Зустріч

– Дорогий покупцю, вам допомогти? – мило промовив консультант. Я побачив у його очах вогники, вони ні до чого доброго не привели б.
– Дякую за допомогу, але я приблизно знаю, що потрібно. – мило промовив я. У консультанта не було вибору, тому він просто обернувся та пішов. Шансів допомогти мені у нього не було, одного разу я вже сам купував іграшки, тому в чомусь я таки розуміюся.
____
Я Взяв декілька ділдо, від маленького до найбільшого, а також шнур безсмертних. Підійшовши до прилавка, я побачив декілька пляшечок з різним вмістом, і теж вирішив їх прикупити, але варто було розпитати, що в них було.
– Вітаю, я б хотів купити товари, котрі вибрав, а також декілька лубрикантів. Ви б могли мені порадити?
– Добрий день, звичайно. Лубриканту вам потрібно багато, чи достатньо однієї пляшечки? А, і чи вам потрібен якийсь запах? – з посмішкою проговорив молодик, який мені раніше хотів допомогти.
– Лубриканту десь три пляшечки, а запах, то можливо м’яти, або сливи. Головне, щоб не сильно солодкий.
– Гаразд, тоді ось цей мав би вам підійти, в ньому є трохи соку імбиру, тож він зробить процес трохи цікавішим… – погляд в очах хлопця мене налякав, але все ж варто було спробувати.
– І можна мені якогось афродизіаку, але не сильно дієвий. – швидко прикрив обличчя віялом, щоб ніхто не побачив моїх червоних вух.
– Настій з кориці чудово вам допоможе. Якщо ви бажаєте, щоб він виявився не сильно дієвим, то вам потрібно випити половину піали. Ефект розпочнеться десь через п’ять хвилин.
– Тоді давайте цей настій й все, що я вибрав. Скільки з мене?
– Це вийде три срібних злитки.
– Тримай один золотий. Дякую за допомогу! – це вийшло дешевше ніж очікувалося. Швидко поклавши все у мішечок, я пішов до постоялого двора.
____
Прийшовши у двір, я підійшов до власника та попросив дальню кімнату, а ще щоб вино принесли зараз та підготували купальню в ній. І звичайно ж я доплатив за поспіх.
Ця кімната знаходилась на найвищому поверсі, тому окрім неї інших не було.
“Чому в мене зараз мурашки по шкірі ходять. Я вже давно мав би зрозуміти, що все це є нормальним.”
– Хах. Я застарий для цього всього, — хоч і промовив це, але дії мої були рішучі.
Раптом постукали у двері й промовили:
– Пане я приніс ваше вино, — це був офіціант. Якщо чесно він мені когось нагадував, але кого?
– Я вже йду. Вітаю ще раз, дякую за те, що принесли його. – я дав хлопцю злиток срібла, — Ще хочу попросити, щоб мене не турбували декілька днів, гроші я передам власнику пізніше.
– Гаразд пане, я попереджу господаря. – офіціант вклонився та пішов.
Закривши за ним двері, я поставив закляття, яке не пропускає звуки ні зсередини, ні ззовні кімнати, а також для безпеки — заборона входу, яка діяла на всіх, окрім мого чоловіка.
Закінчивши всі ці приготування, я роздягнувся максимально швидко, і заліз у купальню. Потрібен був час для роздумів, а також для того, аби розслабитися. Чомусь ці всі дні були надто важкими, але завдяки думці, що побачу учня, я не засмучувався, а швидше очікував і чекав. Це справді радувало.
Недалеко від себе, я поставив один бутель вина і помаленьку його пив. Завдяки гарячій воді й вину, моє тіло починало танути, але воно це робило повільно, лоскотавши всі мої нервові закінчення.
Закінчивши купання, я вдягнув нижню одежу, розуміючи що весь комплект буде марною тратою часу.
В мене лишилося ще два бутлі вина, а також афродизіак. Змішувати їх не планувалося, тому перше випив половину другого бутля, і перейшов на ліжко з усім придбаним.
Знявши штани, і виливши собі на пальці та хризантему лубрикант, я відчув холодок. Повільно вставляючи собі палець, я розминав отвір. Коли просунулась фаланга пальця, я почав розводити отвір. Було трохи боляче та все ж далі це принесе немале задоволення.

Коли повністю зайшов один палець, я почав просувати другий і третій. Мій член піднявся, і почав випускати передеякулянт. Збудження проходилося по всьому тілу. Тоді він вирішив взяти найменшу іграшку та допив вино. Допивши його, Цінц’ю вилив лубрикант на ділдо та почав повільно запихати в отвір.

Він був холодний, і це викликало мурашки, але відчуття наповненості приносило ейфорію відчуттів.
Повільно розтягуючи себе, він стонав так, ніби це був останній раз. Член все більше випускав передеякулянт. Простирадло під ним була повністю мокрою. Волосся почало розплітатися і падати на обличчя. На очах почали з’являтися сльози, але по обличчю вони не стікали, залишалися на віях, немов роси.
Зрозумівши, що він хоче більшого, Цінц’ю допив повністю все вино та афродизіак. Вийнявши найменшу іграшку він взяв більшу.
Кожного разу розуміючи, що хоче більшу, він брав наступну. Його обличчя почервоніло і шия також почала набувати червоного відтінку. Задоволення лилося з його тіла, нервові закінчення були у стані збудження, але він досі не кінчив — йому не вистачало тепла.
Кожного разу всаджуючи в себе іграшку, він промовляв:
– Бі-нхе. Ло Бін-хе. Хаах. Я так хочу, щоб ти трахнув мене, я так хочу, щоб ти вставив свій член у мене! Хааа.
Перейшовши до найбільшої іграшки, гірський лорд зрозумів, що на неї варто було сісти.
– Яка ж вона велика, але з членом Бінхе не зрівняється — він у нього гарячий та гарний. – афродизіак та алкоголь вступили в реакцію, плюс через те, що в лубриканті містився сік імбиру, його отвір весь попікував та чесався. Він бажав бути заповненим. Замазавши цю іграшку лубрикантом, Цінц’ю сів на неї. – Хах. Хааах.Чорт, як же ж добре. Та все ж хаах, відчуття, ніби щось не так. До простати він дістає кінчиком, а глибше вставити його я не можу. Хочу кінчити, хаах, як це дратує. – знову прозвучав стон.
Його голос був солодкий із кожним разом, коли він починав рухатися. Цінц’ю розумів, що нарешті він досягне піку і рухався з кожним разом рішуче.
Та раптом повіяло холодом, і повернувшись в напрямку того холоду, вчитель побачив учня. Свого учня, який втік два тижні тому і його ніяк не можна було знайти. А зараз він стояв тут і дивився на нього.
– Вчи..телю. – вираз його обличчя. Хах, це треба було побачити.
Цінц’ю піднявся:
– Бінхе, закрий двері. – це були слова сказані з найбільш можливим задоволенням.