Фанфіки українською мовою

     

    Чи були ви колись за небосхилом?

    Чи бачили колись колиску вічного?

    Чи чули як звучить край світу?

    Край неба, край всього живого,

    Де спочивають місяць й сонце.

     

    За небосхилом кінчиться життя.

    Настане незворотнє вічне.

    Чи там колись була моя душа?

    Чи там колись будУть всі душі?

     

    Туди, де кінчиться земля,

    Людина не дійде ніколи.

    І лиш безсмертная душа,

    Спроможна подолати всі кордони

     

    Той небосхил не скориться нікому,

    Хоч як би кожен не старався.

    І ти іди собі додому,

    І споглядай його в віконце.

     

    Ти споглядай як теє ясне сонце,

    Ложиться в ту колиску знов і знов.

    Як місяць наш рождається й вмирає.

    Як зорі освітляють неба тон.

     

    Як небосхил згорає і тускніє,

    Щоб потім спалахнути знов.

    Як всі ті мрії і надії, зникають ввечері,

    Щоб в день вернутися усі гуртом.

     

    Ох недосяжний небосхил,

    Що світ весь ніжно огортає,

    Що і спалахує й згорає,

    Даруючи нам ранок, вечір, день, і ніч.

    Даруючи надії, мрії, душі і життя.

     

    Чи були ви колись за небосхилом?

    Звичайно були, але забули,

    Де народилися і де продовжимо буття.

    Бо так влаштовані ми, люди.

    Бо так влаштована вся матінка земля.

     

     

     

     

     

     

     

     

     

    0 Коментарів