Друзям Чонгука набридли його побивання за зрадником-колишнім

Переклад роботи: 20 Questions
Автор: puddingwaffles
Посилання на оригінал: https://archiveofourown.org/works/34203688

✿❀✿❀✿❀

— Може ти перестанеш кидатися в мене одягом? —  стогне Чонгук, падаючи на матрац, поки Чімін, його найкращий друг, продовжує своє заняття і дістає з шафи ще більше речей. Він зайнятий цим вже близько двадцяти хвилин, бо дуже хоче знайти молодшому образ на сьогоднішню ніч.

— О ні, стервочко, я не зупинюся. Я повинен знайти бодай щось, в чому ти виглядатимеш апетитно і факабельно. —  відрізає блондин, перевертаючи речі на полицях, вишукуючи щось не чорне, і зазнає поразки.

Чонгуку в обличчя прилітає чергова шовкова сорочка. Хлопець фиркає, відкидає її геть і  дує губи повертаючись до іншого найкращого друга – Джина.

— Хьон, порятуй — Чонгук сподівається, що благальний тон і очі, як в кота зі “Шрека” подіють.

Джин відривається від телефону, відкидаючись на спинку стільця, і окидає молодшого відсутнім поглядом.

— Вибач, Джей Кей, не сьогодні. Чімін має рацію, тобі справді потрібно розвіятися.

— Ну звісно, чого ще очікувати від стариганя, який жодного уявлення не має про проблеми і страждання молоді. — видав Чонгук з саркастичною усмішкою, відвертаючись від друга.
— Май повагу до старших, малий засранець! —  крикнув Джин, штовхаючи Чонгука ногою по ребрах.

— Ха! —  вигукнув Чон, хапаючи Джина за гомілку. —  Хороша спроба, хьон, але твої рефлекси вже не ті що раніше. Старієш?

— Підйом малий, зараз я тобі покажу твоє “старієш”! — старший рятує свою захоплену ногу і підводиться. Вони дивляться один на одного з викликом, аж поки роздратований стогін Чіміна не відволікає їх .

—  Може ви вже припините цей цирк? В нас є нагальна проблема, яка полягає в тобі, Чонгук! —  старший кладе руку на пояс, в  іншій тримає пару шкіряних штанів і переводить свій розгніваний погляд на молодшого. —  Ти вже кілька тижнів страждаєш, бо Чунсо тебе покинув.  До біса цього мудака, ти не повинен витрачати на нього свій час та енергію!  Тобі необхідно розвіятися. Нахуй страждання!

— Добре, здається ти правий. Я не повинен більше витрачати енергію на цього зрадника. Я виберусь кудись, нехай, але однаково буду злитися на тебе, просто принципово. —  здається Чонгук, падаючи на ліжко.

— Ура! Вдягнеш це, —  каже Чімін киваючи на шкіряні штани. —  Можливо, нам знадобиться трохи вазеліну*, щоб ти зміг в них влізти, але клянусь, твоя дупа буде виглядати божественно.

Чонгук знову приречено стогне.

❀✿❀

Неонові стробоскопи осліплюють, коли вони заходять в клуб. Вечір набирає обертів, багато хто вже танцює і закидується шотами, щоб відзначити початок вихідних. Чонгук фиркає, все ще ображаючись на те, що його витягли з дому заради того, щоб змішатись з спітнілим натовпом незнайомців,  замість того, щоб грати вдома відеоігри, до тих пір, поки очі не почервоніють.

Хлопець відчуває, як його тягнуть за зап’ястя просто в глибини клубу. Вони направляються до бару, щоб замовити випивку, а Чімін з небаченим ентузіазмом підбиває молодшого на кілька селфі, і тільки потім тріо рушає на танцпол.

Вони танцюють поряд, годину, чи близько того, горланять тексти кожної пісні, яку знають, а Чонгук справді починає розслаблятись і отримувати задоволення. Йому не хочеться знайомитись ще з кимось, але близькі люди поряд справді рятують від поганого настрою.

Джин пританцьовує плечами і посміхається голлівудською посмішкою, поки всі підстрибують в такт пісні. Чонгук посміхається у відповідь, але втома дає про себе знати, тож він важко зітхає і зупиняючись серед пісні кричить друзям, що відійде до бару, щоб перепочити і випити ще. Чімін і Джин лише показують йому великі пальці, підняті догори в знак підтримки.

Чонгук плюхається на стілець біля бару і переводить дихання, йому справді потрібно відпочити. Він роззирається навколо і помічає дуже красивого хлопця ліворуч. Довгі і тонкі пальці незнайомця легко тримають бокал, здається для мартіні, проте наповнений він яскравою, червоною рідиною. Наперекір здоровому глузду Чонгук дозволяє собі спостерігати за тим, як чоловік підносить бокал до губ і робить ковток, а коли підіймає погляд вище, то помічає, що незнайомець дивиться на нього у відповідь.

Очі Чона розширюються від усвідомлення того, що його піймали за таким відвертим витріщанням. Чоловік на це весело  усміхається, ставить свій бокал на барну стійку і розвертається всім тілом в сторону Чонгука.

— Помітив щось, що сподобалося? — зухвало запитує незнайомець.

Чонгук заминається, думки розбігаються швидше, ніж він встигає придумати виправдання, яке буде мати бодай якийсь сенс.

— О, мені прикро за це… Просто стало цікаво, що ти п’єш. Не те, щоб я знавець, зазвичай я п’ю ром з колою, але колір твого напою мене справді вразив.

Чоловік прокручує свій бокал на стійці, злегка наспівуючи щось, в знак того, що повірив хлопцю, але сам виглядав абсолютно не переконаним. Але він вирішує підіграти, чим дуже тішить одного допитливого хлопця.

— Це просто космо. Журавлиновий сік і горілка, однак це точно смачніше, ніж половина всього, що люди зазвичай п’ють щоб накидатися, — чоловік все ще прокручує бокал, і краплина червоного напою стікає по його краю. Незнайомець перехоплює  її і відправляє палець в рот, щоб облизати його .  Чонгук, здається, завис. І вже неважливо, що він збирався відповісти, всі слова вивітрюються, варто тільки глянути на ці неймовірні губи.

