крикнув актор і поспіхом вийшов з квартири.

    Змусить Спартака трохи понервувати, коли той не знайде свою краватку, бо знає, як той любить, щоб все було ідеально. Або зараз викладе сторіз в Instagram, знаючи, що в того не буде часу на перегляд соціальних мереж.

    Сівши в таксі, яке чекало його вже дві хвилини, він почав редагувати фото для того, щоб додати його в історію.

    * * * * * * * * *

    Спартак вийшов з душу вже з пристойною зачіскою, і підійшов до шафи з одягом. Йому не було потреби сьогодні поспішати на роботу. Зустріч з першим клієнтом була запланована аж на 10 ранку. Це у Женьки зустріч колегою, та ще одним чоловіком. Будуть обговорювати можливість співпраці.

    Психолог вже звичним рухом потягнув дверцята шафи, щоб дістати речі. Все як завжди. Він любив порядок. Діставши з купи чорних сорочок найчорнішу на сьогодні, він відклав її на ліжко, яке вже було застелене чорною ковдрою. Це вже Женька постарався.

    Потягнувся звичним рухом в ящик, де в нього зберігалися краватки, відкрив його та вже хотів тягнутися до місця, де зазвичай лежала його улюблена, яку зробили йому на замовлення. Як і кожну річ в його гардеробі.

    Але відчувши пустоту під пальцями, замість звичного дотику приємної тканини, він здивувався. Дивно. Підійшовши ближче він остаточно впевнився, що аксесуару для повноти його образу не вистачає. Відчувши неприємне почуття чогось, що загубилося, він вирішив сьогодні обійтися без звичної речі. Ввечері розбереться. Тож, витягнувши жилетку і штани, він почав одягатися.

    Десь ближче до 12, коли робота з першим клієнтом була завершена, він взяв до рук телефон, та вирішив узгодити з Женькою спільний обід. В них давно вже сформувалася звичка обідати разом в малознайомих місцях, цікаво було відкривати для себе щось нове.

    Тож, обравши ресторан, він вирішив подзвонити, щоб не гаяти час на очікування.

    – Привіт, Спартачок! Як справи? – Женя знаходився десь, де було дуже шумно, тому говорив він голосніше, ніж зазвичай.

    – Привіт, все за планом. Наш обід в силі? В тебе не змінилися плани? – питає психолог, постукуючи чорною ручкою по такому ж чорному столу.

    – Ні, все в силі. Ти обрав нове місце, чи пройдемося по перевіреним? – запитав комік.

    – Обрав, так. Тому, якщо ти дуже голодний, то пропоную кинути роботу, та приділити трохи уваги мені. Адресу зараз кину в повідомленні, – Спартак поклав слухавку та відкрив месенджер, вставивши скопійовану адресу.

    Встав з-за столу, та пішов вдягатися. Вийшовши в приймальню, він сказав помічниці, що у нього обідня перерва, і вона також може піти перекусити, якщо зголодніла. Поки спускався викликав таксі.

    * * * *

    В закладі атмосфера була приємна. Не дуже велике приміщення могло вмістити в собі 10 столиків одночасно. Ідеально. Спартак дістався визначеного місця трохи раніше, тож тепер настала його черга обирати непримітне місце. Зупинивши погляд на дальньому столику, він попрямував туди, боковим зором помічаючи, як до нього вже поспішає офіціант.

    – Доброго дня. Ось меню, – офіціант протягнув йому теку, щойно психолог сів за стіл.

    – Дякую. Принесіть, будь ласка, дві чашки зеленого чаю, – він відкрив меню і почав вивчати зміст, поки чекав чай та Женьку.

    – Привіт! Довго чекаєш? – навпроти нього тихо сів Янович, та підсунув до себе чашку з чаєм, яка вже на нього чекала.

    Спартак перевів погляд з меню на непомітно сівшого поруч Женьку. Усмішка відразу почала грати на його губах. А погляд зупинився на незвичній деталі його одягу сьогодні. Краватка.

    – Янович! Це що за самоуправство, га? – психолог контролював кожну свою емоцію. Тому, якщо глянути на нього зі сторони, могло здатися, що він злиться.

    – О, а що сталося? – Янович невинно підняв брови та усміхнувся.

