День перший і другий

І

Нудно.

В чому сенс?

Погляд від телефона переходить на стіну навпроти ліжка.

Як же нудно.

Чи той примарний сенс взагалі існує?

В думки закрадається усвідомлення, що ж то воно таке – дивне незрозуміле ніщо. Те саме відчуття – коли нічого не хочеться, і щоб з’явилося бажання хоч чогось потрібно щось зробити. Зробити те, на що немає натхнення. Сили, то  й, можливо є, але який в них сенс, якщо немає бажання навіть підняти свою дупу і випити смачної кави? Ну, звичайно, якщо вона дійсно смачна, а не ти себе обманюєш заради примарних відчуттів.

Думки перескакують на минуле. Намагання відкопати в голові щось, що може розворушити.

І воно знаходиться. Пальці на ногах піджимаються, а руки збуджено смикаються.

Ця прекрасна тонка ідея-згадка, яка з’являється в голові.

Приємне гостро-гаряче відчуття і невелика (напевно) кількість крові.

Коли останній раз то було? Занадто давно.

Наскільки гарна ідея повторювати старі справи, за які тобі розказували, як то воно погано? О, дійсно, ідея просто прекрасна.

Але де? Руки очевидно погана ідея, з любов’ю закатувати рукави в будь-яку погоду. На ребрах незручно, та й не видно, як і на грудях. Плечі періодично бувають занадто відкритими, та й дотягнутися до зручних місць не те щоб зручно. Ноги? Ідеально, за відсутністю інших варіантів.

Тіло піднімається з ліжка і йде шукати лезо в надії прийти до тями.

Тіло дивиться на себе в дзеркало і згадує прохання відсутньої людини.

Тіло дістає сигарки й шукає запальничку.

Тіло сподівається відчути себе кимось.

ІІ

Стримування власних бажань (якщо їх можна так назвати) було гарною ідеєю (так казав хтось інший, давній знайомий). Чи казав той хтось  про нав’язливу ідею занурити руку в окріп? Очевидно, ні. Але хто його знає точно. Можливо, мова була саме про це.

У будь-якому випадку, давніх знайомих варто іноді слухати, навіть якщо вони залишились виключно в уривках пам’яті та періодичних випадкових нагадуваннях.

В кип’ячу воду висипаються макарони, кидається сіль і це все перемішується. З холодильника дістається сир і ставиться на дошку для нарізання.

Чи є гарною ідеєю замість сиру порізати себе? Здається, той самий давній знайомий (а можливо, інший) доводив, що це погано.

Сир ріжеться маленькими шматочками, макарони доварюються і з них зливається вода. Дрібно нарізаний сир летить до макарон і дивна неапетитна суміш, схожа на пародію на салат, накривається кришкою, щоб ще трохи постояти на маленькому вогні.

Коробочка зі спеціями дістається з верхньої полички і відкривається у пошуках потрібних. Кориця. Хтось колись казав, що достатньо пачки кориці щоб отруїтися, і можливо, померти. Давній знайомий тоді сміявся і доводив, що ти скоріше будеш обійматися з унітазом, чим помреш від харчового отруєння.

У дивну суміш щойно зварених макаронів та підтопленого сиру летить сушений часник, паприка  та щось жовте. І кидається майонез. Вогонь вимикається і то все знову накривається кришкою, попередньо перемішуючись.

Палити собі пальці ніколи не було гарною ідеєю, але завжди було цікаво, чи залишаться відбитки пальців, якщо спалити шкуру? Здається, хтось колись казав, що для цього потрібна дуже висока температура, інакше скоріше станеться больовий шок.

На тарілку висипається дивна жовто-червона суміш, чимось схожа на блювотиння.

Непогано було б розбити тарілку та трошечки порізатись.

Або поставити руку на гарячу плиту.

Встромити собі виделку в стегно.

Випадково ронити ніж на ногу.

Обпекти паром лице.

Давній знайомий казав, що само ушкодження – це завжди погана ідея.

Давньому знайомому варто довіряти трохи більше, аніж собі.

ІІІ

Тіло, стримуючи сльози, шукає хоч якісь сигарки. З капсулою, чи без, з фільтром, чи без нього – все одно.

Воно згадує, що попередня сигарка була останньою. Останньою і скуреною години дві тому.

Тіло тихенько скиглить і дивиться на годинник. Тіло знає, що жоден магазин не працює під час комендантської години.

Тіло смикається і намагається вигадати хоч щось. Тіло раптово згадує, що десь валявся недопалок сигарки, розмочений дощем.

Тіло йде в коридор, дивиться на підвіконня і радісно посміхається.

Тіло знайшло сигарку і не знайшло лезо.

Тіло думає, що було б непогано купити нове.

Або знайти попереднє і викинути його.

Тілу потрібно подумати і прокинутись.

Або просто прийти до тями.

А можливо, ні.