Життя №1

3 глава. Життя №1

“У багатих людей маленькі телевізори і великі бібліотеки, а в бідних – маленькі бібліотеки і великі телевізори”

Зіг Зіглар

Введення інформації

Ім’я: Владислав

Вік: 27

Об’єкт народився у багатій сім’ї, батько власник будівельної компанії. Був народжений із срібною ложкою у роті. Він не знав що таке бідність, Влад гадав що у всіх людей є багатоповерховий будинок, із красивим краєвидом із вікна.

Навчався Мюнхенському університеті Людвіга-Максиміліана. Легендарний та один з найдавніших університетів у Європі.

У студентські роки був оточений багатьма дівчатами, тому що був не тільки багатим синком але і красивим але це не скажеш про душу. Він спав з дівчиною тільки один раз а після цього не підпускав її до себе і гнобив.

Після нещасного випадку коли йому було 26 років вмер батько і Влад успадкував компанію. Незважаючи на поганий характер він був непоганим директором  і за рак компанія за його управління збільшила свої прибутки у три рази.

На особистому фронті у об’єкта все добре, зараз він зустрічається з відомою моделлю Анною Блейн.

Введення інформації завершено.

-Що? Введення інформацію? Моя голова забита дивними даними!

Що за данні і що я тепер бачила. Оглянувшись де я находжусь, зрозуміла що їду у автомобілі. За кермом якийсь мужчинчик більш схожий на бандита ніж на водія. І тут побачила у дзеркалі заднього виду своє відображення і побачила чоловіка, який був у моєму сновидінні чи як воно сказало у введенні інформації. Перше що мені прийшло на думку спитати:

-Ей куди ми їдемо?!

На мій викрик обернувся водій із здивованим поглядом. І не встигши щось сказати у нас врізався камаз.

Владислав –мертвий

-Так скоро, я думала продержися трохи довше. – сказав доволі знайомий голос.

Розплющивши очі я зрозуміла що находжусь знову у білій кімнаті.

– У тебе залишилось 12 життів. Так що не трать їх у впусту.

– До речі, що це за “введення інформації”?

– Це інформація про власника тіла, в якому ти воскреснеш. Тобі слід знати все про людину, якій тобі доведеться стати.

– Я кожного разу буду вмирати?

– Все залежить від твоїх дій, ти можеш створити інший фінал. Якщо, звичайно, виживеш.- Розсміявшись відповіла Смерть.

-Скажу прямо, фінал у якій ти виживеш реальний. Тож бо постарайся прожити довше у наступному тілі.- І в її руках з’явився знайомий револьвер.

– А, почекай, давай не так швидко, хоть поговоримо ще трішки.

Я ще не відійшла від другої смерті і хотіла трохи відтягнути час до наступного моменту.

– Мені вже набридло тебе бачити так що провалюй звідси.

Бах…

Уже цей вистріл був не в голову а в серце, перед тим як заплющити очі, побачила усмішку на обличчі Смерті.