Камінь, свічка, пиріжочок

Чонгук завше порівнював себе із свічкою. Дуже дивна паралель, та тільки в ній він бачив себе. Не судіть його за це, Юнгі, це хьон з яким Чон записав не один трек і час від часу обідає в столовій універу, взагалі позиціонує себе, як камінь. Не те, щоби він був пуленепробивним чи настільки стійким , хоча частку цього він все ж має, просто хьон, час від часу ліниться хоча б існувати, а не те , щоб влаштовуватися особисте життя чи саморозвиватися. І все ж , якщо на хвилинку уявити, що Юнгі- то камінь, він був би тим видом під який і вола не тече. До речі про воду. Це за одностайним рішенням стихія Чіміна. У воді ти іноді бачиш себе, як у дзеркалі. Мінливий по натурі, природі і станах, у яких він знаходиться. Чи не знати про це Чонгуку?… Вони сусіди ще з першого курсу. Намджун- вогонь, Хосок- повітря, а Джин- пиріжочок з вишнею. У них навіть розмова з приводу цього була , коли всі були п’яні на черговій студентській тусі. Першим почав задумливий Юнгі, ніби вів розмову із Всесвітом щодо проблеми перенаселення і суті буття. Підхватили цю тему всі шестеро, та врешті питання з’явилися лишень до Чонгука, тому що , свічка, серйозно? Він тоді так і не зрозумів у чому полягає суть їхнього питання, але не став відкривати їм свій внутрішній світ, не впустив до своєї голови, там і так тарганів цілими гніздами наплодилося, виводити не встигаєш. В будь-якому разі, вони б не зрозуміли. Це ж їх золотий Чонгук, душа компанії, відмінник і далі по списку. І як їм пояснити , що хлопчик ще з підліткового віку шкірою відчуває , що варто комусь підпалити його нещасний фетіль – згорить до тла, лишень застиглі краплі воску будуть нагадуванням про його існування. Здається, Намджун говорив , це зветься моногамією. Віддати всього себе одному-єдиному із семи мільярдів. Тоді Чімін покрутив пальцем у скроні , буцімто “Намджуне , дядьку , ти зовсім куку? Хто на таке взагалі здатен , коли в світі стільки людей” . То й не дивно. Він же вода. Отримує форму середовища, в якому знаходиться, пристосовується до всього, пречудово себе почуває бувши і паром, і рідиною , і льодом. І не зрозуміти йому, що свічку можна підпалити лишень один раз. Чонгук тоді сидів, попивав пиво, роздумуючи над новим терміном в його лексиконі: моногамія. Звучить гарно. Звучить безнадійно…