Знайомство

23 квітня 2022 рік, 6:49

(!Цей фанфік зроблений не на реальних подіях, просто розказуватиметься від першого лиця інколи!)

– Час йти в школу.. – Зібравшись я пішла в школу, якій зовсім не рада

– Я – Май, мене так назвала мама тому що я народилась в травні.. і я пам’ятаю кожен теплий травень з мамою.. – в думках говорючи

– Віддавна я хожу в Японську школу в невеликому містечку, але люди тут мені не раді – все так само думаючи говорю з вами

.

10:35

.

В жіночій роздягальній

.

– Хаа ви тільки подивіться хто тут: «Місс Європейка» ахаха – Наккі

– Господи, й що вона з такою зовнішностю робить в цій країні – Арес

– Ці дівчата постійно мене ображали через те що я виділялась з товпи, тому що в мене європейська зовнішність, а у всіх азіатська. – в думках

– Гаах, ну що ви до неї причепились? Ходімо звідси, Май – Каміока

– Каміока єдина моя подруга яка завжди захищала мене від тих кривдників. Що вони тільки мені не робили – все так само в думках

.

Спогади

.

– Хей, Май, щось ти задуже дорожиш своїм волоссям – Арес

– Я якраз хочу працювати в салоні краси, давай на тобі попробуємо щось, зробим тобі стрижку покоротше – Наккі

З цими словами, дівчата зі злою посмішкою дістали ніж й різким махом руками відрізали більшу половину мого волосся. Але, вони зачепити ножом моє плече, й через поріз, кров моментально почала йти

– Здається їй цього мало – з цими словами Наккі взяла мене за волосся та кинула до стінки, де я сильно вдарилась та впала, а вони почали копати мене ногами. Дякую Каміоці, що появилась в той момент, вона їх прогнала та віднесла в мед пункт.

.

На теперішній момент

.

– Каміока, тобі ж соромно ходити з такою як я?.. –

– Ей, ти чого? Хто і що б мені чи тобі не говорив я всерівно буду дружити з тобою – Сказала Каміока щиро посміхаючись

– Але це тобі спортило репутацію – хотіла договорити я, але Каміока перебила мене

– Ну все, забудь про це! А ти боїшся лоскіток(скабочок)?? – говорячи це вона почала мене лоскотати а я тікала від неї сміючись, я рада що в мене є така подруга.

.

Вдома, після школи

.

– Ох, як же ж нудно.

– Сестричкаа!!! Дивись, я намалювала сім’ю, хіба не так виглядають звичайні сім’ї?? – Кейт

.

– Так, в мене є молодша двоюрідна сестра, і їй 8 років, відокрему від мене вона також азіатської зовнішності як всі решта, має багато друзів та дуже весела, а також в неї талант малювання, але вона не перестає мріяти про звичайну сім’ю.. –

.

– Сім’ю? Ну, мабуть що так… хоча, дуже красиво намальовано, особливо ці деталі в малюнку.. – придивлюючись з інтересом сказала я

.

– Доречі про сім’ю… Я живу одна з Кейт, моя мама померла від тяжкої хвороби, а тато покинув нас з мамою коли я тільки-но народилась. Батьки Кейт дуже зайняті, а вона була небажаною дитиною, вони хотіли віддати її в дитячий будинок коли їй було 4 рочки, але мені тоді стало її дуже жаль, і я взяла її до себе. Моя мама померла коли мені було ще 12, а коли ми переїхали в Японію мені було 7. Моя мама була азіатської зовнішності, а тато європейської, зараз батьки Кейт присилають нам деяку частину своїх грошей, але я всерівно зареєструвалась на роботу і інколи працюю там, коли мама померла ніхто не звернув на це уваги, тільки батьки Кейт приїхали щоб похоронити маму, а на мене переписали будинок та гроші мами, і якраз тоді і залишилась Кейт у мене, в мій найважчий час, але, я не жалію про те що взяла до себе Кейт

.

– Доречі сестричко, можна я приведу сьогодні друзів додому?? –

– Добре Кейт, але іграшки за собою потім приберіть!:) –

– Велике дякую сестричко!! Доречі, що сьогодні у нас на вечерю?? –

– Ой, я не готувала, тому пізніше з роботи принесу якогось пирога, гаразд? –

– А можна з тобою піти?? –

– Нажаль ні Кейт, містер Роузі буде сумувати сам вдома! –

(Містер Роузі – це рожевий ведмедик, улюблена іграшка Кейт)

– Ну сестричко, не будь такою нудною, я хочу з тобою!!!! –

– Вибачай Кейт –

– Я зараз заплачу! –

– Ей давай без вреднощів –

– Тільки якщо ти потім відведеш мене в зоопарк –

– В зоопарк? –

– Так, сестричко, будь лааааааскааа –

.

