Знайдений брат(Cult of the lamb)
від Red CameliaБагато багато років тому було неймовірна кількість богів. Кожен з них мав свій домен, свої культи, своїх послідовників. Вони були всі різні хтось був птахом хтось був рибою, а хтось кішкою. Але всіх богів об’єднувало одно… Вони всі страшено любили воювати. Богам було мало місця на одній землі їх було занадто багато. Вони були ненаситні кров’ю своїх послідовників і інших богів спершу їх було тисячи…потім сотні … потім десятки . Корони знищені, вороги майже усі стерти в пил, неймовірна кількість життів втрачено. Але наша розповідь розпочнеться з досить юного бога, він на відміну від інших богів, які від сили і своєї *тупості* проіснували не більше ніж три чи чотири століття, був винятком. Шамура немовля-бог війни, а згодом мудрості. Він хоч і був юним, але мав розум і не був настільки кровожадним як інші боги. Багато послідовників інших богів уходили від них та бігли до ніг Шамури, бо велика кількість богів важали їх лише пішакми на їхньому “Ігральному майданчику“. Шамура знав майже всіх своїх послідовників, йому дуже подобалось з ними розмовляти та дивитись за їхніми життями . На відміну від інших богів Шамура намагався їх слухати, ще одна причина того чому багато людей приходило до Шамури й становились його послідовниками. Але найголовніша причина того чому люди становились його послідовниками полягала у тому, що люди не могли більше жити у тому хаосі та пеклі які робили інші Боги. Вони більше не могли терпіти і були готові на усе, щоб це закінчилось.
Руки Шамури завжди були , є і будуть у крові зрештою війна його вічний компаньйон. Тому, що Шамура і є оліцетворенням війни. Наразі Шамура стоїть прямо перед своїм ворогом та дивитися на нього з цікавістю з темряви. Його ворог був кажан на вид вже досить могучий Бог але все ще не грандіозний . Він був з темним хутром як ніч та жовтими як золото і бурштин очима які неначе горіли вогнищем, що не подобалося Шамурі. Також відмінність Перших богів що вони були занадто яскраві. Кажан був на дві голови вище за Шамуру, в нього була ярко помаранчева корона з ромбом посередені, кажан дивився на Шамуру як на легку здобич. Шамура лише дивився на нього з темряви, досліджуючи свого ворога. Кажан вирішив першим заговорити
《То, що? Ти вже розпрощався зі своїми послідовниками? Тому що скоро уся шовкова колиска буде моя》Він сказав це своїм саркастичним тоном на, що павук лише нахмурився, що точно не сподобалося кажану і те як на нього дивились 8 червоних очей.
《Що таке ? Язик проковтнув?》Кажан розсміявся, а Шамура лише скинув свій каптур мантії та перетворив свою корону на меч сказавши лише декілька слів
《 Почнеться ж бій … 》
Хоч і в кажана було багато віри та фізично він був сильніший за Шамуру, в павука була концентрація та ум, без чого на війні не обійтися. Шамурв був менший за розмірами, що давало йому змогу робити такі рухи які кажан не очікував. І після досить довгого бою кажан лежав на землі з порізаними вухами та вирваними очима і також в нього була розірвана грудна клітка з якої було видно сердце, що не б’ється. Шамура дивився на труп лише з байдужістю він вирвав сердце еретика і підійшов до корони він сформував з корони кувалду поклав біля корони сердце і разчавив їх, та пішов геть.
Проходили місяці годи Шамура мав під контролем усю Шовкову Колиску. В інші домени він незаходив там йому було не дуже комфортно та нема чого робити іншим богам також не були цікаві ці землі. Він як бог був вже дуже поважним і сильним. Він став носити другий титул – бога мудрості та миру. Він проводив проповіді та розвивав Шовкову Колиску. І все йшло гарно до одного дня.
Шамура сидів у своєму храмі. Павутиння виблискувало, фіолетові свічки горіли віддава своє тепло у храм . Шамура писав усіляки документи. Дні та ночі, Місяці , роки століття проходили … Він був один…
Хоча і були інші Боги, але на відміну від Шамури вони хотіли тільки вбивати і їм не була цікава присутність Шамури, як і йому їх.
Тяжкість монотонних днів нависала над ним . Він проводив проповіді, вбивав еретиків намагався відволіктися нічого не допомагало….. Він не міг змиритися, що був самотній….
