“З поверненням”

Рідний запах дифузора проникає всередину, коли Юнгі відкриває двері квартири. Дорога була короткою, проте важкою. Дві години приватним літаком, а слідом майже три — в заторах на вулицях Сеулу. Мʼязи на шиї ниють, голова болить.

Дорожня сумка падає на підлогу. Юнгі стягує взуття і проходить всередину. Пусто, як і очікувалося. За вікном повільно збираються осінні сутінки. Три тижні в Японії забезпечили одне отруєння, нових ділових партнерів та сильну тугу за домівкою. Точніше за тим, кого в ній зараз немає.

Мін повільно стягує брудний одяг і кидає його прямо на підлогу. Потім збере. Проходить у ванну, де приємно пахне лавандою, пускає гарячу воду та повертається до кімнати за свіжою білизною.

Очі швидко помічають сторонній предмет на ліжку і чоловік підходить ближче. Чорна коробка з маленьким клаптиком паперу. Записка.

“З поверненням”

Кришка легко підіймається, коли хлопець чіпляє її пальцем. Юнгі дістає вміст і на лиці розквітає вдоволена посмішка.

***

Чон Хосок знав, що буде не просто.

Директор CH-груп знехтував назначеною приватною зустріччю, відправивши власних пішаків розв’язувати питання. Вони не прийшли ні до чого путнього. Виставленні умови аж ніяк не влаштовували Чона та й домовлятися про подібне з кимось окрім директора він не має наміру.

Хіба можна так вести бізнес? Абсолютна неповага до майбутніх партнерів. Хоча чому дивуватися? Брудне минуле ходить тінню за його імʼям та їхньою організацією. Відмитися складно. Заслужити довіру — вдвічі складніше.

Від напруги пульсує у скронях. Очі печуть. Тьмяне світло розсіюється кімнатою від двох торшерів в кутках. Хосок розстібає верхні гудзики на білій сорочці та відкидає голову на спинку крісла. Дорога шкіра скрипить. Руки розслаблено лежать на підлокітниках. У одній — келих, де булькає віскі з льодом. В іншій тліє цигарка.

Дійти згоди з цими щурами не вийшло, тому що Хосок не звик розпилюватися на мотлох. Проте провчити директора необхідно. Таку зухвалість він, звісно, очікував, хоча і сподівався обійти. Доведеться шукати нові рушії впливу.

Хосок підносить сигарету до губ та глибоко затягується. Алкоголь з тютюном слабо послабляють пульсацію в голові. Ручка дверей тихо клацає.

— Я ж просив мене не турбувати, — обурюється чоловік, видихаючи дим у стелю.

— Справді? — рідний голос рипить у відповідь. — Тоді доведеться повертатися додому і знімати це все.

Ще вранці Хосок памʼятав, що його кохання повертається сьогодні. Але через бісового директора з голови геть усе повилітало. Він ще раз затягується і піднімає голову. Якраз вчасно. Юнгі вже зовсім близько, а Хосок давиться повітрям, яке змішується з димом.

У чужому погляді хитрість та вдоволення. Мін насолоджується реакцією на власну появу. Він саме на це розраховував, хоча не думав, що аж так вразить.

Чон зависає. Якого чорта?

Юнгі стоїть між його, розставлених в боки ніг у спідниці, що ледве дістає колін. Легко торкається оголеною ногою внутрішньої сторони стегна. З одного плеча спадає чорний жакет, а під ним – біла майка. Темне волосся хвилями лежить на плечах.

Очманіти можна.

— Бачу, ти знайшов мій подарунок, — перевівши подих, говорить Хосок. Йому нестерпно тісно у костюмі. Хочеться зняти одежу, що обмежує рухи, схопити Міна та міцно обійняти, залізши руками під спідницю. Уяву пробиває здогадка про те, що може бути під нею. Хосок знає. Сам купував.

— Не знав, що тобі таке подобається, — Юнгі насолоджується увагою, чіпляє чужу руку з цигаркою і підносить до власних губ. Випробовує. Зваблює.

Чонові очі заливаються матовою чорнотою.

