Фанфіки українською мовою
    Фандом: .Оріджинал

    Настав наступний день. Як його прозвала Моніка – День Х.

    Прокинулась Рената і пішла на кухню. Раптом все потемнішало і на будинок упало кілька снарядів. Та Рената створила купол. Незабаром попрокидалися усі і Ара допомогла їй з куполом.

    М – Що це?!

    М2 – Це ворожий… – міжгалактичний? – корабель.

    Д1 – Вау..

    Д2 – Це Роззи. Плем’я древніх Сазонців. Вони жили на нашій планеті мільйони років тому, та чаклун Джано їх вигнав і наказав більше ніколи не повертатися сюди, тепер вони хочуть повернути свій авторитет тут, а Жерар їм у цьому, гадаю, допомагає. До речі, Джано – це мій предок. І у них зі мною теж рахунки.

    М1 – А як твій прапрапра їх подолав?

    Д2 – Цього я не знаю. Нам варто віднайти його книгу про найсекретніші чари, які врятують Землю.

    М1 – А де вона?

    Д2 – Не знаю.

    Р – Швидше думайте якось, що робити зараз, бо у нас з Монікою вже сил не вистачає!

    Н – Васт.

    Д2 – Угу. Всі сюди!

    Доктор Васт відкрив портал і всі потрапили до Сент-Гар-Астену. Це чаклунський храм, у якому жив Васт.

    Д2 – Книга скоріше тут.

    Е – Чекайте, а як же битва?

    Д2 – Битва почекає. Берімося до пошуків.

    За три години Метью знайшов листок, вирваний з книги.

    М1 – Докторе Васт, це не її листок?

    Д2 – Де ти його знайшов?!

    М1 – У вашому підвалі… Але книги там не було.

    Д2 – Ходімо.

    Доктор Васт спустився до підвалу, та побачив розгардіяж.

    М1 – Я ще здивувався, що у вас тут такий безлад.

    Д2 – Хтось її викрав, а ця сторінка була просто вкладена в неї, ось і випала.

    М1 – А як ми знайдемо її?

    Д2 – Я знаю лиш одну людину, що це могла зробити – Жак Аміяж.

    Р – Хто це?

    Д2 – Це чаклун темної магії. Він напав на село в Монголії минулого місяця…

    Р – О, так я чула про це в новинах. Тоді зникло близько двадцяти людей.

    Д2 – Він витягує їхні сили.

    Доктор Васт вивів команду наверх.

    Н – Отже, що ми маємо? Жерар, Жак?…

    Д2 – Аміяж.

    Н – Жак Аміяж, хто ще?

    Д2 – Це всі. Та Жак набагато сильніший, ніж ви його собі уявляєте. Він здатен буквально на все, окрім…

    М1 – Окрім чого?

    Д2 – Окрім… Він не може протидіяти магії простору у взаємодії з магією природи.

    Р – Кетрін…

    Кетрін саме розмовляла з березою, що стояла за вікном.

    Н – Кетрін.

    К – Я все чую.

    Н – То ти допоможеш Йоганну?

    Кетрін посміхнулася.

    Через кілька хвилин Кетрін та Доктор Васт перемістилися до Монголії. Там ціле селище було під владою Жака.

    Д2 – Даруйте, що тут трапилось?

    М0 – Це кінець. Король дуже сердитий.

    К – Король?

    М0 – Король Жак Великий.

    Д2 – Зі скромності не помре. Ясно.

    Йоганн та Кетрін піднялися на гору Отгон-Тенгер.

    Ж1 – Привіт! Друже, щось ти запізно.

    Д2 – А ти схоже зарано?

    Ж1 – Привів подругу?

    К – Привів підмогу.

    Ж1 – Ого, вона навіть говорить?

    Д2 – Залиш людей в спокої.

    Ж1 – Ні, та ти схоже іншої думки…

    Д2 – Посперечаємось?

    Ж1 – Залюбки.

    Жакові очі засвітилися чорним кольором. Васт та Кетрін об’єднали свої сили. Жак пуляв в них темною магією. Васт відбивався, робив різні ланцюги. Кетрін намагалась зв’язати темного мага лозою, та не виходило. В результаті Жак втік.

    Ж1 – Ти ще згадаєш про мене, Йоганне.

    Доктор Васт шпульнув магічним потоком, та не попав, – Жак зник.

    К – А книга?

    Д2 – Ось вона.

    Васт показав під трон Аміяжа.

    Д2 – Повертаємося. В нас лишилося дві години.

    Йоганн створив портал та вони опинилися на збориську Надзвичайних.

    Н – Є книга?

    Д2 – Так.

    Н – Чудово. Зараз переміщаємось на базу і боремося з Сазонцями. Йоганне, я сподіваюсь, ти знаєш, як це робиться?

    Д2 – Розберуся по ходу.

    Н – Ох, Йоганне, від нас зараз залежить життя планети та всього людства.

    Д2 – Зараз.

    Йоганн почав листати книгу та знайшов, звідки випав листок. Він вклав його туди і книга засвітилася яскраво-зеленим кольором. Васт почав повторювати дії, вказані в книзі і його руки засвітилися як і навколо шиї.

    Д2 – Знаю.

    Васт створив портал і команда опинилася на базі, по якій уже крокували війська Сазонців.

    В – Вітаю, земляни! Я – Векон, ваш володар.

    Д2 – Ми так не думаємо.

    В – Вам доведеться змиритися.

    Векон підняв руку і почалася битва. Сазонці ходили зі зброєю. Надзвичайні легко справлялися з військами, та коли прийшла підмога, стало тяжче. Вони працювали разом, як і Надзвичайні, та в іншопланетян це виходило краще. Раптом в Інесу влучив снаряд.

    І – Ааа!

    М1 – Інесо! – Метью зупинився біля дівчина. Снаряд влучив і в нього, обоє знепритомніли. В результаті загинуло кілька сотень Сазонців.

    В – Ця книга… Дістаньте мені її… будь-якою ціною.

     

    0 Коментарів