Дев’ятнадцять років потому
від Starling— Пішов ти, пішов ти, пішов ти! — шипіла Герміона, дивлячись на солодкаву мармизу Коліна Кріві на «Першому магічному телеканалі».
Він собі далі патякав про те, що кандидатка у прем’єр-міністри Герміона Блек має темну сторінку минулого, пов’язану зі Смертежерами, і взагалі сімейство Блек — це мафія.
— О, ти вже всіх розігнала, — почувся голос Реґулуса.
Він повільно пройшовся порожнім штабом партії і завмер у дверях.
— Дивишся Коліна у записі? Мені почати ревнувати?
Герміона відвернулася від телевізора.
— Якби я була Блек по крові, то сказала б, що тобі час його вбити, ми ж родина мафіозі! Сраний вихованець Скітер, коли він встиг стати такою паскудою? Я вже казала, що пам’ятаю його зі школи?
— Щоразу, як ллє нове відро лайна, — підтвердив Реґулус.
— Яке ж він гівно, — простогнала Герміона.
— Я взагалі-то прийшов вирвати тебе зі світу великої політики, бо сьогодні Різдво, — сказав Реґулус з ноткою осуду.
— Так, — Герміона вимкнула телевізор помахом палички і спробувала перемкнутися на Різдво.
Реґулус уже вбрався у жахливий різдвяний светр — єдину «уніформу» до свята, яку визнавали Сіріус із Талією. На зеленій тканині красувався принт зі зміями у різдвяних ковпаках. Герміона наблизилася, щоб уважніше їх роздивитися.
— Вони наче п’яні.
— Вони типу хитрі.
— Тебе ввели в оману. Вони нажлуктились!
Реґулус засміявся, поклав руки їй на стегна і притягнув її ближче.
— А де твій светр? Треба допомогти тобі перевдягтися, — Блек сунув руки під її піджак і мимохідь ковзнув по грудях, знімаючи його.
Герміона потягнула його за собою до столу, одночасно намагаючись притискатися до нього всім тілом. Останнім часом у їхніх стосунках стало значно більше пристрасті — вона й не пам’ятала такого, відколи народився молодший. Принаймні на подружній секс її передвиборча кампанія впливала добре. Буде що згадати, навіть якщо вона не виграє, ха-ха.
Опісля вони, сміючись, як дурні, швиденько позбирали все, що впало зі столу, і рушили до Ґримового Лігва на сімейне святкування Різдва. На Герміоні був светр з дурнуватим написом «In матріархат we trust», що вкотре підтверджував ідіотське почуття гумору Сіріуса, вигадника різдвяних принтів.
У замку Блеків уже зібралися майже всі. Дорослі розпивали пунш, гріючись біля каміна. За столом активно сперечалися Джеймс Сіріус Поттер і Тед Люпин, а поміж ними на чолі стола вмостилася з усією можливою величчю Ліра Блек. Сіріус любив жартувати, що дочка Герміони мала такий вигляд, наче була дитиною Реґулуса й Северуса: вузьке блеківське лице й чорне волосся з червонуватим полиском, а також великі чорнющі очі. Від Герміони в ній не було нічого.
Герміона зупинилася й уважно поглянула на дочку. Ліра втілювала похмурість, як завжди. Сиділа набурмосена і, певно, снувала у своїй прекрасній голівці нові навіжені плани. Колін Кріві би пищав від щастя, якби рознюхав, що Ліра минулого семестру влізла в Таємну кімнату і спробувала воскресити василіска. Найжахливіше, що вибрик дочки зовсім не здивував Герміону. Точніше, практично не здивував.
Герміона запідозрила, що в неї народився диявол, ще коли Ліру у дворічному віці почав бавити пес Ґрим. Років до 11 він буквально був її домашнім улюбленцем. Потім вона поїхала до школи і довелося завести крука, бо ніхто не підтримав її ідею потягнути Ґрима туди. З Гоґвортсу птах першого ж року повернувся з вражаючим запасом матюків. Тепер Ліра гуляла маєтком з потойбічним псом і круком Зозулькою, який волав «Блять» за кожної зручної і не дуже нагоди. Як тобі таке, Едгаре По?