Хосок божеволіє. Вони не бачилися три тижні і він дико скучив. Всю слабкість рукою знімає. Пульсація тепер не лише у скронях, у всьому чортовому тілі. Перед ним його кохання. Затягується, задирає голову догори, видихає клуби диму у темну стелю. Адамове яблуко натягує тонку шкіру шиї. До біса сексуально. Тягне вкусити, але Чон стримує позиви, розтягуючи любування.

— Я теж, але… — він розглядає фігуру і власний голос підводить, коли погляд спотикається об поголені чоловічі ноги. — Блядь, — не стримується. Мін підносить руку з цигаркою до хосокових губ і той слухняно затягується. У Юнгі в очах спокуса з викликом плюскається. Чон обожнює цей погляд. Він його з розуму зводить. — Коли побачив її, — Хосок обережно смикає край тканини і видихає дим убік. — І уявив тебе… Наступне, що памʼятаю — як оплачував покупку.

— І що ж там, — Юнгі легко чіпляє підборіддя коханого і нахиляється. — У своїх фантазіях ти побачив? — шепоче прямо в губи, а Хосока ошпарює диханням з ніг до голови. Він так скучив. Страшне.

Чон вичікує. Ставить келих с прохолодним напоєм на підлокітник і повзе вільною рукою по оголеним литкам. Чужа шкіра на дотики реагує моментально. Пальці оминають коліно. Повільно збирають мурахи на своєму шляху. Переміщаються на внутрішню сторону стегна. Юнгі схлипує прямо в чужі губи, не відриваючи погляду від коханого. Стільки років вже разом, а все ще заводять один одного з пів оберту.

Мінова шкіра ніжна, поголена, пекучо-гаряча. Це вперше, коли Юнгі зробив подібне. І, здається, породив у Хосока новий фетиш. Хто б міг подумати.

— Там, — голос шепотом злітає з губ. — У моїх фантазіях, ти навіть близько не був таким сексуальним.

Пальці повзуть вище, тканина спідниці повільно задирається. Юнгі забирає сигарету з чужих рук. Насолоджується дотиками коханого. Розгинається, залишаючи погляд чужим очам і глибоко затягується. Хосок клянеться, що забуває власне імʼя, коли Мін на нього так дивиться. З під опущених повік, випліскуючи присмак зухвалості, але такої глибокої любові.

— Як пройшла зустріч? — кудлатий дим виходить разом зі словами. Юнгі красиво курить. Звабливо.

— Хріново, — Хосок злазить з крісла і стає на коліна. Хилить голову, опускаючись до поголених ніг. Пальці другої руки обіймають мʼязисту литку. Від коханого пахне. — Ммм, — Чон веде носом по гладкій шкірі, вдихаючи приємні аромати. Навмисне чіпляє губами. — Персики. Ти з дому, — для чогось констатує факт. Звісно з дому, на ньому ж хосоковий подарунок. — Директор CH-груп вирішив, що можна нехтувати моїм часом та відправив до мене своїх шавок.

Він жаліється, хоча внутрішнє обурення стихло в той самий момент, як почув рідний голос. Юнгі на нього діє заспокійливо.

Вибивати собі місце на верхніх рядах харчового ланцюга не просто. Хосок міг би вдатися до незаконних дій, але ж вони вирішили, що подібне залишиться в минулому. Чон довго був зубатим, небезпечним звіром. Зжирав конкурентів, рвав горлянки, за будь-яку ціну досягав свого. А потім дозволив одному Мін Юнгі себе приручити. Пригрівся в чужих теплих обіймах, сховав ікла, зрізав пазурі. Навчився по іншому вирішувати питання.

— Він відтягує, — Мін чіпляє рукою чуже підборіддя, проводить великим пальцем по мокрим від віскі губам. — Акції падають і вони наївно намагаються виграти трохи часу. Шукаючи вигідніші пропозиції, — хлопець робить останню затяжку. Роздумує хвилину, споглядаючи кохане лице. Закохується знову і знову. Купка зморшок у кутиках очей, втомлений погляд, впаліщоки. Хосок геть запрацювався, доки Юнгі не було. Прикладає стільки зусиль, аби досягти свого. — Його синок нещодавно тусив в одному клубі. В приватній кімнаті не повинно бути камер, проте, якщо директор думає, що нас можна тримати за дурнів, — пальці повзуть у волосся, куйовдячи ідеально вкладені пасма. — То варто йому нагадати, хто тут справжній хижак.

