Епілог

Сім гріхів – сім історій, сім життів, сім смертей, сім розплат. Кожен грішник заплатив власну ціну за свій гріх. 

Кіоко Токуґава, грішниця, яка піддалась гніву та вбила всю сім’ю Токуґава. Вона померла від рук коханого, який теж обманув її. 

Мерелін де Буйє – ненажерливість. Їй завжди було мало тієї їжі, яку вона купувала, а в кінці вона помирала в холоді та голоді. Захворівши, помирала  в муках, її тіло гнило, адже ніхто не допоміг їй.

Домінік Літта – хіть. Людина, яка померла від рук власної дружини. Він піддався власним інстинктам та нагло брехав, дивлячись в очі дружині, яка кохала його..Но пожалів про це під кінець власного життя.

Тайвель – гординя. Через свою гордість та зверхність народ не сильно його любив, тому його було страчено. Він поплатився за те, що був надто зверхним до людей. 

Луїза Міллер – жадібність. Дочка мільйонера, яка померла в чотирьох стінах в’язниці за вбивство майже цілої сім’ї Міллерів. Вона була жадібна та бажала ще більше грошей та вбивств. Дівчина ніколи не тратила гроші на ті речі, які не могли приносити їй користь. 

Алан Вайт – заздрість. Він вбивав людей, які мали те, чого не мав він. Юнак покінчив життя самогубством. 

Рейна Лінберг – лінь. Через лінь її подругу вбили, а брат подруги помстився їй, скинувши в прірву, де її роздерли вовки. Вона стала привидом і приречена страждати вічність.

Душі кожного із них приречені на вічні страждання за свої гріхи та вбивства людей. Всі вони будуть страждати вічність. 

Роки йдуть, століття проходять, але люди не змінюються. Світ й надалі буде порочним. І знову та знову, на зміну старим прийдуть нові. У світі з’являться нові грішники, які знову будуть піддаватися гріхам та розплачуватися за них до смерті та після неї. Але з часом основні гріхи можуть приймати інші форми. 

Зверхність, занудство, лють, захланність, пристрасть, заздрість та скупість. 

Гріхи є і завжди будуть існувати. Вони будуть існувати доти допоки люди не зникнуть.