Одного дня він вже й не пам’ятає коли він розмовляв з хлопчиком на вид не більше 7 років це був ярко червоний скорпіон з смужками по усьому тілі він якось розговорився з Богом війни
《Моя мати мені розповідає, що в мене скоро буде братик чи сестричка》 Сказав Троні так наче б то його звали?
《Я його чи її дуже хотів тому вирішив загадати бажання до зірок ! 》
《До зірок?》 Запитав Шамура як наївно і по дитячому і одночасно дуже жорстоко подумки він промовив собі. Спершу батьки вигадують усілякі історії, а потім розбивать мрії та фантазії своїх дітей подумав бог війни. Хлопчик лише подивився на нього і промовив
《Батько каже, що якщо загадати зірці бажання і попросити дуже сильно то воно обов’язково здійсниця! Тільки треба бажати дуже сильно і сказати будь ласка і якщо ти добра душа то воно здійсниця!》
《Троніель! Де ти? 》З закута вийшов дорослий скорпіон
《Тато!》 промовила дитина підбігаючи до батька.
《Ой ! Лорде Шамура вибачте, що мій син поторбував вас 》 Вклонившись промовив старший скорпіон дивлячись на сина з лютим поглядом. Шамуро лише подивився на нього і промовив
《Нічого страшного, він мене не сильно турбував 》Ще раз вклонившись скорпіони пішли до своєї домівки попутно розмовляя про щось.
Брати та сестри? Це щось нове… він промовивв. Він навіть не знає, що робив він був Богом війни він не мав милосердя і займався такими дурницями… як там смертні кажуть не буває війни без миру так? Він переконався, що навколо нього нікого немає і подивився на луну та зірки. Луна світила на галявину навкруги, що було дуже рідко побачити у темних коридорах Шовкової Колиски. Все було тихе він склав руки так як це робили його послідовники коли читали молитви і подивився на луну
《Будь ласка пускай ця біль закінчиться я прошу я не можу бути більше самотній…》 Через декілько секунд чотири зірки засвітилися і впали. Вони попутно осліпили Шамуру. Від чого в нього почала боліти голова. Шамура різко побачив дещо…
《Блакитне》
《червоне》
《жовте》
《зелене》
《пять братів та сестер, хаос голод чума та смерть, війна буде їх вести вони усі будуть правити пліч о пліч 》
Шамура раптом повернувся до реальності це виддіня… він ніколи раніше не бачив їх але йой!…не хто не казав, що вони такі болючі. Його сердце раптом защімило .
《Брати та сестри…》Він нахмурився . Розвернувшись та пішовши до околиці Шовкової Колиски. Йому треба було дещо перевірити.
Він опинився біля входу до інших доменів. Навкруги простягались поля де жили селища баранів, ягнят та овець. Дивні тварини нікому не поклоняються хоча це не його справа… поки вони його не чіпають він їх також не чіпає. Там де починався ліс він побачив окрему лавку. Навколо неї линув запах ефірних прянощів. Золоті зірки погойдувались від слабкого вітерця. У центрі цього видовища сидів пугач. Він розкладав карти таро та щось собі наспівував. Побачивши Бога він підняв голову.
《Клаунек друже як я рад тебе бачити!!》 Процвірінькав Шамура підьходячи.
《І тобі привіт Шамура, що ти робиш у перехресті регіонів? Ти зазвичай тут не вештаєшся 》Клонек відкрив одне око і зиркнув на Шамуру 《Чи це не через ті дивні зірки?》
Шамура лише дивився на нього і промовив .
《Так через них, ти часом не чого не чув про них》Клаунек закрив свої очі та перетасовавши карти він поклав карти на кожній з котрих були зображені чотири домени і силуети карон.
《Карти розповіли мені про нові часи, з’являться інші Боги, різні раси та види об’єднаються, ззадля спокою, тільки часу відомо як складеться нова історія, але пам’ятай спокій завжди швидко плиний і завжди є темна сторона карти таро, лише тобі вирішувати, чи впораешься ти , чи впадешь, це все, що я можу тобі сказати друже 》Клаунек закінчив.
《Дякую Клонек 》Клаунек кивнув йому на, що Шамура встав та пішов геть. Птах лише провів його поглядом і почав робити свої справи знов, наспівуючи мантри.
《 В мене будуть брати та сестри.Я більше не буду один…》
Шамура пішов обратно до свого храму він був більш живий, ніж будь-коли. Шамура буде чекати, він буде чекати століттями на своїх братів та сестер….