    – Я про краватку, – Суббота почав постукувати пальцями по столу за яким вони сиділи.

    – А-а, ти через це. Не помітив як взяв твоє, – Женька набрався сміливості та підморгнув співрозмовнику. – А ти її з ранку шукав, так?

    – Дурне питання. Звісно шукав. Почуваю себе голим без присутності на собі улюбленої речі, – пирхнув той, переводячи погляд на меню і продовжив. – Нумо обирати чим будемо обідати, я голодний і злий.

    – Не нервуй, я відпрацюю ввечері, – користуючись тим, що стіл знаходився в непримітному місці Женя наважився притягнути руку до Спартака і погладити його міцну долоню.

    Спартак сіпнувся від неочікуваності та перевів палкий погляд на коміка. Глибоко втягнув повітря. Проковтнув важкий клубок, який зібрався в горлі через бурхливу фантазію. По шкірі пробігли мурахи. Навіть волосся на потилиці наелектризувалося.

    – К-х-м . . . Подивимося на що ти здатен, заради мого пробачення, – Спартак міцно стиснув долоню на секунду, та відпустив її, щоб підняти руку та привернути увагу офіціанта.

    Назвавши обрані страви, та попросивши відразу принести рахунок, чоловіки поринули в розмову. Женька почав розповідати як пройшла його зустріч, та про що вони з чоловіками домовилися.

    Спартак слухає, та подумки він вже повернувся додому, та робить найнепристойніші речі з Женькою за те, що той чіпає без дозволу його речі. Х-м-м . . .

    * * * *

    Женька саме на таку реакцію Спартака й очікував, тому додому йде в піднесеному настрої, вже уявляючи, як випробує одну цікаву штучку в сексі з психологом.

    Нещодавно він знайшов магазин, з поміткою 18+, і прикупив там дуже цікавий гель з охолоджуючим ефектом. Тож, нові відчуття під час сексу – цілком підійдуть як вибачення.

    Відчинивши двері квартири власним ключем, він почув тихе відлуння музики на кухні. Зняв верхній одяг і попрямував відразу на звуки. Спартак повернувся з роботи недавно, і ще не встиг переодягнутися, тому Янович застав його у вже звичному чорному одязі. Але ця сорочка. . . Як же вона йому личить. Таке враження, наче Спартак народився в цьому кольорі.

    – Здається, тобі дечого не вистачає в образі, так, Спартачок, – Женя привертає його увагу голосом та починає розплутувати вузол краватки.

    Спартак повертається до нього обличчям та оглядає всього з ніг до голови.

    – Так, ти взяв мою річ без дозволу. Мене це дуже засмутило, – він підійшов ближче до Жені та протягнувши руку вхопив його за кучеряве волосся. – Ти мені винен, – проговорив науковець, притягуючи обличчя Яновича ближче до свого.

    Його губи різко опустилися на такі солодкі вуста грабіжника та з силою почали цілувати. Тягнути. Кусати. Говорячи мовою жестів, як він незадоволений і бажає помсти. Притискає ближче до себе чоловіка, іншою рукою хапає такі пружні сідниці. Штовхається стегнами, показуючи як збуджений зараз.

    Женя стогне йому в губи від таких гострих відчуттів. Йому так подобається, коли Спартак домінує. Це заводить і Женька починає витворяти такі речі, про які б раніше соромився думати.

    Спартак переміщає губи на шию, відтягує воріт сорочки, кусаючи шкіру, щоб не було видно слідів. Солодко. Так смачно та солодко.

    – Спарта-а-к, – Женя стогне, коли чоловік обводить язиком мочку вуха та тягне її губами. – М-м-м, – психолог прикушує її зубами, та відразу цілує, щоб зняти біль. А потім дує. Це змушує чоловіка тремтіти. Його слабке місце, не дарма Спартак проговорився про це на одному Подкасті.

    – Т-та-к, прошу-у. . . – Женька майже молить не припиняти пестощі. Та й сам не залишається в стороні. Руки живуть своїм життям. Він проводить долонями по сильних грудях, притискає руку до кубиків пресу. Повертається до шиї, проводить руками по комірцю, починає розстібати ґудзики по черзі. Руки тремтять від надлишку емоцій.

