Два дні

Наступні днів десять зустрітись все ніяк не виходило: то Ерік майже до ранку був на роботі, то Джек з батьками поїхав до якихось родичів в гості на три дні, то місіс Фростер зайшла серед ночі до спальні Джека, ніби терміново щось запитати. Добре, що Ерік тоді не прийшов.

– Здається мама щось підозрює. Але, я думаю, вона й сама не знає, що саме не дає їй спокою. Краще якийсь час не зустрічатись у мене. – Хлопці сиділи на пляжі, перед маленьким вогнищем і милувались відблисками місяця на воді. Гарісон нахилився і поцілував Джека в шию, тоді ще раз і ще раз. Хлопець млів від цих поцілунків і збуджувався. Він хотів робити з Еріком всілякі розпусні речі, але далі взаємної мастурбації у них не заходило. Фростера вже почало це турбувати, адже секс це важлива складова стосунків. Він знав, що Ерік вже має досвід з дівчатами, та сам Джек, до Гарісона, був хлопцем цнотливим, якщо не рахувати вечори проведені за переглядом порно.

Фростер важко дихав, Ерік гладив його ширіньку і прикушував тонку шкіру на шиї. Тому, коли почувся дзвінок телефону, Джек взяв слухавку не дивлячись на екран і навіть не розплющуючи очей. На іншому кінці слухавки був Чарлі, він випитував де зараз Джек.

– Ми в Сонній лощині. – Джек примружився і посміхнувся.

– “Ми?” – Чарлі оглянув свою компанію: Віктор, Кетрін і він сам були тут, отже Джек може бути тільки з однією людиною. Фростер напружився і відсунув від себе Гарісона: він ще не розказав друзям про їхні стосунки, та й не думав розказувати, якщо чесно. Хлопець гадав, що після такого зізнання на нього дивитимуться зі зневагою. Не тому, що Джек гей, а тому, що його хлопець Ерік Гарісон. Стокгольмський синдром і таке інше.

– Ми зараз підскочимо, у нас є пиво.

Джек не встиг нічого відповісти, коли Чарлі кинув слухавку.

– До нас зараз компанія приєднається. – Фростер був розгублений і вдивлявся в полум’я.

– Ти не хочеш, щоб нас бачили разом? – Ерік знітився, та був налаштований серйозно.

– Ні, Еріку…

– Я все розумію. Це нічого страшного. Головне, що ми разом. – Гарісон посміхався, та насправді в його очах читався сум і хлопець це бачив. – Я піду. Напиши, як будеш вдома, добре? – Хлопець встав і обтрусив шорти від невидимих піщинок.

– Ти нікуди не підеш! – Джек схопив його за руку і підвищив голос, від чого й сам здивувався. – Не йди. – Пом’якшивши інтонацію, він обійняв Еріка і притулився до його вуха. – Нехай знають. Тому, що я тебе кохаю і не соромлюсь цього… – Раптова думка, що осяяла його закохану голову, не дала закінчити речення. – Може ти не хочеш, щоб хтось знав? Я зрозумію. Ти весь такий проблемний мачо, та й твої хлопці не приймуть такого.

Ерік закрив йому рота поцілунком і ніжно обійняв. В кущах почувся хрускіт віток, що ламаються під натиском, а тоді і веселий сміх — друзі Джека вже були тут. Віктор зачепився за якийсь камінець і вивалився з чагарників, ледь не впавши на пісок.

– Привіт хлопці. – Джек посміхнувся. – Кетрін і ти з цими дурниками?

– Дівчина йшла остання та побачивши Еріка, широко всміхнулась.

– Якщо ми перебили вам побачення, то можемо піти. – Кетрін смикнула Чарлі за руку і вказала очима в бік відходу.

– Потім пообіймаються, у нас пиво гріється. – Віктор сів ближче до вогнища і відкрив банку.

– А ти звідки знаєш? – Чарлі й Кетрін дуже здивувались такій спостережливості хлопця.

– Я ж не тупий. – Віктор розплився в посмішці.

– Ну ну. – Недовірливо озвалась дівчина.

– А ви звідки знаєте?! – Фростер вийшов зі ступору і подав голос.

– Ми ще раніше за вас знали. – Холт підморгнула парочці і сіла біля Віктора.

– Ти може щось скажеш, бо я починаю напрягатись? – Чарлі звертався до Еріка, який був зараз в такому шоку, що майже не дихав.

– Емм…, привіт. – Гарісон глибоко вдихнув і підняв долоню в знак привітання. На якусь секунду компанія завмерла, а тоді зайшлась дзвінким сміхом.

– У нас до вас дуже важливе питання, яке може вирішити долю Чарлі або мою. – Кетрін лежала на піску, спостерігаючи за зірками. Ніч підходила до середини. Всі присутні звернули на неї увагу. Дівчина сіла, зіщулила очі і трошки нахилилась вперед, щоб надати питанню напускної важливості.

– Хто першим зізнався в своїх почуттях?

Ерік вдавився пивом і виплюнув його, закашлявшись. Віктор і Чарлі вмостились зручніше, чекаючи на відповідь. Джек постукав Гарісону по спині і дивився на нього, ніби теж чекаючи, що той скаже.

