Звичайний тиждень, або милі незвичайності

Як завжди, пісні для читання<3

• Антитіла – Лови момент
• BNHA, OST 02 – You can be a hero
• Діти інженерів – Рубці

Через деякий час вони вже підійшли до будинку Меріл. Дівчина підбігла до сходів.

– Тоді всім до завтра! – Вона помахала їм рукою.

– Ой, Ейджиро, я про рубашку забула. – Блондинка скинула її з плечей на лікті, підбігаючи до хлопця.

– В академії повернеш. – Він махнув їй рукою на прощання та побіг наздоганяти Міну. Мері зайшла у дім.

– Мам, я вдома! – Жінка виглянула з кімнати, пильно дивлячись на доньку.

– Хіба ти йшла в червоній рубашці?  – На лиці дівчини з‘явились червоні плямки.

– Ми ходили до водоспаду і я з Ашідо впала у воду, ну і ось.

– Знімай мокрі речі та йди в душ. Сподіваюсь, ти цю річь повернути збираєшся?

– Ні, залишу хлопця без улюбюленої рубашки. – Із сарказмом відповіла вона. Мітсукі посміялась та схрестила руки.

Будильник кричав на всю кімнату дівчини. Підвівшись, Меріл пішла на ванні процедури, одягла форму та зрозуміла, що урок почнеться через 20 хвилин. В неї не було часу розбиратись з волоссям, тому швидко розчесавши його, вона вибігла на вулицю, взяла велосипед та понеслась до академії. До уроку залишилось 5 хвилин, як запихана дівчина влетіла в клас.

– Катсукі! Я тебе ненавиджу! Де цей покидьок? – Оглянувши клас, вона не одразу зрозуміла де він. – Що за…?

– А він сьогодні не прийшов. – Відповів Кірішима та почувся смішок Ашідо. Волосся блондинки було таким самим як і тоді, коли вона прокинулась, дурний велосипед. Подруга підійшла та почала обережно прибирати його з її лиця.

– Як це не прийшов? В домі нікого не було. – І тут в неї в голові щось клацнуло. Сьогодні річниця смерті бабусі, на яку її ніколи не беруть, дівчина сама не хотіла, занад-то її любила, тому не могла навіть бачити її мертвою чи в труні, а могилу тим більш. – А, точно. – Поникша дівчина сіла на місце, крутячи кільце у руці. За що получила по голові, тому що втікла від подруги, яка їй допомагала.

– Що з тобою? – Розпитувала Пінкі, приводячи волосся в гарний стан.

– Сьогодні не дуже гарний день, зазвичай вся сім‘я їде в одне місце, а я залишаюсь, але завтра вони вже мають бути. – обурене лице Міни потрібно було бачити, а дівчина відчула, що ще трохи і подруга вирвала б прядку блондинки.

– А з чого б це тебе не беруть?

– Сама не хочу. – Повисла якась тиша, але її перебив дзвінок на урок. В клас повільно зайшов Айзава, на носі вже мав бути спортивний фестиваль. Почалась довга і нудна лекція.

– В цьому році суддею буде Півніь. Як завжди, буде три єтапи, які саме, поки ніхто не знає, але рекомендую тренуватись,щоб як слід підготуватися. – Тягнув класний керівник.

– А скільки точно в нас є часу? – Іїда піднявся з місця, задаючи питання. Парубок завжди хотів все досконально знати, хоча ця інформація нікому не була б зайвою, потрапити на стажування в агенство – це великий крок. Меріл давно вже обрала куди хоче піти, але не знала, чи помітять їі. Взагалі, їй потрібно було в агенство Старателя, тому що саме там була вона – Моє Каміджі, відома, як Палаюча. Ви взагалі бачили цю жінку? Вона виглядала на стільки ефектно та прекрасно. Їх причуди були схожі, Меріл точно може чомусь в неї навчитись! Бакуго полетіла в світ своїх думок, доки продовжувалаьсь лекція. Заняття закінчилося, а Ейджиро дістав дівчину з роздумів.

– Ти знаєш до кого хочеш потрапити? – Кірішима пильно роздивлявся її волосся, перший раз за півтора місяця вона була не з хвостиками.

– Хочу, щоб Палаюча мене помітила, а взагалі, мені б в агенство Старателя. – Було б ідеально потрапити до Моє, але якщо хтось з агенства помітить Меріл, то теж не погано.

– Ти про ту шалену жінку? – Вона збентежено глянула на парубка і була готова швирнути його до вікна за такі слова!

– Шалена? Да вона прекрасна! Ти бачив її причуду? Вона дуже часто буває в 27 районі, тому я час від часу туди ходжу. – Ейджиро тільки засміявся та посміхнувся. – А що на рахунок тебе?

– Не знаю, можливо до Жирножувача, Тамакі щось про нього казав, точніше мявкав собі під ніс. – Була якась незручна тиша.

