Зухвалий Чонгукі

«Кім Техьон, генеральний директор та син президента компанії Kimgroup, оголосив про дату проведення урочистого заходу на честь сімдесятиріччя їхньої компанії. Також містер Кім додав, що цього вечора на вас чекає дещо особливе, що саме генеральний директор не уточнив. Тому всі очікуємо на суботній вечір.

Слідкуйте за новинами на нашому офіційному каналі. Всього найкращого.»

Такий текст можна зустріти майже на будь-якому каналі новин. Кім Техьон — альфа тридцяти п’яти років, генеральний директор у компанії, бізнес якої належить їхній сім’ї вже довгі роки. Цього року їхній компанії виповнилося сімдесят років. На честь такої події планується провести урочистий вечір. Цього року вирішили скликати мінімум гостей: лише важливі партнери та члени сім’ї; журналістів звати взагалі не хочеться, але запрошено два найголовніші канали корейського телебачення.

Техьон обійняв посаду генерального директора, коли йому виповнилося тридцять. Він не хотів, щоб люди вважали, що такою успішною компанією керує ще зовсім зелений альфа. Чоловік хотів багато чого навчитися сам, також усвідомити, що він уже справді готовий взяти до рук управління такої великої корпорації. Спочатку батько Техьона був проти, у того в планах було, щоб син зайнявся керуванням одразу після випуску з університету. Але Техьон заспокоїв батька: він сказав, що він не відмовляється від сімейного бізнесу, а лише відстрочує дату свого вступу на посаду директора. Кім Сонхьон, батько Техьона, не відразу погодився, але згодом зрозумів, що, можливо, так навіть краще. Таким чином Техьон зможе набратися більшого досвіду і буде готовий до багатьох речей, що відбуваються у бізнесі.

Компанія займається архітектурою. Планування креслень, пошук будівельників та спорудження нових будинків — це все проходить через них. У Кореї вже багато будівель та будинків, які збудовані завдяки їхній компанії. За багато років вони досягли успіху, заробили довіру клієнтів, також мають постійних клієнтів та партнерів. Їхня компанія знаходиться в топі серед азіатських країн, а також і європейських. У планах вийти на американський ринок. Але, як каже Техьон, якщо знайдуться нормальні партнери та вигідна пропозиція.

Оскільки день народження їх компанії, було вирішено провести захід. Адже така вже велика дата. Через це дуже багато клопоту. Усім хоч і займаються спеціально найняті люди, але їхню роботу все одно треба контролювати. Тому що зараз літо вирішили все зробити за містом на відкритому повітрі. Точніше там є один дуже відомий ресторан спеціально для таких справ, на території якого є відкритий майданчик.

Всі приготування Техьон повинен контролювати особисто, але він більшу частину роботи залишив на свого помічника. Але той майже щодня приходить із чимось, що треба подивитися, затвердити чи ні. Захід має бути вже цієї суботи, а сьогодні четвер. Так мало часу залишилося, що іноді Техьон шкодує, що взагалі вирішив проводити цей вечір. Але з іншого боку цього вечора чоловік хоче зробити важливе оголошення.

 

***

 

За вікном сонячний диск давно опустився за обрій. Небо стало темно синім, наче перекинули банку з чорнилом. Нічне небо було прикрашене розсипом яскравих зірок. Небо було абсолютно чисте, що можна було побачити навіть найменшу зірку.

На просторій кухні житлового будинку у приватному районі Сеула горить світло. Стрілка годинника давно перейшла позначку десятої години вечора. Але двоє чоловіків ще не сплять і навіть не збираються.

— Чонгукі, рідний, ти зможеш прийти цієї суботи на захід в честь дня народження нашої компанії? — цікавиться Техьон у чоловіка, що сидить навпроти нього.

— Дивлячись о котрій це все буде починатися, — дивиться на альфу Чонгук.

