Фанфіки українською мовою

    Як мені подобається це відчуття, відчуття того що тебе не знайдуть, відчуття того коли детективи йдуть хибним шляхом…Всі ми люди, всі ми не є ідеальними. Думаю кожен колись думав про щось непристойне, про щось жахливе, що збиває нас з пантелику, можливо дехто думав навіть про смерть, свою чи когось – це все неважливо.
    Що зупиняє нас від вбивств? Виховання. Осудження соціуму. Совість. А що якщо я вам скажу, що це все неправда, і що кожен є вбивцею? Хтось вбиває з кров’ю зі всіма оцими замашками, а хтось вбиває чиюсь самооцінку, вбиває ментальне здоров’я іншого. Подумайте тільки: Звичайний літній день, сонце жарить не по дитячому, ось ви йдете центральною вулицею, ви спітнівши,
    збезводнені та заморені йдете по своїм справам, навіть не думаючи, що Я можу бути десь поряд. Чомусь всі занадто переймаються своїми справами настільки, що навіть не помічають, що коїться саме коло них.

    Жінки це здобич для чоловіків. Жінки є слабкими істотами. Жінка повинна прислуговувати мені, бо я є чоловіком! Ці стереотипи мені вже так остогидли! Та хто сказав що жінки слабкі? Чому у світі так повелося, що чоловік повинен бути головним в сім’ї? Аргх аж згадалось як увечері сиділи з моєю коханою розмовляли про це. Моя дівчинка, чи ти жива ще? Звісно, що жива, бо я за тобою стежу) Чи ти помітила, що я шукаю тебе? Чи ти боїшся мене? Звісно ти це все помітила, ти сама почала цю гру коли увійшла у стосунки з цим детективом) Саме Ти була моєю першою жертвою, але тоді я була недостатньо сильна і на жаль закохана, щоб вбити тебе, так само як я вбила всіх інших.

    Як же я хочу знову доторкнутись до тебе, до твоїх багряних вуст, до твоєї тендітної шиї, яка завжди пахла ваніллю і кавою. Як я хочу знову відчути цей кавовий – м’ятний присмак, відчути твій язик який рухається моєю шиєю і так спокусливо опускається нижче. Ці мурахи, які залишались на моїй шкірі просто від того, як ти доторкалась до мене. А твої сапфірові очі.ох як же вони магнетизували мене, щоб я робила те що ти хочеш і кажеш. Ти ж знаєш як я мліла перед тобою, ти це знала й успішно користувалась цим.

    А пам’ятаєш нашу останню розмову? Пам’ятаєш як ми били посуд в істериці, а як кидали друг другу прокльони? Хоча я повинна подякувати тобі, ти зняла всі запобіжники ,які робили мене людяною, ти зробила мене такою яка я є. Ти зробила мене залежною від тебе і ти це знаєш, бачиш як всі жертви, так схожі на тебе, ну окрім детектива, вона на жаль полізла туди куди не треба було і побачила мене, а я не могла дозволити так поспішно закрити моє шоу. Як я хочу знову вдихнути твій запах, а ти знаєш що ти мені снишся? Кожну ніч) Я навіть пишу тобі листи, як в ті часи коли писали на папері пером, але ти їх ніколи не прочитаєш) Гра закінчиться тоді, коли я зможу вбити тебе, але перед цим я хочу зламати тебе так само як ти мене.

