Фанфіки українською мовою
    Попередження щодо вмісту: Джен

    Як гулкий крик посеред ночі,

    Сьогодні жах земля пророчить:

    У світанковому видінні

    Будівля звернеться в каміння.

     

    І зникне зовсім без останку,

    Не встигнеш відійти від ґанку,

    Не встигнеш ґудзик застібнути —

    Вже час змиритися й забути.

     

    Їй більш щасливою не стати,

    Хтось в тиші лиш може згадати

    Її, як відблиск на мосту,

    Або могилку без хресту.

     

     

    2 Коментаря

    1. Видалений користувач
      Mar 30, '23 at 09:26

      Дякую, за вірш. Сподобався. Хоча моє бачення із авторським не з
      одиться 🙂
      Коментар бачила, але особисто для мене ця віршована історія більше с
      ожа тему про обстріл ракетами. А “могилка без
      ресту”, бо із-під завалів не всі
      загабли
      дістають.
      Успі
      ів у подальшій творчості.

       
    2. Jun 7, '22 at 16:39

      Це коментар від авторки. Не бачу як додати опис до роботи, тож най буде тут. У цьому вірші я додала одну відсилку, яка може бути відома не кожному, тому поясню її в цьому коментарі, аби не залишалось питань.

      могилка без
      ресту — без
      ресту
      овають людей, що вчинили самогубство

      (В пророцтві, що згадується на початку, і в назві також про це йде річ.)

      Сподіваюсь, що комусь припаде до душі моя творчість. Дякую, що прочитали)