Збори перші

Новий день настав доволі швидко, Міко не могла заснути всю ніч із-за хвилювання тому заснула пізно та проспала до обіду, попрасувавши вкрадену форму Тосви вона привела себе в повний порядок, волосся вирішено було розпустити. Із-за хвилювання вона не знаходила собі місця навіть перефарбувала маску лисиці з фестивалю в чорний та намалювала золотою фарбою макіяж масці, стрілки та губи, як виявилося потім – марно. Коли час настав вона вийшла з дому шолом не дозволяв закрити лице маскою відразу, а в масці її не впізнають, тому вона залишила ідею “буде сильно виділятись та і в цілому тупа ідея”. І ось вона на місці збору, Баджи з заступником чекав на неї, вираз обличчя не змінно нахабний. Міко підійшла до них помахавши рукою в знак вітання і втрьох вони пішли до імпровізованої сцени де стояв Сано. Він говорив чітко про заборону самовільних боїв, це підриває репутацію банди.
– Так, йдемо далі перший підрозділ завербував нову людину і бажає її представити.
Доракен говорив з явним не задоволенням, дівчину він не бачив, вона вдало сховалася за спиною своїх вербувальників. Коли вони ступили вище дівчина зняла шолом відкривач лице. По натовпу пройшовся шепіт, Баджи дав трохи часу на нерозуміння, а потім заговорив.
– Ця особа побила одного з наших та відібрала форму, він був із мого підрозділу тому, чому б не прийняти славнозвісного чорного мотоцикліста на місце того невдахи.
– Що? Та це не вона, мене побив точно мужик!
З натовпу пробрався той самий хлопець якого мали викинути, на ньому дійсно не було форми.
– Я била тебе в шоломі.
– У тебе спільного між тим хто мене побив відсутність цицьок та яєць, бо він злякався показати мені лице.
Хлопець явно хотів задіти як можна сильніше, тільки Міко була не дуже ображена. Навпаки, усміхнулась, сама того не підозрюючи, усмішкою схожою на свого капітана.
– То може ще раз помахаємо кулаками.
– Досить фарсу. Наступної неділі на цьому місті. Буде бій між цими двома за форму Тосви. Ставки дозволені, вирішимо хто приймає потім, на сьогодні все.
Майкі закінчив гомін та галас, всі розійшлися, окрім командира та їх заступників. Міко також хотіла піти, але її грубо притягнули до себе наказавши чекати.
– Такаши, пошиєш їй форму, а то ця як мішок.
Майкі дивився на дівчину прискіпливо, а потім посміхнувся.
– Як звати, подруго?
– Харада Міко.
– Буду звати тебе Хако. То ж, Хако, на кого мені поставити?
Дівчина застигла на декілька секунд обдумуючи всі деталі.
– Всі поставлять на того хлопця, бо він впевнений що його побив чоловік, а я жінка. Поставити на нього буде помилкою.
– Чудово, вільна, Хако. Завтра Баджи відведе тебе, щоб зняти мірки.
Харада швидко покинула прихисток банди та поїхала на вечірню тренеровку в зал.
– Це не занадто буде, вона ж дівчисько.
Подав голос Соя.
– Це дівчисько і тебе відмутузить. Ти бачив які у неї руки? Видно, що частенько по пиці дає, хоча б боксерській груші.
Відповів уже Нахоя.
– Чіф, ти прийматимеш ставки, комісія піде на тканину та нитки для Міцуї, а тепер ходімо поганяємо.
Всі розбіглися, щоб наступного тижня знову зібратись на видовище.