Козаче
від _нічна _письменниця_Що ж ти, козаче, голову схилив?
Прощальний ріг вже засурмив,
І брата твого в путь останню проводив.
Та сонце вже над небосхилом,
Нехай приходить нова сила,
Жага до помсти, боротьби.
Згадай, козаче, свого тата,
Згадай, козаче, й свою мати,
Згадай дитячі очі неясні.
Згадай ти, милі серцю, гори і лани.
Бо побратима свого втрата –
Не привід руки опускати,
Це привід знову в бій іти.
Це привід знову довести,
За що боротимешся ти,
За що поклали голови твої брати.
Вставай і мужнім будь, козаче.
Вже час коня свого сідлати,
На зустріч ворогу рушати
І боронити України рідної степи. сати…
0 Коментарів