З криками й тупотінням до кімнати увірвалися молодші діти. Якщо раніше Герміона сивіла від ймовірних наслідків щоразу, як відправляла на навчання Ліру, то тепер клопотів тільки додалося: Лілі Поттер, Ерідану Блеку та Андромеді Люпин виповнилося по одинадцять. І так, вони були справжнісінькими Мародерами. За півроку, які вони провели в Гоґвортсі, троє ґрифіндорців встигли поставити школу на вуха й отримати стільки відпрацювань, скільки їхні старші брати та сестри не отримували за все навчання. З іншого боку, це свідчило про те, що Карта Мародера поки не потрапила їм до рук, як і мантія-невидимка.
Лілі сіла біля брата з максимально невинним виглядом. Ерідан спробував прослизнути повз батьків, але Реґулус з ноткою претензії гукнув його:
— Вітаю, юначе, як ваші справи?
— О, тату! — зробив вигляд, наче щойно помітив їх, молодший. — Мамо! Привіт.
Його оченята були занадто невинні. Герміона насупилась і цієї миті десь з глибини замку донісся звук вибуху. Талія поспішила туди.
На обличчі Ліри промайнув подив, тож підозрювані тут тільки одні.
— Ерідане Блеку, що ти вже накоїв? — суворо запитала Герміона.
І тут почалася звична вистава.
— Це не я, чому ти завжди думаєш на мене?
— Це неправда, Ерідане…
— Так, мама завжди думає на мене! — докинула Ліра. — Вона вічно підозрює мене, бо ти недостатньо блискучий, щоб партачити масштабно.
— Ліро! — роздратувалася Герміона.
Відколи дочці виповнилося чотирнадцять, вони взагалі не могли знайти спільної мови. Герміоні здавалося, що мала вважає її своїм ворогом номер один.
— Пішла в дупу, вівця, — Лілі, як завжди, мала влізти всюди.
Ліра спробувала схопити ту за вухо, але Лілі мала мамин характер: вічно лізла в бійку і не здавалася до останнього. Кілька хвилин метушні і дівчат розборонив Реґулус. Їх розсадили на різні кінці столу саме тієї миті, коли з’явилися Стелла і Гаррі.
— О, Лілз знову бешкетує? — Стелла смикнула дочку за косичку і та з радісним усміхом зарилася мамі в живіт.
Герміона трохи роздратовано зітхнула. Їхні зі Стеллою погляди на виховання, м’яко кажучи, не збігалися. Стелла ніколи не сварила своїх дітей за їхні витівки (ну, щоправда, ніхто з них і не мав такої одержимості Темними чарами, як дівчинка на ім’я Ліра), тому, на думку Герміони, Джеймс і Лілі росли неконтрольованими. Зрідка Гаррі проявляв суворість, але це було не дуже вигідно, бо потім усе сімейство дружно дулося на нього.
— Схоже, дехто лазив у лабораторії, Блек, — повідомив Сіріусу Северус.
— Давайте узгодимо покарання? — з натиском запропонувала Стеллі Герміона.
Лілі гнівно засвітила на неї очиськами з-під маминої руки, а Ліра тим часом повисла на шиї в Северуса — дідусь був її улюбленим родичем. Вони могли провести всі літні канікули в лабораторії, і загалом Герміона не була проти, бо тоді в Ліри лишалося мало часу на некромантію.
Герміона зі Стеллою трохи посперечалися щодо покарання. «Це Різдво», — було головним аргументом Стелли, однак Герміоні принаймні вдалося наполягти, що Лілі не має бодай в присутності дорослих обзивати Ліру «вівцею».
— Гаразд-гаразд, я поговорю з Лілі пізніше, — пообіцяла Стелла. — Тільки і ти прослідкуй, щоб твоя дочка потім нічого моїй не зробила.
Це був удар нижче пояса! Цього року в них був не тільки інцидент з василіском: на початку вересня якийсь шестикурсник відібрав в Ерідана кишенькові і Ліра зламала йому руку закляттям. Власне, останні два місяці через сукупність порушень правил вона сиділа вдома, відсторонена від навчання. Реґулус і Герміона почергово проводили з нею виховні бесіди — Реґулус трохи більше, бо Герміона ж була найбільш недостойною особою на світі, ото ще дослухатися до неї!
— Я простежу, — пообіцяла Герміона Стеллі.