5 століть по тому
Шамура сидів в храмі та читав книгу. Навколо нього були різні факели які світились фіолетовим, а зі стелі звисала павутина яка відблискувала через світло у вітражних вікнах. За ці століття він зміг вбити ще декількох богів. Наразі їх залишилось лише 10. Інші були ворожі…дурні, які йдуть на війну з війною, і в решті решт гинуть під його зброєю. У храм зайшов свідок Алосер.
《Лорд Шамура вибачте, що відволікаю !!Але в мене є дуже важлива для вас інформація》 Алосер темно фіолетовий павук з червоними очами та хрестами на чолі наразі свідок Шамури. Він поклонився після чого Шамура кивнув йому, щоб той продовжав
《 До нас дійшла інформація про те, що наших людей ті які пішли добувати кристали до Затоки всіх до останнього згубили хвороби 》
《 Усіх 15 людей?》Питає більший павук відкалая книгу. Ця інформація його зацікавила.
《 Нажаль, так мій лорд вони всі наче зачахли, також деякі люди які живуть на околиці біля Затоки кажуть, що чули якійсь вибух та крики звідси і що, в деяких з них погане самопочуття》 Додав свідок.
Шамура декілька хвилин поміркував
《Це може бути інший ворожий бог?》Спитав свідок.
《Усе може бути, кажешь у Затоці?》 свідок кивнув. Шамура встав з-за стола і пішов до виходу з храму, свідок слідом за ним
《Алосер 》 сказав Шамура
《Так мій лорд?》спитав молодший павук
《Мені треба щоб ти послідкував за храмом поки мене не буде мені здається я знаю, що коїтся 》
Алосер кивнув
《Як ви побажаєте лорде》
Шамура сказав, що свідок може йти і після того, як Алосер пішов, Шамура вийшов з храму й розтворився у чорному порталі який ввів до Затоки.
•| Затока|•
Шамура стояв перед великими дверима. Їх рама була оздоблена великим камінням, навколо двері зростали кришталі, які світились ніжно рожевим та блакитним кольорами. Усюди біля дверей також зростали різні коралі та водорості. Шамура помітив, що біля дверей був наче б то запах пляжу біля океану, хоча так воно є, бо Затока – це океан. На деякому камінні були намальовані деякі символи і руни які збігалися з тими, що на дверях у Шовкову Колиску, що підтверджувало те, що тут може бути його брат? сестра? ЙОЙ! До біса він це потім дізнається!
Шамура поки що й сам не знає це була досить нова місцевість тому Шамура мало про неї знав хоча декілька разів він там бував. Він також помітив, що там де повина бути вигравена корона було начебто скупчення магії синього та рожевого кольору, яка не показувала малюнок, що розігрувало цікавість Шамури.
Він увійшов у двері, які були порталом і попав до океану. Повсюди плавали медузи та риби, які побачив бога війни подались геть, солона вода окутало хутро та ендоскилет Шамури, як мокра та холодна ковдра. Шамура на це не привернув уваги. Він вирішив піти по стежкам піску та мушоль і так знайти свого нового брата чи сестру.
Що ж це було довше ніж він міг собі уявити…. Хоча його й вражала краса Затоки і те наскільки вона аселенина, він все ще не міг знайти когось схожого на нього. Він вже збирався уходити, як тут різко головна біль та шепіт корони сказав йому йти до сусіднього коралового рифу. Можно сказати, що він був більш ніж просто вражений наступною картиною, яку побачив….
Майже увесь риф був у трупах схожих по опису, на ті, що описав йому свідок з деяких них навіть торчали криштали, які повільно вбили своїх жертв… Але Шамура почув на краю рифу якийсь шепіт Шамура повільно підійшов до місця звідки була енергія та шум й побачив його….
Навпроти нього точніше кажучи спиною до нього сидів кальмар?…Він облокотився до великого коралу з-за якого тихо виглядував Шамура. І він плакав? Також він щось бурмотав собі під ніс. Шамура вирішив першим заговорити. Це була не дуже гарна ідея…
《я не хотів їх вбивати….,я не хотів їх вбива-》
《Ем привіт?》Шамура промовив кальмар різко обернувся на звук.
У нього була синьо-рожева кожа та люмінесцентні плями по усьому його тілі. Він мав два великі червоно рожеві ока які дивились на Шамуру з шоком й страхом одночасно. На його голові сяяла чорна корона з синім великим оком, до якої було прикріплено невеликий кришталь та від нього ще простягались низькі маленьких перлів. В кальмара було 4 руки та на ньому було руно з водоростів на які теж було прикріплено декілька кришталів. Шамура помітив, що всі його 4 руки були хоч і не правильно, але забентовані і через них просачувася іхор та кров, скоріш за все це трапилось через те, що він ще не вміє використовувати свою магію правильно, що свідчить про те, що він бог на дуже ранніх стадіях розвитку. У Шамури був такий період теж але він не хоче про це згадувати та і він був постарше коли знайшов корону. Кальмар декілька хвилин дивися с таким обличчям на Шамуру немов примару, якусь побачив, але потім він різко достав саморобний ніж і направив його проти Шамури.
