Колискова.
від Elias MaloneБакі прокидається від чергового кошмару. Його груди здіймаються вгору, а холодний, липкий піт проступає на шкірі. У сьогоднішньому сні було занадто багато крові. Декілька хвилин він намагається вирівняти дихання марно сподіваючись знову заснути.
Завдяки суперслуху чоловік чує кроки, що наближаються до його спальні. Хтось невпевнено мнеться під дверима, ніби роздумуючи, чи варто взагалі заходити. Але, все ж таки коротко стукає і не чекаючи дозволу заходить.
— Все добре Джеймс? Ти кричав. — Земо трохи заспаний із розпатланим після сну волоссям.
— Так. — брехня. — Вибач, якщо розбудив. День був тяжкий. — він хоче, якнайшвидше здихатися від барона, але Земо не збирався йти. Він обережно зачиняє за собою двері та сідає на край ліжка.
— Як часто тобі сняться кошмари?
— Майже щоночі. — цього разу Бакі каже правду.
— Мені теж. — Гельмут кривить губи, а Бакі чує, як шалено б’ється чуже серце. Схоже, Земо прокинувся зовсім не через його крики.
— Вибач мене Бакі. За те, що мучив тебе. — голос чоловіка змінюється, стає серйознішим. — Тоді я був одержимий помстою.
Гельмут ніколи не змириться з втратою рідних. Вони стоятимуть перед очима і снитимуться в жахливих сновидіннях вічно. Але він хоче жити далі. Не відчуваючи як серце обливається кров’ю.
— Месники були невинні. Розумна людина це б одразу зрозуміла. — Джеймс говорить набагато впевненіше навіть грубувато, але все ж таки стримується і не зривається на крик. — Винен лише Альтрон, але його знищили і помститися йому ти не міг. А визвіритися на когось хотілося. Правильно?
— Невинні? Хто, на твою думку, створив Альтрона? Адже це так великодушно. Спочатку створити чудовисько, а потім від нього ж і врятувати.
— Старк це не всі Месники. Як винен Клінт? Стів?
Земо прикриває очі. У світлі нічника він виглядає жахливо пригніченим.
— Ти безперечно маєш рацію. Zimniy soldat. — ці слова він каже у звичній собі манері. Немов знущаючись. — Мій син теж погано спав. Він боявся темряви. Марія пропонувала йому спати з нами, але Карл вважав себе надто дорослим для цього. Тому вона співала йому особливу колискову.
Барон мовчить кілька секунд після чого починає співати незнайому Бакі заковіанську пісню. Джеймс не заважає йому. Він прислуховується до нехитрого мотива і уявляє, наскільки зараз Гельмуту боляче. Так, Барнса життя теж не особливо жаліло, але на щастя він ніколи не дізнається як це, ховати власну дитину.
— Ох. — прийшовши до тями зітхає Земо. — Вибач, що потурбував. День був справді тяжкий. — він криво усміхається і квапливо встає.
— Почекай. — Бакі перехоплює чоловіка за лікоть. Він хоче сказати, що більше не сердиться, але розуміє, що цього буде недостатньо. І робить максимально невластивий для себе вчинок.
Обіймає Земо. Сильно та м’яко одночасно, обвиваючи руками плечі та притискаючись щокою до скроні. Гельмут шкірою відчуває чуже дихання і по всьому його тілу вмить розтікається тепло, огортаючи з ніг до голови.
////
Наступного дня Джеймс вдає, що нічого не сталося. Нічого особливого. Він просто не хотів, щоб Земо посеред ночі застрелився. Як-не-як, а він їм ще потрібен. Гельмут напрочуд також мовчить. Жодних вульгарних жартів та їдких слів.
— Що це з ним? — Сем п’є ранкову каву і дивиться у бік барона.
— Мені звідки знати? — задоволений такою відповіддю Уілсон змінює тему.
— Сьогодні зустрічаємося з Шерон. Вона дізналася, щось нове про сироватку.
— Ти зовсім нічого не їси Джеймс. — несподівано каже Гельмут. — Боїшся, що отрую?
— Навряд чи в тебе вийде. — бурчить Барнс.
Барон відкладає ніж з виделкою і грайливо схиляє голову.
