Дощить

Під градом гуляли весною.

Подруга звала за собою.

Пил, змішавшись з водою,

Спадав на нашу одежу.

За дорогою вже не стежу.

Дивлюсь на брудні калюжі

” Скажи, як ти, друже?”

Нема що казати, бо…

За дощем не чути

Зітхання гіркі,

Не видно сльози стрімкі

Біжи, біжи, біжи!

Серце тремтить, і рука твоя теж.

Не бійся, то блискавки рев.