    Женька опускає губи на шию втягуючи шкіру, та починає стягувати сорочку з таких сильних плечей. Опускається нижче, обводить язиком татуювання на грудях, яке його зводить з розуму. Дістається до грудей, пускає пустотливий язик в гру. Обводить кінчиком сосок, трохи прикушує його та відразу дує, заспокоюючи. Спартак знову тягне Яновича за волосся, але не відсторонює, притискає сильніше. Йому подобається, коли актор проявляє ініціативу. Женька стогне та робить той самий фокус з іншим соском. Грається так до тих пір, поки вони не стають червоними та надто чутливими, і Спартак починає тремтіти від кожного дотику до них.

    Женя спускається нижче, цілуючи кожен сантиметр такого коханого тіла. Мружиться від того, як пальці Спартака граються з волоссям, ловить кайф від того, яку картину бачить перед собою.

    Коли його губи опиняються біля ямочки пупка, він обережно облизує її кінчиком язика, та проникає в середину, починаючи там кружляти. Стискає руками сідниці психолога, та стогне від задоволення.

    Піднімає голову, щоб поглянути на обличчя Спартака в цей момент, і зачаровується. Спартак стоїть, упершись потилицею у верхні шафи на кухні. Очі прикриті, ніс тяжко втягує повітря. Губи зовсім висохли, бо язик закляк в роті і не має змоги їх облизнути. На шиї видулися вени, як після тренування.

    – Продовжуй, Женя, – голос зовсім сів через вир емоцій, – Я тебе ще не пробачив, – Спартак знову тягне голову Євгена до свого живота, бажаючи щонайшвидше відчути ці чутливі губи на своєму члені, який вже болів від напруги.

    – Ч-чекай, – Женя відсторонюється ще трохи, щоб мати змогу вирівнятися, – В мене дещо є для того, щоб показати, як я жалкую про скоєне. – Женя швидко відходить, щоб Спартак не встиг його зупинити, та йде до кімнати, де в його тумбочці схована нещодавня покупка. Забирає її і швидко повертається.

    – Ну, спробуємо, – Женя підходить до психолога, схиляється над ним, та швидко цілує в губи, зволожуючи їх своєю слиною.

    Знову проходиться губами по відкритій шиї, прикушує шкіру над ключицею. Бавиться з сосками, не забуваючи на них час від часу дмухати, щоб по тілу Субботи проходив розряд струму від задоволення.

    Остаточно опустившись на коліна, він похапцем відкриває замок на ремені, та тягне змійку на штанах донизу. Трошки опускає штани, щоб мати змогу погладити член через тканину спідньої білизни.

    – М-м-м, – стогін, наповнений очікуванням.

    Женя стягує останню річ, яка заважає отримати задоволення від контакту шкіри, та рішуче накриває рукою член, який вже просто благає про пестощі всім своїм виглядом. Десь вгорі Спартак шумно втягує повітря. Женя проводить рукою від голівки й до кореня, пестячи такий гарний орган.

    Не підіймаючи очей на свого коханця, Янович швидко відкриває тюбик з гелем, видавлює та наносить маленьку краплю на голівку. Цього достатньо, щоб через три секунди Суббота видав шиплячий звук, та потягнувся до голови Яновича.

    – Давай, досить прелюдії. Зроби мені добре, – він тягне за кучері Женіну голову до стоячого члена, який зараз просто палав різними відчуттями. Було і спекотно. І наче крижані голки впивалися по всьому члену від того клятого гелю. Але як же добре, чорт би його забрав!

    Женя слухняно відкриває рота, і впускає до нього багряну головку, насолоджуючись як солонуватим смаком шкіри, так і приємною прохолодою в роті від гелю.

    – Чо-о-рт, як добре! – Спартак, не очікуючи такого контрасту відчуттів, відразу з силою штовхається майже на половину до такого бажаного рота цього спокусника.

    Женя охоплює однією рукою стегно Субботи, а іншою починає пестити вже такі важкі яєчка. Згори знову доноситься стогін насолоди, рука у волоссі сильніше стискається, і притягує голову ближче до паху. Женя обережно огортає губами член партнера та починає смоктати як цукерку. Потім пускає в допомогу язик та пестить напружену голівку, проходить по стовбуру, оповитому венами. Відчуває, як з органа виділяється ще більше природної змазки. Втягує його до рота та насаджується майже на всю довжину.