— У тебе на суботу є плани, я так розумію? — запитально вигинає брову чоловік.

—Ну взагалі були, — простягає омега. — Ми хотіли зібратися в байкерському клубі.

— Скільки років ти вже не береш участь у перегонах? — уточнює альфа.

— Ми з тобою знайомі шість років, і з них три, здається, я не брав участі в перегонах, — згадує Чонгук.

—Я думав довше. Пам’ятаю, як ми з тобою познайомилися, — піддається приємним спогадам, навіть незважаючи на те, що тоді сталася не найприємніша ситуація.

—Я теж пам’ятаю, —м’яко посміхається омега. — Ми один одного обдурили тоді.

— Ну ти тоді мене взагалі ледь на своєму байку не збив, — нагадує Техьон.

— Ти тоді сам йшов мало не на проїжджій частині, ще мені щось говориш, — обурено бурчить Чонгук.

— Я не спеціально, — кидає Кім. — Але знаєш, я досі здивований, як ми з тобою зійшлися.

— Ти чимось незадоволений? — говорить і дивиться так ніби, ну давай скажи щось.

— Ні що ти. Я задоволений усім. Адже знайшов найкращого омегу, який тільки є.

—Правда? — пильно дивиться на альфу.

— Так, рідний. Я ні секунди не шкодую про свій вибір, — м’яко вимовляє Кім, з ніжністю дивлячись на свого коханого чоловіка.

Техьон піднімається зі свого місця і підходить до омеги, схиляється над ним і втягує у ніжний поцілунок.

Пізніше вони вирішують питання на рахунок суботнього вечора і приходять до того, що Чонгук все ж таки прийде на захід. Чоловік намагатиметься встигнути.

Вечір повільно вступав у свої правління. Сонце йшло за обрій. Небо фарбується в ніжно-рожевий колір. На великій приватній території було розставлено багато столів, на яких їжа та напої. Біля ресторану спорудили щось на зразок сцени. Сьогодні ввечері президент та генеральний директор мають вимовити промову.

Запрошені гості поступово приходять. Стає дуже багато народу, через що виникає шум. Альфи та омеги перемовляються між собою, обговорюючи останні новини бізнесу. Жінки омеги обговорюють альф та останні новини зі світу моди.

— Ви бачили, який сьогодні Кім Техьон? — захоплено вимовляє одна з омег.

— Чула, що його мати зайнялася його зовнішнім виглядом для сьогоднішнього вечора, — коментує минуле запитання.

— Містер Кім такий гарний, — вимовляє ще одна дама і поглядом намагається знайти чоловіка, який ними обговорюється.

Техьон сьогодні справді дуже гарний. Його мама наполягла на тому, що займеться його вбранням. Кім Найон, мама Техьона, володіє мережею магазинів із сукнями та костюмами. Тому сьогодні чоловік прийшов у червоному костюмі, який йому страшно йде, також укладання, яке відкривало його широке чоло. Неймовірна краса чоловік.

Кім ходить серед запрошених гостей, перевіряє час на наручному годиннику. Усе чекає, коли приїде Чонгук. Він має сьогодні бути тут, адже Кім збирається робити важливе оголошення.

Минає кілька годин з початку цього заходу: містер Кім встигає сказати промову. Говорить про зростання та досягнення компанії за таку велику кількість років. Дякує партнерам за співпрацю та довіру. Що їхній успіх — це заслуга постійних клієнтів. Дехто слухає президента, дехто продовжує перемовлятися між собою.

По окрузі розноситься рев мотора. До ресторану під’їжджає байк, з якого злазить чоловік. Він знімає шолом, махаючи головою в різні боки, через що волосся також рухається в різні боки. Чоловік затискає однією рукою під боком шолом, а другою зачісує волосся назад. Він оглядає всіх, хто цікаво дивиться на нього. Чує чужий шепіт, який навіть таким не назвеш. Його відкрито зараз обговорюють.

Не дивно.