Чон від чужих дотиків лиш сильніше плавиться. Заводиться. Юнгі знає, як зробити приємно. Вони обидва знають. Хосок декілька секунд дивиться на нього, задерши голову, і розуміє, що не вийде з цієї кімнати, доки не зацілує кожен сантиметр гладких ніг.

— Що б я без тебе робив? — опускає голову, схиляється. Ніжно треться об чуже стегно. Чон точно знає, що підлеглі не посміють зайти без дозволу, а він заборонив його турбувати.

— Ніхто не має права нехтувати моїм котиком, — і ці слова щось перемикають всередині.

Юнгі рідко буває ніжним, ще рідше пестливо-ласкавим. А тут і те, і інше. Певно розлука на нього так повпливала. Хосок про це зараз думати не має часу. Він не стримується, кусає внутрішню частину стегна, щоб відразу після язиком пройтися по ніжній шкірі. Юнгі задоволено муркотить.

Руки давно масажують чужі ноги. Чорт, який же Юнгі сексуальний в цій блядській спідниці. Хосок хоче його. Прямо тут і прямо зараз. Але він весь день провів в офісі, пів вечора домовлявся з бісовими гінцями CH-груп і зовсім не готовий прийняти коханого. Проте абсолютно точно готовий зробити йому приємно.

Пальці нарешті доходять до бажаного і сучі здогадки підтверджуються. На Юнгі мереживна білизна, яку Чон купив разом зі спідницею. В штанах твердіє моментально.

Більше не стримується. На секунду відриває руки, аби стягти піджак і закотити рукава сорочки. Губами припадає до чужих ніг, досліджуючи кожен міліметр стегон. Вилизує язиком, всмоктує, кусає, цілує.

Мін стримує стогони. Він, коли побачив вміст коробки, приємно здивувався. За стільки років ніколи не помічав за коханим подібних вподобань. Чоловік здогадувався, що ефект від його появи в подарунку буде сильним. Проте навіть не підозрював, що накриє аж так. Коліна ганебно, так по підлітковому трусяться від чужого язика. Здавалося, що подібні реакції залишилися далеко в минулому. Але ж ні. От він, Мін Юнгі, зараз відверто задихається та здригається, коли Хосок лізе язиком вище.

З губ злітає перший тихий стогін. Подих збивається. Мереживо під тканиною натягується, коли лице коханого зникає під спідницею, а Юнгі відчуває, як чужі зуби хапають край білизни. Відтягують. Вільна рука падає на плече Хосока, стискає напружені мʼязи, мне білу сорочку. На ногах встояти з кожною секундою все складніше. Пестощі коханого плавлять, змушуючи тіло тремтіти.

Гарячий язик вилизує найчутливіші місця. Хосок чудово знає, як зробити йому приємно. Так само чудово знає, як Юнгі не любить, коли його дражнять. Рука на плечі стискає сильніше, коли Чон концентрується навколо збудженого члена коханого, але до нього не торкається. Він відчуває притаманний запах ерекції, чує, як Мін ричить, але продовжує випробовувати чуже терпіння.

Три тижні надто довга розлука для них. Хосок голову втрачає від звичного смаку шкіри коханого. Не втримується від покушування ніжних частин. Відчуває, як під ним здригаються, сам палає і Юнгі запалює. Долоні забираються під мереживо на сідницях, пестять шкіру. Юнгі пахне їхнім спільним гелем для душу, освіжувачем, парфумом. Юнгі пахне домівкою. А ще дико пахне сексом, і щоб там хто не говорив, але Чон цим ароматом затягується сильно.

— Хо, — скиглить Юнгі. Рука повзе з плеча під спідницю, намацуючи потилицю. Він стягує чуже волосся, тисне, благає подарувати бажану насолоду. Благає зупинити знущання. Не дражнити.