    – Молодець! Про-одовжу-уй! – Спартак вже ледь тримається на ногах від таких гострих відчуттів. Знову хапає сильніше Женю за волосся та починає сильніше штовхатися в такий гарячий рот, – До-обре. М-м-м.

    Підбадьорений тим, що Спартаку подобається, Женя починає активніше смоктати, втягувати, облизувати. Не забуває обережно перебирати в руці яєчка, відчуваючи як вони підтягуються. На межі. Вже скоро.

    Женька розслабляє горло, та вбирає в себе член, відчуваючи як головка торкається задньої стінки горла. Його голова, яка знаходиться в полоні руки психолога, починає прискорюватися, Женя розуміє, що коханець на межі, тому подовжує всі свої маніпуляції.

    – Так! Т-а-к! Та-а-а-к! – кожне слово – новий сильний поштовх, який наближає такий бажаний оргазм.

    Спартак дивиться на схилену над його органом голову, помічає губи, які невпинно працюють і не витримує. Штовхається останній раз, тримаючи голову Жені зафіксованою, починає кінчати, відчуваючи, як тремтять ноги.

    – О-о-о, та-а-к! – голос тремтить, перед очима чорні цятки від того, як психолог їх заплющив.

    Коли Женя проковтнув все до останньої краплі, він випустив орган з роту, та підняв очі на Спартака, облизуючи в цей момент губи. Довірливо подивився на психолога.

    – Т-и пр-обачи-в-в мен-і? – трохи хрипко та з перервами питає комік, приводячи дихання до норми.

    – Так, я пробачив тобі. Але ніколи більше не бери мої речі, бо знову станеш на коліна просити вибачення. – Спартак протягує руку, та допомагає піднятися партнеру.

    – М-м, звучить як провокація та поштовх до подальших крадіжок, – Женя трохи нахиляється і ніжно цілує Спартака в губи.

     

    12 Коментарів

    1. Mar 13, '23 at 12:15

      Дякую, вам за ваші прекрасні роботи та за цю також, чудовий стиль написання лаконічність-це просто ідеально

       
      1. @KristfMar 13, '23 at 17:06

        За
        одьте в профіль, там є ще роботи. Можливо, ви ї
        не читали 😉

         
    2. Mar 7, '23 at 03:28

      Дуже гаряче і файно 🔥

       
      1. @Вивірка 🇺🇦Mar 10, '23 at 04:29

        Дякую! Мені дуже приємно, що Вам сподобалася!

         
    3. Mar 4, '23 at 12:58

      Чуттєво. Гаряче. Прекрасно. По фактам ❤️‍🔥

       
      1. @ГербарійMar 4, '23 at 14:42

        Дякую! Мене дуже тішить думка про те, що Вам сподобалася моя робота:)

         
    4. Mar 4, '23 at 04:18

      Вааау дуже круто ✨☀️🌟✨☀️✨☀️ дуже приємно читати . Дякую

       
      1. @ЕнотMar 4, '23 at 04:25

        Дякую за коментар! Просуваємо україномовні фанфіки;)

         
    5. Mar 3, '23 at 22:16

      ЦЕ ПРОСТО ВАУ, Я В ЗАХВАТІ!!
      Є деякі недоліки через неуважність автора, бо іноді моменти не с
      одяться з іншими, але це незначні речі. Описи емоцій
      лопців чудові, все дуже гарно! Дякую, авторе, що написали такий неймовірний фанфік.

       
      1. @AlwaystogetherMar 4, '23 at 00:16

        Дякую за коментар;)
        оч мені і допомагали редагувати, та я перечитаю ще раз, і виправлю, якщо знайду помилки:)

         
    6. Mar 3, '23 at 21:25

      Нажаль, видно, що писався фф трошки на поспі
      ( Наприклад, Женя начебто шумно сів, а потім виявляється, що непомітно. Але загалом робота чудова, проте трошки редадактури не завадить)

       
      1. @KirixMar 4, '23 at 00:15

        Виправлю;) дякую, що приділили час прочитавши:)