Вона зробила занадто миле личко, тому я згодилась пізніше відвести її в зоопарк.

.

18:41

.

– Фууух, сьогодні пораніше роботу закінчила, можна й додому йти! – Май

.

Втомлена Май взяла пакет з їдою та пішла на вокзал щоб поїхати додому

.

).)).)))

[Увага! Наступний зупинка: «Дайлай р-16»]

.

– Фух, передостання зупинка, ну нарешті! –

Раптово поїзд затрісло й Май не втрималась і впала

– Ай блін ~ в думках

– Хах, от неріха, ….. Яка розсіяна пхаха – почали шептатись люди навкруги, але для Май це вже не дивно.

Але тут різко крізь товпу пройшов якийсь хлопець… Чорне волосся довгуватої довжини вище плечей, гарна укладка, каштанові очі, пухлі губи, стройне тіло, високий, та він був в шкільній формі, якбиби тільки що зі школи.

.

– Тобі допомогти? – ніжним голосом з цими словами хлопець протягнув руку Май

Але..

– Ні, сама впораюся – Май встала та обтряхлась

А хлопець й далі дивився на неї зі здивованим лицем

– Чого вилупився? Дивно мабуть що якась дівчина в чомусь відказує, чи не так? – впевнено запитала Май (по фактах)

– Аа.. ну, нічого, вибачай – зі здивованою посмішкою та чухаючи за голову сказав хлопець

.

Так вони й їхали стоючи недалеко один від одного в незручній тишині, поки Май не вийшла на свою зупинку

.

19:09

– Кейт, я вдома! А чому так темно? –

Май включила світло та завмерла.. всюди валялись пірвані малюнки Кейт на розтріпані іграшки, а Кейт забилась в кутку сидячи..

– Боже, Кейт, що трапилось!? – Кинучи сумку біля порогу Май побігла до Кейт

– Вони мене використовували – Почала сильно плакати Кейт

– Що?? Як це трапилось?? –

– Вони сказали що дружать зі мною тільки щоб погратись моїми іграшками та погратись в мене вдома, й сказали що використовували мої малюнки для себе й забирали собі, а потім пірвали малюнки та зіпсували іграшки й пішли – Сильно плачучи та задихаючись розповіла Кейт

Май почала успокоювати Кейт, а коли та заснула, Май вклала її в ліжко й поприбирала все, а пірвані малюнки склала в папку й поклала ту папку на високу тумбочку.
.

22:33

.

– Нарешті я все зробила. Як жаль Кейт..навіть діти бувають занадто жорстокими. Мабуть, їй ліпше пару днів не йти до школи.. надіюсь, в неї не стане таке ж саме шкільне життя як В МЕНЕ.

.

24 квітня, 6:54

.

– Ну все Кейт, я пішла ато запізнююсь, ти будь обережна вдома, до плити й ножів ні пальцем! – вибігаючи з дому крикнула до Кейт Май

.

13:11

.

– Охх, як нудно, от би над Май поприкалюватись, але де її чорти носять~~ – Арес

– Згідна, але мабуть сьогодні з нею не пограємось( – Наккі

.

Тим часом в Май

.

– Ааа… Май, ти впевнена що хочеш це зробити? Ти ж не хочеш проблем.. – Каміока

– Не переживай за мене Каміока, за Кейт любого уб’ю. –

.

Біля молодшої школи

.

– Так, ну й де ті малявки?!.. – обдивлюючись дитячий майданчик молодшої школи тихо говорить Май, але тут вона помічає одного хлопчика..

Тут Май вибігає, хапає малого закриваючи йому рот та заносить за кут

– Кажи, навіщо ти це зробив з моєю сестрою?!! –

– Відпусти!!! Це не я!!! –

– Не ти? Але ти ж знаєш про що йде річ, малий гімнюк! –

– Ні будь ласка, я зроблю що завгодно –

Май дала ляпаса в пельку малого

– Слухай сюди, передай своїм дружкам і тим дівчатам щоб не зв’язувались з Кейт й не придирали її, інкше буде погано вам всім! –

З цими словами Май кинула малого та пішла швидкими кроками додому..

– Ай! Дивись куди йде.. ~ Май

– Ой, вибачайте будь ласка! Стоп, це ж ти та… – незнайомець з поїзду

– І що? Відпусти! – Май

Так Май й пішла додому

– Дивна ця дівчина, але цікава, вона вчиться в цій школі де й я в швидшім часі буду?.. –

.

…

.

– Кейт, я вдома! –

– О, щось ти рано сьогодні, сестричко! –

– Аа, та відпросилась, дякую моїй подрузі. В тебе я бачу, настрій вже покраще! –

– Ага, дякую тобі, сестричко! Доречі, сьогодні прийшла якась посилка, подивишся?? Адресовано тобі.. – З цими словами Кейт дала Май невелику посилку з прикріпленим конвертом…..