Фанфіки українською мовою

    – Ох-х, я згадав ще одну історію з дитинства. – Перестаючи сміятись, промовив Женя.

    Вже давно за північ, товариші розмістилися на м’якому дивані та просто розмовляли. В кімнаті неначе відчувався запах комфорту та ніжності, який здається можна було відчути фізично.

    Така атмосфера схиляла до душевних розмов, спогадів про минуле та зізнань. Світло було вимкнене, так як і інші сучасні прилади, загалом вони й не були зараз важливі.

    Спартаку приємно слухати Женю та його цікаві історії. Його тембр голосу пестив вуха, а звиклі до темряви очі не могли відвести погляду від чарівних губ.

    – Це відбулося зимою, коли я був ще підлітком. Того вечора ми гуляли з друзями. Все було як завжди: весело та комфортно, – Чоловік хмикнув. – та під час гри в сніжки, одна дівчина пихнула мене в кучугур та сіла на мої стегна, притискаючи руки до холодного льоду. Уявляєш! Та це був тільки початок!

    Спартак уважно вслуховувався в кожне слово, аби не проґавити дрібниць. От не подобається Субботі, коли хтось доторкається чи має близький контакт з Женею і він нічого не може з цим зробити.

    – Вона нахилилася до мого вуха, – Женя втілив свої слова в реальність, щоб продемонструвати як це було, та нахилившись до вуха товариша і доторкаючись своєю щокою до його, відчув як тіло навпроти напружилося. – та сказала «Вибачся, та скажи, що ти був поганим хлопчиком». – Після цього швидко відсторонившись.

    Спартак завмер. Ці слова були наче адресовані йому і прізвисько «поганий хлопчик» яке прозвучало з вуст товариша, відлунням відбивалося у голові.

    – Ось така жорстока помста, за те, що я їй снігу за воріт куртки закинув. Але потім, після того жахливого моменту, коли вона пихнула мене, я їй кинув сніжком в лице – Чоловік самовдоволено посміхнувся, а пізніше розсміявся, чуючи щирий сміх Спартака.

    – Оо, ти їй подобався.

    – Невпевнений, скоріше вона хотіла просто пожартувати.

    У Субботи в голові не вкладається, як Женя може комусь не подобатися? Такий добрий, щирий, відкритий, з чудовим почуттям гумору, приємним запахом – одним словом ідеальний чоловік. Хитнувши головою, ніби проганяючи зайві думки, Спартак змусив себе підняти погляд від красивих вуст товариша. «І коли я почав залипати на його губах?»

    – А ну, давай. – Піднявши погляд, Суббота побачив як вогники в очах Яновича знову спалахнули й чоловік зрозумів, що той згадав нову історію.

    – Ооо, це було, напевно в тому ж році, але літом. І знову ж таки під час прогулянки, – Женя посміхнувся. – тоді правда, була компанія з трьох людей, враховуючи мене. Тобто, одна моя знайома та друг. У нас була дискусія, і вже не пам’ятаю в якому контексті, Міша сказав «А слабо вам поцілуватися, зараз, переді мною? За двісті гривень». В мене тоді ще більший шок був аніж в попередній розповіді.

    – То ти був бізнесменом – усміхнувшись відповів Спартак, намагаючись чим далі проштовхнути та задавити своє почуття власності до товариша.

    – Це було проти моєї волі! – Підвищивши голос зауважив Янович. – Ця подруга, вже й не пам’ятаю як її звати, повернулася до мене, й ось так поклала свою долонь на мою потилицю, – Підсівши ближче, Женя знову продублював рух який описував, та на мить затамував подих відчуваючи палаючу шкіру під своїми пальцями. – притягнула мене до себе та поцілувала.

    Видихнувши останні слова майже в самі вуста Спартаку, Женя не відсторонився, продовжуючи погладжувати ніжну шкіру, яка поступово вкривалася мурахами.

    Суббота завмер. Занадто багато цікавих історій, приємних емоцій… та збуджуючих доторків Жені за цей вечір. Рожеві губи товариша дуже близько, досить податися вперед і можна буде відчути їх м’якість.

    Спартак поклав одну долонь на стегно товариша, хлопаючи по ній у зазивному жесті. І Женя розуміє. Він перекидає свою ногу через тіло чоловіка та осідлає його.

    Тепер великі долоні Субботи перемістилися на талію чоловіка, погладжуючи її. Температура в кімнаті здається підвищувалася, плавлячи перешкоди між чоловіками.

    – А ти б поцілував мене за двісті гривень? – промовив Спартак, проводячи долонею поміж лопаток чоловіка.

    – Я не проти це зробити й безкоштовно. – Не витримуючи напруги, Женя перший подається вперед та трепетно торкається принадних і настільки бажаних губ, одразу відчуваючи ніжну посмішку Спартака.

    ~~~

    Це мій подарунок вам, на честь дня п’ятдесятого ювілейного випуску подкасту 🥳
    Обіймаю вас. Пам’ятайте, що ви найкращі! 🤗💘

    P.s: історія написана на основі реальних подій 🤭

     

    3 Коментаря

    1. Nov 9, '23 at 15:23

      Ва
      , це так прекрасно 😻

       
    2. Dec 6, '22 at 15:46

      Дорогий авторе, це неймовірно милий фанфік! Я
      отіла б подякувати вам за таку чудову роботу!☺️

       
      1. @ЕміліяDec 6, '22 at 18:22

        Дуже дякую! 😊💖