Зміни безсенсового безмежжя

Змінювати світ, міняти

Ставити на вікна ґрати

В самотності помирати

В думках літати,

По світу.

Я б хотіла лягти і не вставати.

Забути, як ходити

Не згадувати,

Бути порочною,

Бути з своїми чортами в голові.

Хочу стати розпусницею,

З хибною вірою.

Замість одягу ходити в шматті.

Забути про білі сорочки і плаття,

Стати брудною,

Гидкою,

Ненормальною, не такою.

Сприймайте мене, як недописану віршовану прозу,

Як гірку правду,

Розбитий вітраж з зображенням святих.

Я одягну на себе німб, щоб бути ближче до них.

Нехай я буду гріховною,

Язичницею, що приносить себе в жертву світові.

Мессією, яка помилилась.

Людиною з безліччю помилок,

Яка перестала вірити в бога.

Не святою, повстанницею,

Що встала і не хоче ставати на коліна.

Я обдерла ноги об своє каміння

Запам’ятайте, я не є героїня.