— Хочеш спробувати?

Після того, як його мозок перезавантажився, Чонгук нарешті осмислив запитання. Хіба не дивно пропонувати таке незнайомцю? Вочевидь, його здивування написано прямо на його обличчі, тому що чоловік напроти легенько посміюється.

— Вибач, але я здивувався, як можна так легко запропонувати ковток свого напою незнайомій людині?

—Я цілувався з незнайомими людьми, а це, по-моєму, інтимніше, ніж просто запропонувати комусь свій напій. Тим більше, я сам пив з цього бокалу, тож ти можеш бути впевненим, що я нічого туди не підсипав, — весела посмішка все ще прикрашає його обличчя, рука підпирає щоку, лікоть спертий на стійку.

Чонгук гарячково обмірковує пропозицію. В принципі, незнайомець правий, це точно не гірше ніж обмін слиною з незнайомцями, хоча саме це його друзі великодушно рекомендували як найкращі ліки від хандри. Тож, якщо це станеться з чоловіком напроти, то він не дуже то і проти.

— Хммм, гаразд. Ти вмієш наводити аргументи, — Чонгук бере напій зі стійки, нерішуче робить маленький ковток і ставить його назад. — Ох чорт, це доволі смачно!

Усмішка незнайомця ширшає, а сам він виглядає виглядає трохи самовдоволено.

—  Чесно кажучи, усі напої, які стереотипно призначені для жінок – найкращі на смак. Ніколи не був прихильником усієї концепції «не насолоджуватися фруктовими коктейлями, щоб зберегти мою тендітну мужність», це не для мене. Якщо я і збираюся витратити 14 доларів на напій, то він, принаймні, повинен бути смачний.

Чонгук хихикає, зморщуючи ніс, перш ніж кивнути на знак згоди.

—  Справедливо, ціни на напої і справді завищені. — брюнет озирається, перш ніж підійти трохи ближче до чоловіка, щоб той міг почути його, на фоні гучної музики.

—  Мене звати Чонгук, до речі. В якому році ти народився?

—  Я Техьон. Приємно познайомитися, Чонгук-ши. Я народився в дев’яносто п’ятому, а ти? —  відповідає він, і теж подається трохи вперед, тож тепер Чонгук відчуває аромат його одеколону. Запах наповнює його легені, дідько, він приємно пахне, навіть серед натовпу спітнілих людей.

—  В дев’яносто сьомому. Я здивований, чесно кажучи. Не думав, що ти старший за мене, —  посміхається Чон, відслідковуючи, як підіймаються вгору кутики губ Техьона. — Ти тут сам?

— О, тоді гадаю тобі слід називати мене хьоном, так? —  відповідає Кім зухвало, і поспішно додає: — Ні, не сам, десь тут є кілька моїх друзів.

Вони намагаються говорити голосніше, перекрикуючи музику і шум натовпу. Чонгук намагається запитати ще щось, але повторивши питання кілька разів він корчить приречену гримасу, на що Техьон починає сміятися, а потім схиляється ближче до вуха молодшого настільки, що торкається губами шкіри. Це змусило Чонгука здригнутися.

— Не хочеш поїхати додому зі мною, Чонгук? Так буде легше тебе почути. —  І незважаючи на гучну музику, брюнет чує його ясно, як день.

«Ось воно» —  думає Чонгук, він розуміє, що це його шанс розвіятися, про який постійно торочили його друзі. Серцебиття пришвидшується, суміш збудження і нервозності розтікається тілом. Хлопець на мить задумується над пропозицією, перш ніж нерішуче кивнути чоловіку напроти.

Техьон широко посміхається, встаючи з барного стільця і ​​ніжно протягуючи руку. Чонгук бере його за руку, і дивується тому, наскільки вона  м’яка. Збочена частина його мозку уявляє, чим же займається чоловік, в якого такі руки.

❀✿❀

Коли вони сіли в таксі Чонгук швидко набирав повідомлення Джину та Чіміну, про те, що зустрів біля бару хлопця, і їде з ним додому. Чімін прислав повідомлення з двома смайлами: лице з висунутим язиком та баклжан, а Джин нагадує йому не вимикати геолокацію і бажає “завоювати цей член”. Чонгук сміється, хитаючи головою перш ніж сховати телефон. На мить в машині повисла тиша, і тривожні думки знову прокрались в його голову. Що якщо це все помилка?

Справді, хіба повинен Чонгук їхати додому з незнайомцем? Техьон цілком міг би виявитись клятим маніяком з сокирою. Хоча, Чонгук знає бойові мистецтва, тож у нього хороші шанси на спасіння, в разі чого. Перш ніж він встиг всерйоз захопитися своїми думками його увагу привертає медовий баритон:

—  То чим займаєшся на роботі, Чонгук? —   просте і дружнє запитання, спокій і впевненість в тоні Техьона і його розслаблена поза допомагають йому заспокоїтися.

—  Ам, насправді я ще вчуся в університеті, останній рік, але працюю неповний робочий день в бібліотеці кампусу.

—  Справді? Що вивчаєш? —   Техьон повертається , щоб краще бачити Чонгука і в його очах читається непідробний інтерес.

—  Комп’ютерні науки. Я ще не знаю в якій саме сфері хотів би працювати, можливо щось пов’язане з розробкою ігор, якщо пощастить. —  говорить Чонгук віддзеркалюючи позу Техьона.

Нахабна посмішка демонструє гарні зуби Техена, він підіймає руку, щоб зачепити пальцями підборіддя Чонгука.

—   О? Розумний і красивий. Здається, це не чесно присвоїти собі всі хороші якості, залиш щось нам, простим смертним.