Коли всі запрошені зібралися за довжелезним столом Блеків, він уже більше не здавався занадто довгим. Тут були всі Блеки й Снейпи з подружжями, Драко Мелфой з сином: Луна, з якою вони розлучилися пару років тому, як завжди не змогла приїхати зі Штатів. Пансі і її нова дівчина, яка дивилася на неї, наче на богиню. З сім’ї Візлі була Джіні: вони з Блейзом пробували дати своєму шлюбу третій шанс після того, як вона зрадила йому, а потім він їй — словом, там усе було складно. А ще долучилася Марі-Віктуар, яка зустрічалася з Тедом Люпином.
— То ти вже домовилася з Лірою, як ви вколошкаєте Кріві? — посміхнувся Блейз.
Герміона спробувала спопелити його поглядом, та вголос віджартувалася:
— Тихо, тут голова Аврорату, — вона кивнула в бік Гаррі.
— І мама недостатньо довіряє мені, щоб доручити таку важливу справу, — докинула Ліра, яка активно підслуховувала.
Герміона скептично поглянула на неї.
Дочка всміхнулася кутиками губ.
— Але я думаю, що ти впораєшся з ним легальними способами, якщо ти примудряєшся навіть нас тримати під контролем.
Це була дуже несподівана заявка від Ліри Блек.
— Я тримаю вас під контролем? — повторила Герміона.
— Звісно, — й оком не змигнула Ліра. — Лілі, певно, запісяла штани від страху, коли ти хотіла її покарати.
Герміона закотила очі, але відчула дрібку надії.
— Еге ж, — погодився Реґулус з іншого боку. — Якщо ти вмієш дати раду з дітьми сімейства Блек, то країною керувати тобі буде запросто.
— Виборців ти точно переконаєш, — сказала Ліра.
Герміона мить з сумнівом дивилася на дочку. Тоді посміхнулася.
— Ну, якщо ти так кажеш.
— А якщо ти не виграєш, то коли я виросту, захоплю владу і змушу всіх пожалкувати про це їхнє рішення, — заявила Ліра. — Буду королевою темряви.
— Радше королевою пафосу, — скривився Джеймс.
Поки молодші з Блейзом реготали з його дотепу, Герміона шепнула Реґулусу:
— Сподіваюся, вона несерйозно.
— Так. Буде незручно перед знайомими, — погодився він.
Герміона хихикнула і поцілувала його під звуки блювоти, яку дружно зімітували діти. Так, після цього дурдому нестрашно керувати країною.
Я сдєлаль. Переписала свій рос-мовний текст десь відсотків на 70, ух. І хоча загальна сюжетна канва лишилася та сама, це все одно зайняло в мене цілих півроку! Причому я присвячувала фанфіку майже весь вільний час. Знаю, що деякі улюблені епізоди зникли, але стара історія була так давно написана, що мені багато що в ній більше не подобалося:(
Коротше, загалом хваліть божевільних, які беруться писати максі (якщо читаєте якесь максі), це жере море часу й сил, хоч би тепер так оріджинал вальнути нарешті.
Дякую 🥰
Він чудовий, і переписаний мені навіть більше подобається 😁
Дуже сподобався!!! Хоча цей фанфік просто напросто заАвадив млє юявлення про світ Гаррі Потера.
Го другу частину про Ліру? Це буде цікаво бо я обожнюю коли Северус Снейп добрий.
Будь ласочка🙏🙏🙏
Дякую за ваш відгук:) За Ліру нічого не можу обіцяти, мені здається, як для фанфіка це буде занадто далеко від оригіналу, щоб мені самій було цікаво
Російську версію не читав. Але українська версія сподобалась надзвичайно 🙂
Дякую, тішуся
Гіп-гіп ура автору!🎉🎉🎉🎉
Дякую за переклад мого улюбленого фанфіка. Шкодую лише про те, що він став значно меншим 😉 і про відсутність Мальсиберів (тим паче, в спогадах Христіан та Мерида є)
Молодші Мальсибери не влізли 😀 Ну і купі весіль уже теж не знайшлося місця, але радше тому, що я “сильно змінилася за літо”, тобто з часу написання цієї історії
Вітаю із завершенням! натхнення!
Це було неперевершено. Настільки неперевершено, що хочеться перечитати знову.
Дякуву:) Рада це прочитати