     

    Соу нумо подивімося, що ж відбулось в той день у дівчат) Проте хто ж ця незнайомка на якій зациклена наша Арахна?
    Який же це був чудовий день, перший день літа. День коли у всіх дітей закінчуються тривоги, день коли студенти хоронять свої нерви через сесію. Але не це нам важливо, ми хочемо побачити тільки квартиру двох юних дівчат, які були відомі всім як сахарною парочкою голубків. Всі знали що дівчата були закохані одне в одного, проте чому Арахна так відзивалась про свою кохану, що ж вона могла такого зробити? Воу зачекайте трішки. Зараз я вам все розповім.
    День сповнений смутку, скорботи й жалю. Хоча тоді б ми так не сказали, бо все починалось так мило. Ранок ох починався він гарно, я тобі принесла в постіль свіжо спечених твоїх улюблених млинців. Твої очі сяяли від радості, а твоя поведінка як наче дитини, захоплювала всіх навколишніх. Це так боляче згадувати. Твої яскраві очі від радості, посмішку, навіть той жарт який ти мимохідь кинула що раз я приготувала сніданок то на вечерю ти приготуєш мене. Так і вийшло. Твої руки вони були наче живим потоком струму по моєму тілу, твої майстерні рухи, а язик який наче маленька змія яка могла проникнути всюди… Все в нас було добре, поки тобі не подзвонили, ти тоді була в душі і я підняла слухавку, так я і дізналась що ти мені зраджуєш, ти ж знала як я швидко входжу в стан агресії, запобіжники перестають працювати, очі наливаються кров’ю. Я не знаю чи це була правда, але то ранило мене раз і назавжди. Ти невинна моя люба дівчинка тільки вийшла з ванни вся розгарячена від гарячої води, рум’яна. Ти дивишся на мене з легкою спокусою в очах, навіть не підозрюючи що далі буде. Я пропоную тобі прийняти душ разом і тобі подобається ця ідея. Ми заходимо в душову і звідси й починаються веселощі. Ох який же пристрасний був секс. Люба тобі сподобалось? Авжеж так, ти ж завжди шаленіла від жорстокостей. Помста це те блюдо що подають холодним, саме через це я використала нашу мотузку для зв’язувань, щоб тебе прикувати до ліжка, о я бачила твій страх в очах дівчинко, те як ти бачила блискотливий срібний ніж не зрівняється ні з чим. Пару порізів по моєму улюбленому животику, не смертельних, ні. Твій страх та крик від болю дуже файно поєднались між собою, ох яка атмосфера сексу та страху була. Ти боялася мене. Проте в мене в голові постійно повторювалось лише ті слова: «Хей ЙОУ Ангел не хочеш сьогодні знову зависнуть десь, наш минулий секс був шаленим, він мені сподобався» Вони стали фатальними для мене.. Ти вбила мене в той день. А я всього лише стукнула тебе об стінку та так що пішла кров, цей алий колір він мене манив він зі мною говорив, ця кров хотіла, щоб я підкорилась її. Саме так я і стала Арахною. Саме після зову крові й то як майже вколола тобі отруту, але не змогла. Як я потім дізналась тобі допомогли й ти вижила, ось чому я і почала переслідувати тебе. Я знаю кожен твій шаг, де ти любиш брати каву, де працюєш, і саме головне я завжди поряд моя голубонька.

    Я йду за тобою голубко. Саме цю фразу Т/і прочитала в себе в айфоні. Вона знала від кого це. Тільки одна людина її так називала. Гра набуває кульмінації… Один невірний рух і рахуй ти програв. Дівчина добре це розуміла, вона відчувала що за нею слідкують, але вона не хотіла давати Арахні те що вона так жадала, а саме страх за своє життя.

     

    2 Коментаря

    1. Apr 8, '23 at 08:02

      Доброго дня. Ваші твори просто неймовірні! Читаючи ї
      , я просто відлітаю в інший світ. Ви так чітко описуєте кожну дрібничку що я дивуюсь “Чи немає у вас власної книги?”. Я з нетерпінням чекаю продовження історії про Ангела та Стасіка й дуже сподіваюсь що в найближчому часі я буду насолоджуватись вашими новими роботами!

       
      1. @Анатолій АнатолічApr 8, '23 at 20:22

        Дуже вам дякую,ні, це справді навіть мій перший фанфік ) Приємно чути, що комусь подобається це читати)
        Насправді скоро буде нова частина цього фф,тому чекаю на вашу оцінку)