Щоки Чонгука неминуче вкриваються рум’янцем, після цієї фрази. Він не надто умілий, коли справа доходить до флірту, тому що не звик до такої уваги. Решта поїздки проходить значно швидше, ніж хотілось би,  авто якось раптово зупинилося перед житловим комплексом Техьона.  Він сам, здається, має не аби які навики в міжособистісних відносинах, тому що Чонгук почувається значно комфортніше, ніж на початку поїздки. Нажаль, цей стан спокою триває не довго. Після того, як вони піднялися в квартиру, зняли взуття і відправилися прямо в спальню чоловіка, Чонгук відчув як в його горлі знову з’явився ком. Він знову задається питанням: чи справді це те, чого він хоче? В нього ніколи раніше не було сексу з незнайомцями, але він вже стоїть серед спальні незнайомого чоловіка і реальність ситуації накрила його.  Техьон, здається, відчуває хвилювання, бо дивиться на хлопця з побоюванням. Молодший переминається з ноги на ногу:

—  Вибач, я трохи нервую, не звик робити подібні речі.

—  Все гаразд.

Кім злегка сміється, підходить ближче, дарує молодшому теплу посмішку. Він гладить Чонгука по руках в заспокійливому жесті. Відстань між ними скорочується, аж доти, поки вони не опиняються в кількох сантиметрах один від одного.

—  Можна поцілувати тебе, Чонгук? —  Техьон дивиться йому прямо в очі.

Чонгук киває, без роздумів, дозволяє собі розтанути під дотиком руки, яка м’яко тисне на його підборіддя, щоб наблизити їх обличчя. Коли їх губи врешті з’єднуються відчуття дуже приємні. Губи Техьона м’які і ніжні, в порівнянні з його власними, а теплі руки чоловіка легко торкаються його шкіри.

Чонгук відкидає свою стурбованість, відчайдушно намагаючись вимкнути думки, коли вони рухаються в сторону ліжка. Він намагається зосередитись на відчуттях, поки лягає спиною на матрас: язик Техьона вологий і трохи солодкий. Старший нависає над ним, розриває поцілунок і спускається губами на шию молодшого.
Ком в горлі Чонгука тільки збільшується, по мірі того, як його розум заповнюється панічними думками. Він відчуває, як починає наростати паніка, а дихати стає все важче.

Він просто не може зробити це.

—  Зачекай, —  просить Чонгук. В роті сухо, він намагається набрати в легені якомога більше повітря. Техьон зупиняється відразу ж, злазить з хлопця і сідає поряд з стурбованим виглядом.

Чонгук сідає, підтягуючи коліна до грудей, раптом відчуваючи збентеження та невпевненість.
—  Мені шкода, просто… я був самотнім лише кілька тижнів. Мій колишній зрадив, а потім, сука, кинув мене, а мої дурні друзі не дозволили мені просто відсидітися вдома, тому що, мабуть, носити одну й ту саму пару спортивних штанів протягом тижня неприпустимо, тому вони сказали мені вийти і спробувати розважитися, але я ніколи не робив цього раніше… І це, очевидно, справа не в тобі,  ти виглядаєш таким милим, і ти такий привабливий, але я запанікував, я просто не можу, і я…

Техьон кладе свою руку, на руку Чонгука, що лежить на його коліні, і посміхається йому.

—  Хей, повільніше, все гаразд, —  він гладить його костяшки великим пальцем, сподіваючись, що це допоможе молодшому трохи розслабитися. —   Ми не повинні робити те, чого тобі не хочеться, гаразд? Можемо просто поговорити чи подивитися щось, або вигадаємо ще щось, поки не заснемо. В цьому немає нічого такого.

Ці слова приносять необхідне полегшення, Чонгук глибоко вдихає, зустрічаючись з щирим поглядом Техьона. Він сором’язливо посміхається, все ще відчувається збентеженість, через те, що опинився в такій ситуації і видає майже всю свою історію людині, яку випадково зустрів в клубі.

—  Дякую, справді. І вибач, ти напевне не так уявляв свій вечір п’ятниці. Я думаю, мені краще піти, —  перш ніж Чонгук встиг повністю піднятись з ліжка Техьон акуратно перехопив його за зап’ястя.

—  Ні, залишся. Навіть якщо ми не робитимемо нічого, все одно значно приємніше мати компанію, ніж провести вечір наодинці.

Чонгук довго вдивляється йому в очі, але не бачить там ніяких злих намірів.

Техьон вкладається на ліжко, вмощуючись, а потім дивиться на Чонгука і поплескує рукою, по місцю поруч з собою з хитрою посмішкою. Брюнет здається, рішуче заінтригований цим чоловіком і лягає поряд. Вони  розглядають стелю і тільки звук кондиціонера наповнює тишу в кімнаті.

—  То… Про що поговоримо? —  запитує Чонгук, першим  перериваючи мовчанку.

—  Як щодо того, щоб зіграти в 20 питань?

Техьон усміхається новому знайомому. Цікаво, що за той короткий час, що вони провели разом Чонгук помічає наскільки безтурботним виглядає Техьон. Так, ніби в його очах завжди цей грайливий блиск. Чонгук здивовано піднімає брову. Це гра, в яку він, безумовно, не грав дуже давно, але він вважає, що це краще, ніж сидіти в тиші, тому він вирішує підіграти.

—  Окей, тоді я почну, —  він знову дивиться в стелю, перш ніж задати своє перше питання. —  Який твій улюблений колір?

—  Немає якогось постійного, він часто змінюється, зараз – зелений. Який смак морозива ти любиш найменше?

—  Зелене  яблуко. Вважаю, що це з біса огидний смак.

—  Тоді в тебе явні проблеми з смаком. —  хмуриться Техьон, повертаючи голову, щоб поглянути на обуреного Чонгука.

—  Нехай кожен залишиться при своїх переконаннях, —   закочує очі молодший, але посмішка на вустах видає його веселий настрій. —  Твій останній пошуковий запит на Нетфлікс?

Техьон стогне, повертаючись, дивиться в стелю і кумедно надуває губи, коли намагається згадати. «Милий» — думає Чонгук.

—  «Як я зустрів вашу маму». Жахлива кінцівка.  Дев’ять сезонів заради цього? Серйозно? —   Чонгук знову сміється, морщить ніс і активно киває. Реакція на останню серію серіалу в старшого дещо драматична, але він його чудово розуміє. Техьон повертається і усміхається, коли бачить що молодший сміється.

—  Окей, моя черга. —  він робить коротку паузу, вочевидь вирішує що запитати далі. —  Ти колись хотів бути кимось іншим?

