Канікули

Почались зимові канікули, з друднощами але Кроулі добре написав контрольні, авжеж з додатковими заняттями з Азірафаелем.
Кроулі отримав повідомлення де Азі питав чи може він подзвонити.
Почувся гудок, на тому боці майже одразу взяли слухавку
–Що сталося?–швидко питає Вогник
–Нічого страшного, як тобі ідея поїхати зі мною в село? Мої робити збираються поїхати за місце на дачу і вони дозволили взяти тебе, звісно якщо захочеш..–
–На дачу зимою?–здивовано говорить Кроулі
–Так, дороги дійсно не для того щоб кудись їхати, але ми б хотіли зустрітися з моєю тіткою і кузіною перед святами, ми маємо бути вже вдома до нового року, тому буде час і для приготування салатів з родиною–трохи схвильовано говорить Янгол
–Так, я поїду, напишеш всі деталі в сповіщеннях, мені треба про це повідомити батькам–
–Так звісно, до зустрічі–
Кинувши слухавку Кроулі пішов на перший поверх на кухню де була Вельзевул.
–Сестро, тут..–вже почав Кроулі але йому сказали що вже знають про поїздку
–Гавріїл мені говорив про це, він мені повідомляв що поїде і мабуть тебе теж візьмуть, я вже повідомила матері і її хлопцеві, тому збирайся–
Без зайвих слів він подякував і знову пішов в кімнату.
Він трохи неовувався, він ніколи не був за містом, він бачив село тільки по телевизору де показували сільське життя українців. Кроулі отримав повідомлення від Азірафаеля де було час і місто зустрічі, мають зустрітися у вівторок біля дому Азі у 7:20, сьогодні субота, тому ще є час на збори.

Перенесемось одразу до вівторка, Кроулі прокинувся в 6:10 по приказу сестри, поїв, помився і почав збиратися.
Вийшовши на двір він побачив як Азірафаель підходить до його дому.
–Добрий ранок, а чому ви тут? Я ж збирався к тобі іти–питає Кроулі очікуючи пояснення
–Ти вперше будеш іти тією стежкою, тому мені стало тривожно що ти заблукаєш, тому давай перед дорогою пройдемося–
–Добре, я не проти, але не вважай що я 7-річна дитина яка не зможе знайти стежку до дому–
Вони пішли, на годиннику було 7:03, вони могли трохи запізнитися, тому ішли швидким рухом.
Десь через 7 хвилин вони вже були біля машини. Кроулі привітався з родичами друга і вони доброзичливо з ним говориои, питали про оцінки, життя і куди він збирається іти після випуску, але увагу привернув саме брат Азірафаеля, хлопець його сестри, Гавріїл, він був одягнутий в білий светр, сірий шарф і сіре пальто, хоча сьогодні було доволі холодно, коротко стрижений, каштанове волосся і… фіолетові очі?
Кроулі вже не довіряв йому, багато хто скаже що це з-за того що він зустрічається з його сестрою і він відчуває ревнощі, але він не міг зрозуміти з-за чого ця недовіра. Батьки запропонували вже сідати в авто і їхати, всі погодились. В машині було тепло, вона була велика, нагадувала чимось маршрутку, Вогник не розбирається в машинах, він міг тільки описати їх. Були декілька рядів з кріслами, між якими було багато простору, Азірафаель сів найближче до батьків, а Кроулі сидів позаду його, Гавріїл сів в самому кінці з іншого боку і розмовляв з кимось по телефону. Азірафаель щось малював в своєму блокноті, а під блокнотом знаходилась книжка, доволі товста, мабуть вона знадобиться після малюнку. Кроулі не хотів якось відволікати його, тому вирішив поспати, дорога довга а встав він рано, він звик прокинатися за годину до школи, тобто в 11, тому він був ссоний. Закривши очі він думав про дивовижні малюнки Янгола, він добре малював для людини яка ніколи не ходила на додаткові заняття по образотворчому. Азі багато малював саме Кроулі, все він звісно не показував, але Вогник був впевнений що вони теж гарні.

Тим часом Азірафаель дійсно був понурений в мистецтво, але воно було не довгим, через хвилин 5 закінчив свій малюнок, він знову малював Кроулі, коли він подивився на місце де сидів його друг Азірафаель не одразу зрозумів чи Кроулі спить чи думає, для розуміння трохи підняши його окуляри Азірафаель знову був вражений красою Кроулі, закриті очі давали змогу розглядати його довгі вії, він міг дивитися на нього вічність, але спам’ятав що не один в машині, швидко відпустивши окуляри Азі сів на своє місце, він захотів знову намалювати свого друга.