– До речі, тобі пасує розпущене волосся. – З цими словами він встав з-за парти та направився до Ханти, який всівся на парту до Денкі та про щось жваво розповідав, махаючи руками.На наступній перерві дівчата пішли до столової, тренування видалось занад-то виснажливим. Бій 2 на 2 з 1-Б класом був нелегким, багато в кого були класні причуди, а в дівчини було почуття, що Монома її там з‘їсть скоро. На щастя, він не так вправно справлявся з причудою Мері, як вона сама. Але по голові вона отримала, правда, від Ашідо, випадково, але сміх суперників потрібно було чути. Як виявилось у Міни важка рука. На цей раз вони програли, але наступний раз у змаганні 4 на 4, отримають перемогу. Безсилі подруги пішли за привичний їм стіл. Меріл знову забула про сік, така ситуація трапляється майже завжди, тому Ашідо вз‘яла в привичку брати два.

– Ти ніби це навмисно робиш. – Сказала подруга протягуючи пляшку та заводячи розмову. Через якись час до них підсіли два парубка, Ейджиро, як і хотів, сів біля Меріл, на цей раз ніхто не буде псувати момент.

– Привіт. – Сказав хлопець, коли на телефон дівчини прийшло повідомлення, вона просто взірвалась від сміх, а на здивовані лиця, Меріл почала читати в голос.

– Якщо тупоголовий сяде біля тебе в столовій, то передай йому, що як тільки я повернусь, то ********. – Знову почувся сміх. Катсукі завжди відчував, коли до неї підходили хлопці, особливо тупоголовий, як його називав сам Бакуго.

– Ти ж мене не здасиш?
– Звісно ні, Катсукі просто поїхавший трішки. – Ситуація повеселила всіх за столом. Зав‘язалась розмова про гуртожиток.

– То виходить, що після спортивного фестиваля ми одразу заселемося. – Почав Ханта.

– Так, я навіть знаю як оформлю кімнату: купа гірлянд, світильники, поставлю свою гітару, синтезатор, перетащу мангу, плакати і зроблю класну атмосферу. – Ашідо посміхнулась.

– Тепір я знаю, в кого ми будемо тусити, я піддивилась в список Айзави, нас поселять на п‘ятому поверсі! – Міна почала цибати на місці від щастя.

– Якщо не помиляюсь, то там можна легко перейти з одного корпусу в інший. – Кірішима підморгнув друзям, тому що буде можливість всю ніч тусити. Поговоривши кілька хвилин, вони повернулись до трапези. Салат, який взяла дівчина справді був смачний, але дурне волосся постійно заважало. Кожен раз воно падало і потрапляло їй до рота, але друзів це лише забавляло.

– Ось через це я зав‘язую хвостики. – Розпущене волосся діставало до середини спини. Доки дівчина обурено мявкала собі під ніс, ще одна прядка випала з-за вуха. Змирившись, вона вирішила забути про це, але хтось обережно заправив волосся їй за вухо. Справа від дівчини сидів тільки Ейджиро, який похиливши голову, дивився їй в очі.

– Дякую.. – Тихо промовила дівчина, сильно почервонівши. – Чому ти так пильно дивишся на мене? – шепотіла Меріл хлопцю, щоб ніхто більше не чув.

– Перший раз бачу тебе не з хвостиками, здається, я вже казав, що тобі так пасує більше. – Ще більше почервонівши, дівчина легенько стукнула його в плече.

– Даремно ти це при Ашідо сказав. – Піднявши очі, ці двоє побачили, що Міна вже розпливлась у посмішці. – Я казала. – Вони розсміялись, але Мері запам‘ятала цей милий момент. Тим часом Ашідо вже придумала кілька ідей, як звести друзів.

Після обіду вони направились до класу.
– Ейджиро, твоя рубашка. – Дівчина простягнула йому невеликий бумажний пакет(як подарунковий типу, але однотонний).

– Якщо що я попрала її та попрасувал. – Парубок кивнув та сів на місце, ще якись час вони говорили про спортивний фестиваль. Розпочався наступний урок, в клас зайшла Північ, як виявилось сьогодні учні мають обрати геройське ім‘я. Давши їм кілька хвилин, жінка почала викликати по черзі. Хтось одразу придумав, а комусь потрібно було кілька спроб. І ось черга дійшла до Меріл.

– Згораюча, або Згораюча героїня. – Північь задумано глянула на табличку.

– Знаєш, а мені подобається. – Про-героїня відправила дівчину на місце та похлопавши по спині, підморгнула. Ашідо прицілилась та швирнула їй в голову бумажку, яка відскочила та потрапила на парту Кірішими.

– Ейджиро, віддай Меріл. – Шепотіла Пінкі. Дивно глянувши на неї, він все-таки передав їй клаптик папірця. Почулось шипіння Іїди.

– Досить гратись, в нас тут серйозна тема. – Шепотів хлопець.

– В тебе всі теми серйозні, чи то напад злодіїв, чи то кіт заліз на дерево.
– Коти на деревах, це серйозна тема. – В них зав‘язалась дискусія, почувся дзвінок на перерву. Ашідо підбігла до подруги.

– Читай, читай, читай! – Меріл розгорнула клаптик.