Посмішка Чонгука здригнулася, а очі розширилися через здивування від такого запитання. Він не очікував, що вони зайдуть далі, ніж поверхневі запитання. Безпечна територія для двох незнайомців на етапі «знайомства».Чонгук повертає голову з цікавістю, вирішує замаскувати своє здивування під легкою грайливістю.

—   Швидко ти захопився, правда? Я думав, що 20 питань це гра, мета якої з’ясувати щось, про мого першого домашнього улюбленця, чи про те, чи люблю я готувати, але аж ніяк не чекав, що ми почнемо замислюватися про сенс мого існування.

Посмішка Техьона стає ширшою, він посміюється і знову дивиться вгору, склавши руки на животі, і виглядаючи при цьому цілком спокійно.

—  Я просто намагаюся познайомитися з тобою ближче. І хоча мені приємно було б знати, яким був твій перший домашній улюбленець  і що ти любиш готувати, іноді мені подобається копати глибше і запитувати про речі, які насправді щось значать.

Якийсь час Чонгук просто дивиться на Техьона. Він виглядає таким розслабленим, м’яка посмішка на його губах і безтурботний погляд. Це викликає у нього заздрість, тому що йому настільки комфортно з тобою. Старший також не підганяє його, терпляче чекаючи відповіді Чонгука. Можливо, саме тому він вирішує сказати правду.

—  Так, —  нарешті каже він, Техьон зустрічається з ним поглядом.

Його голос трохи тремтить, а в очах пощипує, коли він починає розповідь. Він не розуміє, навіщо розповідає незнайомій людині, про свої відкриті рани, але слова самі зриваються з язика.

— Хотів, коли я був молодшим і мої батьки постійно сварилися на моїх очах. Це було постійно, аж до того моменту, поки вони розлучилися. Я відчував себе маленьким і безпомічним. Або тоді, коли діти в школі називали мене педиком, бо я фарбував нігті. А я просто хотів виглядати гарно, розумієш? В ті моменти, єдине чого я справді хотів це бути кимось іншим.

Старший підтримує зоровий контакт, мовчки заохочуючи Чонгука продовжити. Молодший сухо ковтає.

— Але чесно кажучи, частіше за все я знаходив щось, що змушувало мене цінувати життя, не зважаючи ні на що. Думаю, з часом я став приймати своє життя, як належить, хоча деякий час мені було легше втікати від себе.

— Я розумію тебе. Схоже, ти пройшов через справді важке лайно, тому  я розумію, чому ти хотів втекти. Але я радий, що ти знайшов способи цінувати себе таким, яким ти є. Навіть якщо ми тільки на стадії «пізнання один одного», я можу сказати, що ти маєш добре серце. Ти заслуговуєш на те, щоб любити себе, — відповідає Техьон.

Ці слова проникають глибоко в підсвідомість Чонгука. Такі добрі слова, сказані людині, яку не знаєш. Техьон ненадовго задумується, перш ніж заговорити знову:

— Якщо чесно, то я не думаю, що хотів би колись бути кимось іншим. Навіть з усім можливий лайном, мені подобається те, ким я є. Та й не думаю, що мені вдалася чиясь роль.

«Чудова риса» — думає молодший. Він шукає погляд Техьона, відчуваючи тягар моменту, що завис у повітрі. Чонгук не звик говорити відкрито про такі речі, з кимось крім Джина і Чіміна. Але якимось чином Техьон змусив його почуватись достатньо комфортно, щоб поділитися цим. Це сталося так швидко, що Чон сам не помітив, жахливо.

— Ти збираєшся запитати мене? — перериває хід його думок Техьон з веселою усмішкою.

Чонгук приходить до тями, моргає, і втуплює очі в стелю. Не дивлячись на те, що якась його частина кричить повернутись на безпечну територію, він відчуває інтроспективний відтінок, що залишила йому ця розмова.

— Ти віриш в долю? В те, що нам заздалегідь все визначено?

Старший хмуриться, потираючи підборіддя.

— Ммм, не думаю. Я вірю в долю, в деякій мірі, але думаю, що ми прокладаємо свій шлях самі, розумієш? —Чонгук киває. — Як щодо тебе?

— Так. Я вірю, що все вже вирішено,  навіть ті рішення, які ми приймаємо, з думою, що це змінить наше майбутнє, нашу долю… Вони вже закладені в нас і ведуть до чогось конкретного, — відповідає молодший без роздумів.

— Цікавий погляд. — він розтягує губи в нахабній посмішці і вигинає брову, коли дивиться на молодшого. — То, ти хочеш сказати, що наша зустріч у барі сьогодні – наша доля?

— Так, думаю так воно і є, —сміється Чонгук, але щоки вже покриваються рум’янцем. Ще хвилину в кімнаті тихо. Дивно, але це однозначно менш незручно, ніж очікувалося.

— Яке почуття ти хотів би зберегти назавжди? — перериває тишу Техьон.
Молодший повертається на бік, підпираючи голову рукою, щоб краще роздивитися чоловіка. Він дозволяє собі пильний погляд, пробігаючись ним по рисам лиця старшого.

Чесно кажучи, Техьон неймовірний. Шкіра гладка і бездоганна,  сильне підборіддя і водночас м’які риси носа. Його брови густі , але вони лише обрамляють його гарні очі. Ідеальне поєднання жорстких і м’яких рис. Він справді чудове видовище.

Перш ніж загубитись остаточно в думках , він хитає головою, зосереджуючись на відповіді на поставлене запитання. Після хвилини роздумів він посміхається, тепло наповнює його, коли він згадує приємний спогад.

— Тобі знайоме це літнє відчуття, коли вночі пройшов дощ, а ти гуляєш босоніж по траві? Запах ранкової роси і ці відчуття під ногами. Це нагадує мені юність.

— Так, я розумію про що ти. Завдяки цьому можна відчути свободу. — Техьон широко посміхається, коли зустрічається поглядом з Чонгуком, а той киває погоджуючись.

Посмішка іншого заразлива, змушує куточки губ Чонгука піднятися ще вище. Вони дивляться один на одного, і в молодшого виникає запитання:

— Ти колись був закоханий?