На ньому чорні джинси з високою талією, які обтягують його чудові стегна. Зверху під шкіряною курткою ховається кремова сорочка. Трохи не вписується в його байкерський стиль, але він планував зняти куртку на цьому вечорі, тому вдягнув сорочку.

Чоловік залишає шолом та байк, рухається у натовп людей. Озираючись, шукає свого чоловіка. Чонгук впевнений, що Техьон вже знає про його прибуття. Така ефектна поява не могла залишитися непоміченою і не озвученою.

Чонгук проходить повз компанію дам, мабуть, чиїсь дружини. Вони виглядають дуже доросло, але одягнені надто відверто. Напевно, прийшли когось спокусити, інакше. Відверті сукні із досить відкритим декольте. Деякі омеги ще у коротких сукнях. Чонгук дивується, як можна так одягатись, і іноді думає, що добре, що він хлопець омега.

— Кім Техьон сьогодні такий гарний, — обговорення зовнішнього вигляду генерального директора продовжується.

— Як думаєте, чи варто до нього підійти? — звучить питання в компанії жінок.

Чонгук, почувши чужу розмову, гальмує і обертається на півоберта. Окидає їх поглядом.

— Повії не в його смаку, — озвучує свої думки Чонгук і майже одразу йде далі. Не бачить сенсу стояти біля цих дам, які обговорюють між іншим його чоловіка.

Чон йде далі, хоче швидше знайти Техьона. Омега знову чує те, як обговорюють його. На цей раз він точно зацікавлений у тому, що скажуть.

— Ви бачили того омегу, що приїхав мотоциклом? — питає якийсь хлопець, схоже теж омега.

— Як можна було в такому вигляді взагалі припертись сюди? — звучить подив.

— До кого він сюди приїхав? Він зовсім не схожий на людину з вищого суспільства, — емоційно змахує ще одна омега.

— Сподіваюся, що не до родини Кім. Таке невігластво заявиться в такому вигляді.

— Він взагалі не схожий на омегу. Може це бета? — робить припущення хтось із компанії омег.

Чонгук слухає, але не поспішає видавати свою присутність. Дивно, як його ще не помітили.

— Все ж таки цікаво, що цей омега тут робить? — Ще раз звучить питання.

— Він явно не може бути чиєюсь парою. Пристойні альфи не дивляться на таких омег, — вимовляє один із хлопців.

Остання Чонгука добиває. Він завжди сердився, коли казали, що через його зовнішній вигляд і захоплення, невластивого для омег, він ніколи не сподобається якомусь альфі. Але зараз Чонгук з упевненістю відстоює своє особисте життя та інтереси. Навіть зі своїм ядреним характером, нетиповим захопленням він зміг сподобатися альфі, який не останній чоловік у Кореї, між іншим. Не планував, але схопив найкращого альфу.

— А на кого вони тоді дивляться? На таких, як ви? — Чон підходить ближче і вигинає брову, дивлячись на омег.

— Ну, не таких як ти точно, — відповідає один із чоловіків. Ті спочатку знітилися, але один з них наважився відповісти Чонгуку.

— Наприклад, містер Кім точно не подивиться на такого, як ти, — дивлячись з огидою на Чона, вимовляє ще один. Думають, що зможуть цим зачепити його.

— Так звісно. Від вас погляд відірвати не зможе, — насмішливо промовляє Чонгук.

Перепалку омег перериває голос, що звучить через колонки. Всі обертаються у бік імпровізованої сцени та помічають там Техьона. Той стоїть біля мікрофона і щось каже. Чонгук ловить його погляд на собі, і ледь помітна усмішка промайнула на його вустах. Чоловік говорить спочатку промову, яка стосується компанії, а потім просить у всіх уваги, адже хоче зробити оголошення.

— Прошу вашої уваги, — голосно вимовляє альфа. — Сьогодні я хотів би зробити досить важливе оголошення. Те, про що я збираюся розповісти вам, я приховував і відтягував протягом трьох років.

