Друзі

Був сонячних день і Паша зустрів свого друга Антона вони дружили із самого 2 класу . Вони уже вчаться у 9 класі .Друзями вони були найкращими розповісти могли одне одному будь шо на світі.Та була у них лише одна річ яку не розказували вони один одному . А діло у тому що дівчата їм не по нраву.

Та побоялись комусь про це говорити . І от в цей день хлопці як завжди гуляли була осінь красиве листя падало з дерева а хлопці ділилися враженнями за час поки вони не бачилися бо Антон їздив у гості до рідні на місяць.Тому тем для розмов було багато.

Та конкретною їх ціллю був парк вони хотіли покататися на скейтах це вони любили .

–Ще два дні і все блін зновута школа

-Ну тобі добре казати а я то лише на 2 дні вільний а ти відпочивав там у рідні гівнюк

-Ну та але всерівно не хочеться

-Ха а кому ж хочеться

-Ну та . 1 хвилина паузи О нарешті прийшли давай на он тій горці хто краще?

-Окей не бійся я тебе виграю

–Ще побачимо

Та Паша призупинився щоб пустити Антона першим тому що любив заглядати на ес друга чомусь сам не контролюючи це робив Паша. Антон обернувся і сказав :

-Ей пішли чи ти вже злякався!?

-Ооо ні навіть не мрій

Вони каталися весь день їм було весело і добре та все-таки їх покликали додому та й на дворі починав крапіти дощ Тому хлопці щасливі розійшлися по домівках.

Переписка

Чат під назвою:Дундучело Антон

-Привіт шо ти як удома?

Та я дома все ок а ти?

-Тоже

Круто покаталися

-Та точно

Ок давай я йду вечеряти

-Ок папа

Па

Весь вечір Паша все що й робив те тільки думав про Антона і ще більше плутався чому це творится.Він встиг вже скучити всього лиш за 2 години розлуки . Це його теж дивувало. Та він розумів що скоро буде школа і вони бачитимутся кожен день . Тому вже спокійно ліг спати

Чат: Дундучело Антон:

-Надобраніч

Надобраніч