Розуміння, що ці питання не стримують старшого – захоплююче. Його посмішка і погляд не змінюються, коли він відповідає.

— Думаю, я весь час закохуюсь. Щоразу по-різному, і різною мірою, але я знаю, що переживаю справжні почуття. — відповідь Техьона повністю відповідає його безтурботній аурі.

Чонгук відповідає через хвилину, не очікуючи поки його запитають.

— В якийсь момент, я думав, що був закоханий. —хлопець зітхає, опускаючи погляд на м’яті простирадла між ними, — але зараз я в цьому не впевнений.

— Любов не завжди означає вічність, Чонгук. Це означає лише те, що в якийсь момент це було частиною тебе. Почуття можуть бути нетривалі, але це зовсім не означає, що їх не було зовсім.

— Напевно ти правий, я ніколи не думав про це з такого боку. Я думаю, краще сказати що я не був закоханий, це зменшить біль. Твоє серце не можливо розбити, якщо ти не закоханий. — Чонгук знову підняв погляд на Техьона, обмірковуючи його слова.

Техьон протягує руку, заправляючи прядку волосся Чонгука за вухо  з теплою посмішкою. Це змушує кінчики пальців молодшого затремтіти.

— Може і так, але любов чудесна штука. Навіть якщо розбиває нам серце. Я волів би, щоб моє серце розбили мільйон разів, ніж ніколи не дозволити собі любити когось.

Рука Техьона затримується на вусі молодшого, ніжно торкаючись шкіри, перші ніж відсторонитися. Чонгук тільки дивиться, в той час як в голові  проноситься вихор емоцій. Рани, що з’явилися після розставання все ще свіжі, але слова старшого змушують бачити позитив в тому, через що він пройшов.

Техьон, ймовірно, розпізнав печаль, яка відобразилася в карих очах співрозмовника, тому складає руки і веселим тоном говорить:

— Гаразд, тепер давай розважимось? —І Чонгук йому за це вдячний. Техьон трохи нахиляється до нього і грає бровами. — В чому твій прихований талант?

Тривога на серці Техьона пропадає відразу ж, коли Чонгук широко посміхається. По секрету, молодший дуже любить, коли його запитують про це, в такі моменти він дозволяє собі  трохи похизуватись. Він швидко сповзає з ліжка і стає посеред кімнати.
—Так, ти готовий?

—НІ! — гукає Техьон, що змушує Чонгука завмерти. Старший піднімається на ліжку, опирається на спинку і демонстративно вмощується, щоб зосередитись на хлопці перед ним. — Так, все, тепер готовий.

Театральна відповідь змушує Чонгука трохи посміхнутися, його плечі розслабляються, коли він встає у потрібну позицію. Брюнет зустрічається поглядом з Техьоном, перш ніж нахилитися і підняти своє тіло в стійці на руках. Як тільки він повністю перевертається догори ногами, то піднімає одну руку над підлогою.

— Тада-м!
— Чорт забирай! —кричить Техьон з чистим благоговінням, підповзаючи до краю ліжка, а Чонгук знову встає на ноги. Очі старшого широко розплющені, рот розкритий і дивиться він  на молодшого, ніби він якийсь супергерой.
— Ти до біса сильний, чувак! Ти біонічний?

Чонгук голосно сміється, вуха трошки рожевіють від щирої похвали. Він потирає потилицю з косою посмішкою.

— Ні, я займався брейк-дансом у середній школі, тож, мабуть, я розвинув м’язову силу та баланс.

Схвильовано підстрибуючи, Техьон спускаються  з ліжка, підбігаючи, щоб стати поруч із Чонгуком.

— Почекай, дозволь мені спробувати, — каже він рішуче, одразу опускаючись і намагаючись підняти тіло вгору. Чонгук широко посміхається, зачарований бажанням Техьона спробувати щось без належної підготовки. Коли ноги старшого починають падати назад, Чонгук простягає руку, щоб підхопити їх.

— О, чорт! Я роблю це, роблю! — схвильовано вигукує Кім, але швидко втрачає рівновагу, тому що його руки підкошуються під власною вагою. Чонгук втрачає хватку, і вони впадають.

Кімната наповнюється сміхом, коли вони зустрічаються поглядами. Це приємно і тягар, який відчував Чонгук повністю зникає. Кілька годин минають приблизно так само, з нескінченним потоком запитань, які давно перевищили 20. Це поєднання дурних, які викликають у них напади сміху, і тих, які відкривають глибший рівень розуміння між ними. За ці кілька годин обидва дізнаються один про одного більше, ніж можна дізнатись на побаченні. Чонгук розповідає Техьону про колишнього. Техьон розповідає Чонгуку про свою сім’ю. Вражає те, як легко це дається. Так легко, що вони не помічають, що годинник вже показує 03:30.

Тепер вони лежать в ліжку, обличчям один до одного. Їхні слова звучать трохи повільніше і невиразно, коли починає підкрадатись сонливість. Проте ніхто не намагається зупинитися, не бажаючи дозволити ночі закінчитися на цьому. Через деякий час питання припиняються, і  Чонгук розуміє, наскільки обличчя Техьона близько до його власного. Він досить близько, що молодший може відчути його тепле дихання на своїй шкірі.

Техьон дивиться йому в очі, що трохи потухли від втоми. В кімнаті тихо. Це той спокійний момент, що дає Чонгуку можливість подумати. Подумати про цю ніч. Про те, який добрий Техьон. Який він розумний, унікальний і грайливий. Його очі опускаються на губи Техьона, і Гук починає усвідомлювати, що він дійсно хоче його поцілувати. Не тому, що хоче розважитись або не для того, щоб щось довести, а просто тому, що він хоче. Тому що навіть якщо він зазвичай ніколи не цілується з незнайомими людьми, то Техьон більше не якийсь там незнайомець.