— Що тобі подобається? Стейк? Лазанья? Можливо vareniki? — Бакі дивиться на нього вбивчим поглядом.
Посміхнувшись Земо відрізає від свого біфштексу невеликий шматочок і наколовши його на виделку підходить до Бакі.
— Ось. Тобі сподобається. — Гельмут немов дбайлива бабуся тицяє їжу прямо в обличчя, змушуючи Бакі відкрити рота. — Нужбо, Джеймс. Це смачно.
Ще трохи і Барнс не витримає. Зірветься як того разу з чашкою. Можливо, Земо тільки цього й хоче. Зайвий раз довести, що Зимовий солдат нікуди не подівся. Що він тихо чекає свого часу, ховаючись десь глибоко в підсвідомості.
— Не будь дитиною. — Джеймс хапає чоловіка за зап’ястя і відбирає у нього виделку.
///
Після Мадріпура все стає тільки гірше. Спогади накочують з новою силою, огортають тягучими темними нитками, просочуючись під шкіру та отруюючи кров. Стів підказав би що робити. Бакі відчуває нудоту, що підступає до горла. Пальці металевої руки до скреготу стискають керамічну раковину. Стів не допоможе. Бакі жмуриться так сильно, що на внутрішній стороні повік танцюють червоні іскри. Стіва більше немає.
Холодна вода мала привести його до тями, принаймні на це була велика надія. У дзеркальних дверцятах душової кабіни він бачить власне відображення. Яскраво виражені вилиці, синці під очима і пошматоване рожевими шрамами тіло. Бакі повертається до спальні приблизно через годину. З висячим на стегнах рушником.
— Що тобі потрібно? — Земо сидить у величезному шкіряному кріслі. Джеймс відчув його появу ще в душовій.
— Хотів обговорити наші подальші плани. — Він ковзає поглядом по атлетичному тілу Бакі. — Я не вчасно?
— Дай мені п’ять хвилин. — він не чекає, коли Земо відвернеться і стягує з себе рушник. Потім надягає штани з футболкою. Гельмут спостерігає, вбирає у себе кожну секунду. — Обов’язково говорити саме тут?
— Скрізь де побувала ваша подружка Шерон стоять камери та жучки. Включно з моєю кімнатою. Не знаю, що важливого вона хотіла там побачити, але сподіваюсь їй подобаються мої нічні виступи. — барон хижо скалиться і Бакі миттю розуміє про що йде мова.
— План дуже простий. Ми знаходимо Карлі, здаємо її владі і знищуємо сироватку, що залишилася.
— А яка моя доля?
— Ти поїдеш у Рафт. — Делікатність ніколи не була його сильною рисою.
Барон багатозначно посміхається. Вони знають, що це не так. Земо обов’язково втече.
— Тобі було краще з довгим волоссям. Воно робило твій образ більш величним… Сексуальным.
Бакі відкидається на спинку крісла дозволяючи Земо сісти на нього верхи. Його зовсім не бентежить ця ситуація. Секс вже давно став лише способом розслабитися і зараз Барнс страшенно потребував розрядки.
Джеймс слухняно відкриває рота, дозволяючи Земо прослизнути язиком усередину. Дотики металевої руки змушують шкіру покритися мурашками і Земо протяжно стогне. Гельмут піддатливий, розкутий і чого вже гріха таїти справді гарний чоловік. Бакі гладить його ноги, спину, торс все до чого може дотягнутися.
Гельмут моторошно посміхається, наче лиходій із фільму жахів і опускається на коліна.
Він допомагає Бакі зняти штани, після чого проходиться кінчиком язика по вуздечці. Починає активно рухати головою вгору-вниз, іноді навмисно дряпаючи гладеньку шкіру зубами.
Груди Барнса важко здіймаються, а ноги тремтять. Він перебирає пальцями м’які локони Земо і масажує шкіру голови. Через кілька ритмічних рухів його тіло прошиблює спазм змушуючи кінчити прямо в чужий рот. Гельмут плавно усувається. Його власне збудження сягає межі, супроводжуючись пульсацією внизу живота.
— Moy soldat.
Дякую вам за цей фанфік та загалом за просування українського контенту
Дуже дякую).