《Н-Не підходь!!》На диво у кальмара був досить тонкий голос, одна з його рук лежала на землі дві тримали руно, а четверта тримала ніж, він увесь дуже тремтів, Шамура був вже достатньо дорослим Богом тому кальмар йому ледве до плечей діставав.
《Спокійно друже ! Я тобі не нашкоджу!》 Шамура підняв всі шість рук до гори, але кальмар не змінив позу, а навіть навпаки його вуха смикались туди сюди немов намагалися уловити небезпеку, а його щупальця немов шукая безпеку обвили його тіло.
《… Я-як я м-можу тобі довіряти?..Я тебе в п-перше бачу та- 》
《Так заспокойся! Дозволь мені усе пояснити 》 Шамура сів біля кальмара той трохи полегшив позу, але все ще тримав ніж на поготові, Шамура подумки подумав, що це прогрес.
《Мене звати Шамура. Я бог Війни наразі був единим Богом, до мене прийшло пророцтво одного дня, що на цих землях з’являться інші 4 бога з якими я буду правити пліч о пліч, і схоже на те, що ти перший з цих 4》 Шамура посміхнувся, коли побачив, що кальмар хоч і не довіряв йому, але навострив вуха від дитячої цікавості і неусвідомлено прибрав ніж .
《Ти відчував щось на кашлат болі у голові чи якусь енергію?》 Спитав Шамура. Кальмар кивнув.
《Т-так було неприємне гудіння у голові, коли я одягнув корону. Так чому тобі здається, що я той бог з видіння? 》
Шамура кліпав очима
《Це досить просто на вході у твої землі такі ж символи, як мої і повірь на слово мені я їх не намалював. А ще наші корони досить схожі ну і твій силует був найчиткішим у пророцтві》 відповів павук
《Зрозуміло…》 Кальмар тільки і прогудів
《Тому в мене є для тебе пропозиція! Чи не хочешь ти приеднатись до мене і правити пліч о пліч та стати братами? Я навчу тебе усьому чого я знаю і ти одного дня станеш чудовим богом !Ем будь ласка?..》Шамура радісно процвірінькав, протягуючи одну зі своїх рук. Він не знав, як панькатись з дітьми та підлітками просто дайте йому час добре?
Кальмар тільки кліпав очима, сльози почали текти по його обличю і він обхвотив Шамуру усіма своїми чотирма руками.
《Я згоден… ! Дякую тобі ! Я тепер не один! ..》 Кальмар прогудів.
《Хавх я теж, хоча це цікава ситуація, бо я молився ?!.. зіркам про братів та сестер щоб не бути самотнім … йой я дійсно схожу з розуму… 》 Шамура відповив виглядавши трохи нервозним
кальмар тільки вспів подивитись на нього запитальним поглядом.
《Ой до речі як тебе звати?》 Запитав старший бог.
《Калламар》
《Що ж гадаю ми тепер брати Калламар?》 сказав Шамура
《Гадаю ти прав》 Калламар вже майже заспокоївся хоча сльози ще текли
《До речі як твої руки ? І коли ти останній раз використовував магію?》
《Десь 3 дня тому, а в руках ще досить пекельний біль хоча я намагаюсь на це не звертати увагу, ця корона коли я її побачив так приваблювала красою і якоюсь силою…》відповів Калламар
《Ну біль від того, що ти неправильно використовуешь магію, але не хвилюйся я тебе навчу її використовувати правильно і доречі давай повернемось у мій храм і знайдемо тобі новий одяг та перев’яжимо тобі рани》 – закінчив Шамура
《Добре… Почекай в тебе є храм!?》 В Калламара навіть трохи піднялись вухи від шоку. Шамура засміявся і встав, як і Калламар
《Звичайно у кожного бога повинен бути храм і послідовники, в тебе вони теж будуть, коли ти достатньо подорослішаешь》
Шамура і Кальмар пішли до храму Шамури. По дорозі Шамура розповідав щось свому новому молодшому братові поки той слухав з дитячой цікавістю та увагою розповідді свого нового старшого брата.
0 Коментарів