Чонгук подається вперед, повільно, відчуває як дихання старшого завмирає, коли відстань між ними скорочується. Він рухається повільно, дає Техьону можливість відступити, якщо той захоче, але він не рухається.
Коли їх губи зустрічаються, поцілунок виходить ніжним. Просто м’який дотик губ, від якого по спині Чонгука пробігають мурашки. Його плечі опускаються з видихом.  Техьон протягує руку, охоплює лице молодшого, великим пальцем погладжує його щоку, а іншими пальцями впивається в шкіру шиї. Обидва рухаються ближче, не розриваючи поцілунку.
У Чонгука паморочиться голова, від того як губи Техьона притискаються до його губ. Він ніколи не уявляв, що поцілунок з кимось, кого він зустрів лише кілька годин тому, може  викликати такі відчуття. Так, вони поцілувалися, коли зайшли у квартиру, але зараз це зовсім інше відчуття. Він проводить рукою, вкладаючи її на бік Техьону, в те місце, де сорочка трохи задерлася.

Через якусь мить вони розривають поцілунок, переводять дихання, притискаючись лобами. Обмінюються посмішками, дивлячись одне одному в очі. Напруга між ними зростає, як і невелика відстань між ними.
Цього разу поцілунок менш терплячий. Чонгук цілує його з більшим натиском, притягуючи Техьона ближче за талію. Це змушує старшого привідкрити губи, і Чонгук відразу проковзує своїм язиком в його рот. Як тільки це стається Чонгук відчуває солодкий смак язика Техьона.  Це затягує – дозволяти чужому вологому язику сплітатись з своїм власним. Рука Техьона ковзає вгору, щоб заплутатися в каштанових пасмах Чонгука, легко їх стискаючи. Тепло розтікається по тілу Чонгука з кожною секундою, тіло реагує на кожен поцілунок і дотик. Шкіра Техьона стає гарячою під його долонею, і він відчуває болісне бажання отримати набагато більше.
Одним швидким рухом Чонгук опиняється зверху, влаштовуючись зручніше, щоб торкнутись Техьона і занурити свій язик глибше. Тихий стогін виривається з горла старшого, коли Чонгук притискається до нього стегнами, ерекція якось несподівано відчувається дуже яскраво.

Техьон відривається, його очі переповнені бажанням, дихання збите. Він виглядає неймовірно, і це тільки заохочує Чонгука хотіти цілувати його знову і знову. Перш ніж їх губи зустрілись знову старший м’яко притискає долоню до грудей Чонгука.
— Чекай, Чонгук, ти впевнений? — він заглядає в очі брюнету. Це змушує Чона ніжно посміхнутися, від усвідомлення, що старший хоче пересвідчитися, що з ним все добре.

Він киває, посміхається ширше, перш ніж нахилитись нижче, повністю скорочуючи відстань між ними. Старшому цього виявилось достатньо для того, щоб почати діяти сміливіше, тож його руки більш впевнено огладжували тіло Чонгука.
Його долоні великі, він просовує їх під сорочку молодшого, щоб легко провести по оголеній спині, це змушує Чонгука відчувати себе маленьким в його руках, він тремтить, коли старший проводить однією рукою між лопаток, а іншою стискає сідницю.
Чонгук ахає від цих відчуттів і дозволяє Техьону перехопити ініціативу, коли той вилизує йому рот, не бажаючи відриватись  ні на мить. Брюнет скиглить, зминаючи в руках простирадла біля голови Техьона.  Його свідомість затуманюється з кожною хвилиною, він відчуває як наростає його власне збудження.
Минуло надто багато часу з того моменту, коли він хотів когось так, як хоче зараз Техьона. Його стосунки з Чунсо погіршилися задовго до їх розставання, тому те, що він відчуває зараз змушує почувати себе живим. Кожен дотик ніби запалює його.
Техьон покусує його нижню губу, чіпляє зубами і це посилає іскру збудження по всьому тілу. Рука під сорочкою підіймається вище, щоб міцно тримати молодшого за потилицю, Техьон розриває поцілунок. Він направляє Чонгука так, щоб той трошки відсторонився, відкрив шию, до якої з гарячими поцілунками припадає Техьон.

Чонгук тихо стогне, пульс зашкалює від того, як уміло язик Техьона кружляє над його адамовим яблуком. Він прикушує шкіру якраз настільки, щоб викликати легке поколювання, яке змушує стегна Чонгука тремтіти. Сам Техьон  перестає контролювати дихання, стогони зриваються з його губ, коли їх члени труться через шари непотрібного одягу, який відділяв його від прекрасного чоловіка під ним. Його  терпінню приходить кінець, він більше не марнує часу, піднімаючи обидві руки, щоб зняти сорочку  з Чонгука. Коли непотрібна тканина падає на підлогу він знову вкладається на спину і відверто милується картиною, яка перед ним розгорнулася. Від його жадібного погляду Чонгук трохи тушується, незважаючи навіть на власну впевненість щодо свого тіла. Його щоки палають  рум’янцем, коли він тягне руки до подолів сорочки старшого.

— Твоя черга.

Старший усміхається, сідає і знімає сорочку, оголюючи торс. Чонгук затамував подих вбираючи в себе кожен сантиметр золотистої шкіри. В низу живота розгорається вогонь, а розум затьмарюється. Він подається вперед, впиваючись в губи напроти .
Вони гарячково позбавляються від штанів і білизни, перериваючись на гарячі поцілунки, щоб через мить залишитись повністю оголеними. Обидва легко перемикаються між тим, щоб вести чи піддаватися, ця гра за домінування заводить Чонгука ще більше. Він і досі зверху, його ерекція торкається ерекції старшого, одяг більше не заважає. Стогони стають голосніші, іноді злегка заглушені поцілунками. Їх руки жадібно торкаються теплої та м’якої  шкіри один одного . Техьон вкладає свої руки на сідницях Чонгука, притягує того ближче, щоб збільшити тертя. Він впивається пальцями в шкіру, а Чонгук сподівається, що там залишаться сліди, і ця думка змушує його застогнати. Через кілька хвилин швидких поцілунків Техьон відступає, і намагаючись вгамувати дихання запитує:

— Ти хочеш бути зверху чи знизу? Мені не принципово.

Чонгук відкинувся назад, сидячи на стегнах Техьона, обмірковує це питання. Його погляд наштовхується на довгі пальці, що погладжують його ноги і він ловить себе на думці, що хоче, щоб ці пальці сьогодні були глибоко в ньому.

