Десь у паралельному всесвіті

Герої:
Олег—веселий чувак, студент , фанат ВТS(вік:20-25 років)

Олексій—студент, ніколи не спить(вік:20-25 років
(Хочу попередити — персонажі—інопланетного походження. Вони ають зелену шкіру та хвіст.І під час таких емоцій як : сором,збентеження , нервовість, і т.д. шкіра синішає.

Практика на космічному кораблі — «Підготовка кораблю до польоту на землю»
2024 рік , земля отруєна від масового вибуху АЕС—винуваться не знайшли… Олег та Олексій—двоє студентів,що навчаються на комічно-атомному, 1 курс. Живуть разом найліпші друзі але кожен відчуває до іншого , щось більше , однаксказати про це…
Вони підійшли до панорамного вікна з якого було видно майже усю, колись «голубу планету» , що отримала чорно-жовтий колір та , що часу десь стається вибух. Олег розвертає зеленим хвостом за плече свого «друга» та говорить — «Ти прекрасно розумієш , що я кохаю тебе…» : сказав би він якби не його переймання. «Якщо він не відчуває цього, я виставлю себе дурнем, або він образиться та розповість ректору чи старості. Мене ж можуть відрахувати за порушення «Особистої недоторканності». А якщо я лише себе накручую себе і витрачаю час? Та ні — дурня якась. Тай… Була не була». Через переймання та сором‘язливість Олега. Він кидає лише просте «Пробач» та цілує його.
Очі Олексія розширюються , зелена шкіра починає синіти і він без якихось сумнівів відповідає на поцілунок. Коли у хлопців закінчується повітря , вони розривають поцілунок , намагаючись заспокоїти нерегулярне дихання. Коли до Олексія повернулась можливість говорити , він вирішає сказати Олегу наступне:
—Дурню, я хотів зробити це першим!
—Тож може продовжимо?—грайливо питає Олег.
— Ти ж розумієш , що я не можу відмовити?—відповіддю йому стає стваерджувальний кивок…
А далі усі однокурсники , які дивились камери, постав вид на двох закоханих людей.
— Ах , як прекрасно!— видихнула староста
— Так! Тепер ці двоє закоханих пройдуть шлях разом, вони підуть у пекло , щоб врятувати один одного. Навіть у інших життях вони все, одно зустрінуться. І кожного разу почуття будуть спалахувати , ніде вперше…. Ну , що ж продовжимо нашу практику — сказав ректор , ідучи до іншого крила корабля…