Чоловік обводить поглядом усіх присутніх тут гостей і знову зупиняє свій погляд на Чонгуку, який стоїть у натовпі все там-таки, біля компанії тих омег.

— Багато років я перебував у топі завидних холостяків Кореї, — знову починає говорити Техьон. — Але ж я вже давно не холостяк.

Відразу чуються перешіптування. Ця новина здивувала всіх.

— Я знайшов чудову омегу багато років тому. І взагалі не шкодую, що пов’язав із ним своє життя. Багато років відкладав цю публічну заяву, бо знаю, які журналісти спритні та як вони можуть написати некоректні статті. Але ми з моїм чоловіком обговорили цей момент, хоча він не знав, коли саме я наважуся оголосити про це, — замовкає Кім і дивиться на свого чоловіка з особливою ніжністю. — Чонгуку, підійди, будь ласка.

Омега трохи вражений промовою свого чоловіка. Він і справді не знав, Що Техьон хоче оголосити про їхні стосунки саме сьогодні. У день, коли багато людей зібралося заради заходу на честь сімдесятиріччя їхньої компанії. Чоловік робить крок уперед, але відчуває, як його хапають за руку.

— Ти куди зібрався? — цікавиться омега, який його зупинив.

Чонгук смикає свою руку, за яку його тримали.

— Я його чоловік, сучка, — зухвало і гордо вимовляє Чон. Омега ловить уражені погляди, що не вірять.

— Цього не може бути, — трохи підвищує голос і емоційно вимовляє ще одна омега, яку нещодавно обговорювали Чонгука.

— Може, — звучить у голосі впевненість.

Чонгук розвертається і швидко йде до сцени, піднімається та підходить до альфи. Омега притягує свого чоловіка ближче і різко втягує його в поцілунок. Техьон спочатку нічого не зрозумів, але ступор триває недовго. Кім притискає свого омегу ближче та відповідає на поцілунок. Вони цілуються у всіх на очах. Техьон цілує чуттєво й пристрасно, ніжно та міцно притискає чоловіка до себе.

Через час Чонгук усувається і дивиться на чоловіка навпроти. І в чужих, але таких рідних очах бачить всесвіт.

— Поїхали додому, — шепоче Чонгук.

— Поїхали, — шепоче у відповідь Кім.

Вони удвох, тримаючись за руки, йдуть зі сцени і швидко рухаються до Чонгукового байка. На цей раз за кермом Техьон. Чонгук свого часу навчив його кататись на мотоциклі. Техьон не захоплюється цим, як його чоловік, але водити вміє. Коли за кермом байка Техьон, то Чонгук почувається маленькою омежкою і образ крутого байкера відразу пропадає. Такі моменти вони рідкісні, але дуже подобаються омезі.

Техьон заводить мотор, по окрузі лунає рев. Чоловік затискає газ і мотоцикл зривається з місця, залишаючи за собою здивованих гостей.

Байк мчить трасою. Вітер віє прямо в обличчя, у вухах шум від швидкості. Чон притискається до чоловіка ближче і шепоче на вухо.

— Люблю тебе, — м’яко і ніжно.

Через шолом на голові Техьона не чути, що він каже, і не чути, що сказав Чон.

Але приїхавши додому, вони ще неодноразово освідчуються один одному в коханні.

 

***

 

«Кім Техьон, генеральний директор Kingroup учора на вечорі на честь сімдесятиріччя компанії оголосив про те, що одружений з омегою. Докладніше у нашій статті.»

Нові канали Кореї рясніють такими заголовками.

Техьон, прочитавши одну таку статтю, відкладає телефон убік, розвертається і знову притискає до себе чоловіка, який досі спить.

Чонгук для багатьох нетипова омега. Але Техьону все одно. Омега підкорив його та оселився в його серці назавжди.