— Я хочу щоб ти мене трахнув.

Техьон всміхається, стискаючи стегна Чонгука, перед тим як припіднятись і  лишити легенький поцілунок на його губах.

— З радістю. Наступного разу можемо помінятися, —Чонгук киває, цілує його у відповідь, старанно відкидаючи думки, що сказане може означати, що це все більше, ніж на одну ніч.
Він сподівається, що це насправді так.

Техьон нахилився, щоб взяти пляшечку з лубрикантом.  Він видавлює трохи рідини на свої пальці, трохи розтирає, щоб та не була така холодна.
Чонгук кладе руки на груди Техньону, коли старший обіймає його, щоб провести змазаними пальцями між сідницями. Молодший тихо видихає, а стегна трохи тремтять від раптового відчуття.

— Ти такий прекрасний, ангел, — це звернення легко зривається з Теьонових вуст, а в шлунок Чонгука робить невеликий кульбіт, коли той вирішує що воно йому до вподоби.
Техьон нарешті вводить перший палець, іншою рукою міцно притримує молодшого за стегно. Чонгук рвано зітхає, намагається розслабитися, щоб пристосуватися до відчуттів. Через мить Техьон проникає пальцем глибше, намагаючись торкнутися простати. Коли йому це вдається Чонгук з тихим стогоном рухає стегнами. Його нігті впиваються в шкіру на грудях Техьона.
Кім не відриває погляду від молодшого, він  насолоджується спокусливим виразом обличчя і його рум’яними щоками. Якби брюнет не був таким збудженим, він би точно знову засоромився. Але зараз його не хвилює нічого, окрім того що він хоче більшого.

Через трохи Техьон додає другий палець, зосереджуючись на тому, щоб розтягнути молодшого достатньо добре. Він розводить пальці, його темп прискорюється, м’язи руки напружуються від зусиль і це змушує Чонгука бачити під повіками зорі.
Молодший насаджується самостійно, а його стогони стають дедалі розпуснішими, коли Техьон трахає його пальцями.

— Господи, хьон… Твої пальці просто неймовірні.

— О, милий, зачекай трошки, скоро ти отримаєш дещо дійсно варте уваги. — посміюється Техьон додаючи третій палець.

Член Чонгука твердий настільки, аж болісно, з нього сочиться його природня змазка, скапуючи на живіт Техьона.
Знайоме відчуття оргазму тягне внизу живота і змушує Чонгука схопити Техьона за зап’ястя зупиняючи його рухи.

— Чорт, зупинись, я зараз кінчу. Розтяжки вже досить, чесно.

Старший киває і дістає пальці. Його штани валяються неподалік, тому він легко знаходить презерватив, розкатує його по своєму члену і густо змащує лубрикантом. Техьон прикриває очі і вигинається з тихим стогоном, нарешті його член отримав хоч якийсь дотик.
Чонгук може лише дивитися, але в горлі стрімко пересихає від такої картини.

Йому здається, що член старшого ідеально ввійде в нього. Передчуття того, що має статись доводить його до кипіння, тож він припіднімає стегна, щоб підлаштуватись.   Він глибоко вдихає і розслабляється, коли поволі опускається на голівку.
Все ще трохи боляче, але Чонгук знає, що цей дискомфорт швидко мине. Як тільки він опустився на половину довжини, то відкинув голову назад і застогнав, відчуваючи, що в голові паморочиться від почуття наповненості.

— Чорт, хьоон, — закушує губу, дивлячись вниз, щоб зустрітися з поглядом Техьона.
Техьон важко дихає, стогне і тримається за стегна Чонгука так, ніби це рятівний круг. Молодший продовжує поволі опускатися, поки не заповняє себе повністю. Обидва стонуть від почуття довгоочікуваної близькості.
Чонгук нетерпляче починає рухатися, задає хороший темп. Підлаштувавшись він чергує швидкі рухи і повільні покачування стегнами. Як він і думав, член Техьона має ідеальну форму, щоби дістати до простати, тому кожні декілька секунд Чонгук бачить зорі.
На якусь мить Чонгук думає, чи було б так само добре, якби вони не перервалися на розмови з самого початку. Можливо і було б. Але він справді радий, що це відбувається саме зараз.
Техьон веде своїми сильними руками до талії Чона і охоплюють її, його пальці такі довгі, здається, що він може взяти його талію в кільце.

— В тебе така тонка талія, Чонгук. Не можу повірити, наскільки ти приголомшливий, ти так чудово рухаєшся на мені.

Від похвали Чонгук підбирається, в голосі старшого чується щирість. Якби він сказав щось таке з самого початку, молодший би подумав, що це порожні слова, тільки для того, щоб підігріти його збудження. Але після того, як вони проговорили цілу ніч Чонгук точно може сказати, що чоловік цілком щирий з ним. Цього досить, щоб молодший почав рухатись старанніше і прискорив темп.
Техьон дивиться на хлопця поглядом повним обожнювання і голоду, його очі широко відкриті, а дихання збите. Він тягнеться вгору, хапає Чонгука за загривок і притягує до себе, втягуючи в грубуватий поцілунок.  Коли ж молодший вкладається на нього всім тілом Техьон набирає темп і активно підмахує стегнами назустріч Чонгуку, на що той голосно і протяжно стогне. В такому положенні всі відчуття загострюються, рухи чіткіші, приємніші. Його переповнюють почуття, тіло горить, а язик сплітається з язиком старшого.
Зрештою, Чонгук розслабляється в руках старшого і дозволяє йому самостійно задавати темп. Руки Техьона міцно обіймають Чонгука. Вони так близько, шкіра до шкіри, між їх тілами немає місця навіть повітрю, і молодший усвідомлює наскільки це інтимно. Це дивно, тому що не здається, що вони незнайомі, чи що це їх перший раз. Здається вони знають один одного цілком і повністю, коли їх погляди перетинаються, а тіла реагують один на одного. Так, ніби це не вперше, і Чонгук хоче, щоб це був не останній їх раз.
Мить, і Техьон хапає Чонгука за талію, ривком міняючи їх місцями. Під новим кутом член проникає глибше, змушує молодшого закочувати очі від задоволення і пронизливо застогнати. Техьон міняє темп, кілька разів зачіпає простату. Сліди від нігтів розквітають на шкірі, коли Чонгук впивається в спину Техьона з кожним поштовхом.

