Доля ангела

В нього за спиною крила,

Чорні й великі, немов вітрила.

Побачити їх багатьом хотілось,

Але нажаль їм це не судилось.

Лиш звук нестерпний вони почули,

Й біль страшний під шкірою відчули.

Його вони демоном вважали,

Бо в душу йому не зазирали.

А там в душі його, дитина,

Що дивиться наївними очима.

Й зла нікому вона не хоче,

І не кричить, вона – шепоче.

Те, що інший його доля,

Він показав, що значить воля.

Для нього душу з пекла дістав,

Йому сердце своє віддав.