Кавуня
від Пані Мавка* Дідько лисого що буде то й буде, а там подивлюся * – подумала Меліса.
Нарешті настали вихідні. Меліса усвідомила, що скоро зустріч з Касандрою. А іще скоро Меліса зможе познайомитися з братом Лани. Поглянувши на годинник дівчина усвідомила, що було б не погано почати збиратися. Обравши відповідний одяг, вона зателефонувала Касандрі.
Касандра переглядала документи. Раптом почула дзенькіт від телефону.
– Доброго дня Касандра
– Доброго – мовила вона, відхилившись на спинку стільця.
– Ем, я…
– Хотіла запитати чи я тоді не жартувала про зустріч у кав’ярні? – попередила Касандра.
– Так – погодилася дівчина дивлячись у відчинене вікно.
– Я не жартувала, я за тобою заїду мені по дорозі через хвилин 10-15.
– Добре, до зустрічі
– До зустрічі – відказала вона.
В голові в Касандри промайнули купа думок. Врешті-решт зібравшись вона сіла в машину.
Вважається, що долина Мангеттен (Manhattan Valley’s)
Є домом для широкого розмаїття громадських відкритих просторів, які збагачують міське життя. Мангеттен має чудовий доступ до 3 великих міських парків — Центрального парку, та інших.
От тут і жила Міс Меліса. Сама вулиця мала атмосферу.
Сівши в автомобіль Касандри дівчина промовила :
– Ви тримаєте своє слово
– Мені не подобається, що кажеш на мене на “ви” – сказала жінка кинувши короткий погляд на робітницю.
– Вибачте, звернення на “ви” додає якоїсь загадковості розмові.
– Он, як то ти хочеш загадковості ?
– Не знаю, просто сказала свої спостереження
– Добре, спостережлива розкажи щось про себе ?
– А конкретніше ?
– Питання на питання, ну там не знаю про сім’ю, хобі, друзі, стосунки, якщо хочеш звичайно.
– Мг. Окей спробую. Говорячи про сім’ю то я не мала хороших стосунків з батьком, крім того, мої батьки розлучилися коли мені було 10 років. Потім моя мама почала зустрічатися з іншою жінкою. Яка дуже добре до мене відносилася і належати досі.
– О, дуже цікава історія продовжуй
– Якщо говорити про хобі, то мені подобається читати та заняття стріп-пластикою.
– А чим подобається ?
– Два хобі пов’язує те, що добре допомагає відвернутися, іноді розслабитися.
– Тобто, як так званий “наркотик” для тебе це все ?
– Виходить, що так – відмовила вона.
– Що ж продовжимо розмову вже в кав’ярні – сказала Касандра.
Кав’ярня була така затишна. Вона поєднувала в собі м’які барви. Які нагадували осінь. Сівши за столик та зробивши замовлення. Вони продовжили.
– Ну, що ж продовжуй свою оповідь.
– Якщо про друзів, то я знайома з багатьма людьми, але щоб прям близько то Лана.
– А де з Ланою до речі познайомилися ?
– В 14 років я поїхала до своєї бабусі в штат Джорджія. І там я познайомилася з Ланою.
– Мг. Гаразд
– Не так давно мені зрадив хлопець, в той же день мені подзвонила Лана і сказала, що приїде наступного дня.
– О боже люба мені дуже шкода, але з іншої сторони добре, що все так у вас з ним закінчилося. Адже ти тепер не витрачаєш час на непотрібну тобі людину.
Яка тебе обманювала….
– Так.
– А ви щось про себе розкажете ? Чи так і залишитеся міс загадковість ?
– *Хі-хі * можливо
– Так не цікаво міс Касандра – промовила дівчина з удаваним обуренням.
Гаряча кава зігрівала в цей день, адже ставало холодніше не дивлячись на дощ.
Осінь мала свою атмосферу, дощ, кафе, розмови щиро, гарячий напій, останні теплі промені сонця, купа барвного листя. У всьому цьому і була осінь.
Допивши каву, Касандра раптом промовила :
– Поїхали до мене додому ?
– Дуже цікава пропозиція Касандра, навіщо ?
– Дізнаєшся все, що і хотіла так підходить?
– Мг. Поїхали раз так
Погода почала погіршуватися, і пішов дощ. Хоча декілька хвилин тому було ясне сонце. Сівши в автомобіль Касандра подивилася у дзеркалі пересвідчившись, що позаду нікого не має.
– Хм.
– …..
– Касандра ви любите вино ?
– Ти спеціально ?
– Навіть якщо так, то, що ?
– Нормально ставлюся до алкоголю в міру. А от п’яні чоловіки лякають і взагалі не адекватні, як і у тверезому іноді. – відповіла жінка
– Тут погоджуюся, особливо якщо іще зґвалтують дівчину і скажуть, що в них * це інстинкт *
– Тупо дуже, якщо вони мають інстинкти, то їх варто привести до ветеринара або нацупити нашийник – сказала вона.
– *Хі-хі* так і вигуляти, як собаку
– Правильно, так і треба робити коли тобі таке кажуть – промовила вона, уважно слідкуючи.
Хоч вже була тільки 14:30, але було вже доволі темно через дощ який став зливою.
Але врешті-решт доїхали додому до Касандри.
Велика багатоповерхівка.
– Так це багато чого коштувало
– А кінним спортом іще займаєшся ?
– Так, хоча не так часто тому, що справи.
– Ясно
– А яким ти бачиш своє майбутнє ?
– Ох, Мелісо ну думаю, що можливо це була б людина з якої мені буде комфортно та буде кохання також хотілося б подорожувати більше.
– Хм… А яка це людина має бути ?
– Жінка, з якою в нас буде щось спільне або ні тобто можуть бути й різні погляди, а можуть і ні. Хтозна.
– Ага тож вам подобаються лише жінки? – відповіла Меліса.
– Звичайно, жінки богині
– Правда * Кейсі не брехала *
На дворі все іще не вщухала злива.
– Залишися краще в мене вдома спостережлива, якщо хочеш
-Так, спасибі – промовила дівчина закутавшись в теплий плед.
– А тобі подобалися коли-небудь хлопці ?
– Ні, вони бридкі, хоча окрім мого батька.
Просто кончені сексисти, мізогінізм та гвалтівники в більшості випадків. Домагання для них ок, а коли кажеш про їх матір, сестру, дружину, доньку то такі “захисники” стають.
– То так, якісь двійні стандарти твій батько то ні, а всі інші так
– Виходить, що я вигороджую його, хоча можу не знати всього – на мить вона задумалася.
– Вибач, Касандро – Меліса зрозуміла, що не варто було казати.
– Ні, все ок
0 Коментарів