І до нього прислухаються, перестають катувати чутливими дотиками. Проходяться язиком по члену, змочуючи слиною мереживо. В животі тягучі вузли крутить, завʼязує органи, стягує відчуття в одну точку. Мін здригається, задирає голову до стелі, стримує стогін насолоди, доки Хосок повністю звільняє його член від зайвоїтканини і поглинає так вправно, так приємно. Чуже горло гаряче, вузьке. Ковзає стінками, язиком пестить. Здуріти можна.

Юнгі тримається, не дозволяє собі так швидко здати позиції. Але Хосок надто вправний з ним, знає усі кути, вподобання, точки слабкості Міна. Маніпулює цими знаннями, бавиться. Дражниться. Ковтає слину, що змішалася з передеякулятом. Стогне з членом у роті і знає, що попадає у всі фетиші коханого. Юнгі стягує волосся на потилиці, рухає стегнамина зустріч і дякує небесам, що його чоловік вирішив купити цю кляту спідницю.

Коли Хосок починає допомагати собі рукою, то стримуватися стає складніше. Юнгі жаліє, що йому не стало терпіння дочекатися Чона вдома. Він би давно здався, вклав чоловіка на ліжко, даруючи зворотню насолоду. Але чекати не було сил. Мін так сильно сумував, нестерпно хотів зробити сюрприз і вразити.

Тільки от вражають зараз, здається, лише його. Хосок бере на повну глибину, і Юнгі не стримує стогін. Головка торкається горлянки, ковзає стінками. Характерне хлюпання розлітається на всю кімнату. Він відчуває, як по нозі тече в’язка слина.

Хосок давиться членом, а Юнгі — стогонами. Вже завтра Мін буде жаліти, що не зупинив коханого і дозволив так шкодити власному горлу. Але зараз… Зараз все, про що може думати хлопець — власна насолода, яка от-от дійде до найвищої точки.

— Хосок, — попереджає він, важко дихаючи. — Хо, — не залишає спроби зупинити Чона, проте йому у відповідь лише невдоволено гарчать і пришвидшують темп. — Хосок, я зараз, — схлипує Юнгі. Чужа горлянка вузька, гаряча. Член пульсує, струмами насолоди пробиває все тіло. Спина спітніла, волосся пасмами до чола приклеїлось. Юнгі заборонено добре. Він опускає погляд до низу. Спідниця задерлася до гори, відкриваючи лице Хосока і його зустрічають мокрі очі коханого. Там, знизу, на нього дивляться з такою жагою і бажанням. Показово давляться, хлюпають, стогнуть. Це фінальна нота. Остання крапка. Фатальний постріл.

— Чон Хосок! Стій! — Мін хапає чуже лице, намагаючись відсторонити, але чоловік надто сильно сумував, дико збуджений і нескінченно закоханий. Прибирає чужі руки, безсоромно всмоктує губами, насаджується глибше.

Юнгі не витримує, хапає коханого за волосся на потилиці. Робить надто грубі фінальні рухи і судомами накриває все тіло. Все єство. Його прострілює від бажаної насолоди і сперма заповнює чужий рот. В голові туман, перед очима чорна стіна. Хосок відсторонюється, саме вчасно. Мін втомлено завалюється на крісло, спираючись руками на підлокітники.

Пелена з очей падає і Юнгі бачить, як над ним схилився його коханий. Вдоволеним поглядом дивиться, посміхається.

— Гірко, — тихо звітує Хосок, прибираючи великим пальцем залишки сперми з кутиків губ. Блядь. З такими темпами їм знадобиться другий раунд.

— Ти не нормальний, — і це не те щоб претензія. Юнгі бере келих і вливає в себе залишки віскі. Йому не вперше робили мінет, але вперше було так до неймовірного добре. Наче щось нове, пристрасне опанувало його свідомістю. Можливо, саме факт одягненої спідниці та мережної білизни. А можливо він просто страшне як сумував за коханим. Мін тягне чоловіка за руку, садить на власні коліна і абсолютно не гидячись цілує. Гіркуватий смак мішається з алкоголем. Він так скучив за цими губами.

— Хочу тебе сьогодні вилизати, — абсолютно безцеремонно шепоче хлопець прямо в губи.

У відповідь йому лише вдоволено посміхаються.