— Бляять, Техьон!

— Ти неймовіно звучиш, крихітко, — Техьон ховає обличчя в згині шиї молодшого, і ніжно шепоче щось, опалюючи диханням його спітнілу шкіру.
Пестливе звернення тільки підштовхує Чонгука до розв’язки. І трохи шокує його, ну бо, камон, вони зустрілись не так давно. Але однаково, кожне слово, що злітає з вуст Техьона більше схоже на мелодію.

— С-сильніше, будь ласка!

Техьон посміхається кудись в шию, і не сміє не послухатися, відразу ж штовхається швидше і сильніше. Він міцно тримає Чонгука за стегна, щоб одночасно насаджувати його на свій член. Спина молодшого вигинається дугою над матрацом, а ноги тісно охоплюють талію старшого.
Чонгук відчуває, що близький до оргазму, і тягнеться рукою до свого члена. Техьон дивлячись на це втягує молодшого в пристрасний поцілунок. Вони плавно пестять язики один одного, але з кожною секундою все частіше перериваються на рвані видихи і стогони, тому це більше не схоже на поцілунок. Але цього досить, щоб довести Чонгука до оргазму, і він затамувавши подих кінчає між їхніми спітнілими тілами.
Чонгук знає, що Техьон близько, тому тягнеться руками і хапає його за сідниці, змушуючи притиснутись до себе ще щільніше. Техьон прискорюється, утримуючи зоровий контакт між ними. Обидва такі зосереджені і вразливі, в очах Чонгука стільки неприборканих емоцій, які переповнюють його, але погляд він не відводить.
Техьон втрачає попередній ритм і рухається хаотично, відчайдушно штовхаючись доти, доки не кінчає, відкривши рот в безмовному стогоні.
Чонгук думає, що старший виглядає прекрасно.

Вони втамовують дихання, а Техьон акуратно виходить, змушуючи Чонгука зморщитись. Він знімає і зав’язує презерватив, викидаючи той в урну, а потім дістає пачку вологих серветок з шухляди і береться ретельно витирати живіт Чонгука. Вони мовчки переглядаються, сором’язливо посміхаючись одне одному.
Закінчивши, Техьон вкладається поруч з Чонгуком, і втомлено зітхає. Молодший не зводить очей з його обличчя, і його раптово захоплює страх. Що, якщо зранку Техьон просто відправить його додому, і вони не зустрінуться більше ніколи?
Чонгук ковтає ком у горлі, впирається поглядом в стелю і намагається викинути з голови ці думки. Раптом він відчуває, як м’які губи торкаються його щоки, а ніжна рука погладжує підборіддя. Техьон з м’якою посмішкою на вустах, торкається вуха молодшого і шепоче:

— Добраніч, Чонгук. Дякую, що зіграв зі мною в двадцять запитань.

Чонгук не може втриматись від легкої посмішки, перш ніж повернутись до старшого і подарувати йому м’який, повільний поцілунок.

—Добраніч, хьон, дякую, що запросив мене зіграти.

Зовсім скоро втома перемагає, і вони обоє засинають, але питання про те, що буде завтра все ще висить в повітрі.

✿❀✿❀✿❀

Чонгук прокидається повільно, мружиться від яскравого світла ранкового сонця. Він повертається, і завмирає, коли бачить перед собою людину, що згорнулась калачиком, під ковдрою, поруч з ним. Його пам’ять стрімко підкинула йому фрагменти вчорашньої ночі, і від зітхає з полегшенням, коли дивиться на обличчя сплячого Техьона.
Він довго вивчає його поглядом. Той дує губки крізь сон, а його лице таке умиротворене і спокійне, що в Чонгука зводить шлунок. Він глибоко зітхає, щільніше закутуючись в ковдру і продовжує спостерігати. Ось чому він не може чіпляти когось на одну ніч. Він провів з цим хлопцем лише одну ніч, але вже, здається, зловив краш.
Довгі, бездоганні вії Техьона тремтять, він відкриває очі, позіхає, потягуючись всім тілом, а потім треться обличчям об подушку. Він сонно посміхається, коли їх погляди зустрічаються.
Техьон тягнеться рукою, притягує молодшого за талію ближче до себе, змушуючи того скрикнути від здивування. Він тихо сміється, нахиляється, щоб ніжно поцілувати Чонгука. Той моментально губиться в поцілунку, притискається ще ближче до старшого і дозволяє йому заволодіти своїми губами.
Їх поцілунок триває кілька хвилин, перш ніж Техьон відривається від Чонгука з дурною посмішкою. Це занадто мило, і Чонгуку хочеться  поцілувати його знову.
Техьон зіштовхує їх ніс до носа і запитує:

— Поснідаєш зі мною, Чонгук?

Очі Чонгука розширюються, йому не вдається приховати шок.

— Справді? Тобто…Я гадав, ти захочеш, щоб я пішов, після того як… Ти ж знаєш, як це зазвичай буває. Принаймні мені так розповідали…

Ця фраза змушує Техьона стиснути талію сильніше, на його обличчі крива посмішка.

— Послухай, Кукі, — іще одне чарівне звернення, яке змушує Чонгука вкритись рум’янцем. — Минулої ночі мені було так весело з тобою, як не було ні з ким, вже дуже давно. Я б хотів продовжити наше знайомство, якщо ти дозволиш, — Чогнук сміється, морщить ніс і рухається ближче.

— Хіба ти не дізнався достатньо з нашої безкінечної гри в двадцять запитань?

Техьон теж сміється, посміхаючись так, що вуха молодшого починають червоніти.

— Ні, в мене в запасі  ще мільйон запитань, тому тримайся міцніше, крихітко, це лише початок.

Серце молодшого розквітало, він посміхається ще ширше, перш ніж Техьон подався вперед для ще одного довгого, глибокого поцілунку.
Чонгук подумки дякує Чіміну і Джину за те, що вони змусили його пошукати когось на одну ніч і за те, що в результаті він знайшов для себе дещо значно більше.