– А що ти на мене дивишся? Це був Джек! – Ерік тицьнув в хлопця вказівним пальцем.

– Взагалі-то, це був ти. – Фростер зашарівся і відсьорбнув пива.

– Ніфіга, я добре пам’ятаю, що першим зізнався ти. – Хлопець був впевнений в своїй правоті. Чарлі стис переможно кулаки, він вже знав, яке бажання загадає Кетрін.

– Ти поцілував мене першим. – Джек прикусив губу, бо розповідати подробиці свого інтимного життя не входило сьогодні в його плани. Гарісон почервонів, а Кетрін підплигнула і запищала від відчуття солодкої перемоги — тепер Чарлі доведеться виконувати її бажання.

– Я щось не зрозумів, ви побились об заклад, хто з нас перший, що зробить? – Очі Джека майже вилізли з орбіт — оце пофортунило йому з друзями. І Чарлі розповів, як Кетрін вперше висунула припущення, що Джек та Ерік закохані один в одного. Як Чарлі підтримав цю думку і запропонував парі: якщо Джек зробить перший крок, то Чарлі загадує Кетрін будь-яке бажання. Дівчина була впевнена в своїй перемозі. Вона давно помітила, як Гарісон дивиться на Джека, коли думає, що його ніхто не бачить.

– Ти погано знаєш Фростера. Коли до нього самого дійде, що він відчуває, то вже не чекатиме. – Чарлі перебив їм руки, констатуючи укладання парі.

– Тобто ви зговорились за моєю спиною і мовчали? – Віктор був ображений до глибини душі.

– Ну, виходить, що так. – Чарлі розвів руками і констатував факт.

– Що? – Кетрін зніяковіла, бо Віктор так на неї подивився, ніби вона вирвала йому серце.

– Нічого.

Розійшовшись по домівках близько третьої години ночі, Джек та Ерік затримались під вікном Фростерової кімнати.

– Тут ми ще з тобою не зажимались. – Гарісон просунув руки під резинку трусів і стис сідниці хлопця.

– Еріку, я вмовив батьків поїхати на вихідні відпочити, без мене. У нас буде два дні свободи разом. – Хлопець загадково посміхнувся і погладив торс Еріка, запустивши руки під футболку. Соски стояли і Джек потер їх подушечками пальців, взявши губами мочку вуха. Ерік важко видихнув і трошки відсторонився.

– Час розходитись, бо я тебе тут зараз зґвалтую. – Він посміхався, та рук з чужих сідниць не прибирав.

– Потерпи два дні. – Джек поцілував хлопця, вловивши губами невисловлене питання.

Два дні, які Еріку Гарісону треба було потерпіти, пройшли в агонії. Як тільки була вільна секунда, хлопець подумки повертався до слів Джека і відчував, як тремтять ноги, а низ живота починає горіти. Він уявляв, як поставить Фростера на коліна і вилиже його. Хотів, щоб Джек увійшов в нього і стогнав від задоволення. Тоді біг в туалет, вмивався холодною водою, що не дуже допомагало, і повертався до роботи. Вночі, замість сну, Ерік читав всю інформацію, яку зміг знайти про одностатевий секс. Кохання коханням, а треба було хоча б розуміти, як зробити приємно, а не боляче. Знову. На цьому моменті настрій у хлопця псувався — він вкотре зробить Джекові боляче.

Приблизно через пів міста від цих думок Джек Фростер теж займався сексуальною просвітою, хоча почав вивчення питання ще місяці два тому. Хлопець читав, як правильно підготувати партнера до сексу і уявляв, що Ерік вироблятиме з ним два дні підряд. А потім Джек всього його покусає, залишаючи маленькі мітки в таких місцях, де їх ніхто не побачить. І візьме його так, щоб Ерік не сумнівався, що Джек кохає його.

Ранок суботи здавався найкращим днем в житті: пташечки співали, сонце світило, вітерець ніби гладив шкіру. Ерік йшов до Джека, постійно поправляючи рюкзак, бо його вміст муляв і присоромлював одночасно. Хоча нічого особливого там не було: пляшка хорошого вина, що порекомендував йому начальник та пачка презервативів з тюбиком лубриканту. Хлопець широко всміхався передчуваючи чудові вихідні.

– Синку. – Місіс Гарісон з’явилась нізвідки. Обличчя її було змарніле, ще помітним залишався великий синяк під оком. Хлопець знервовано вдихнув. Йому було шкода мати. Але він все правильно зробив, пішовши з дому. І вона мала вчинити так само, але досі залишалась з батьком.

– Як ти, сонечко? – Жінка зробила крок до сина і погладила його по щоці.

– Все добре, мам. Я працюю і маю дах над головою. У мене все гаразд тепер. – Він прибрав її руку і опустив очі.

– Добре. Я рада, що в тебе все в порядку. – Місіс Гарісон плакала і нервово потирала руки. Їй більше нічого було сказати синові. Це ранило найбільше.

– Мам, я маю йти, пробач. – Ерік поглянув їй у вічі на останок і пішов своєю дорогою. Лиш через декілька секунд хлопець зрозумів, що не стримав емоцій і тепер з підборіддя крапали сльози. Він любив цю жінку, але все правильно зробив.