Давно не бачились

Проходить звичайний день. Після жаркого дня, дівчина дістає із холодильника баночку ром коли.
Т/і (твоє ім’я):
-Ах, моя любима ром кола. Ти єдина знаєш що я від тебе хочу. Що там показують сьогодні?
Взявши напій, Т/і плюхнулась на диван перед телевізором. Звук відкриття банки насолода для вух. Попиваючи напиток і прогартуючи реклами, попадається канал з новинами.
Ведуча:
-У парку знайдено ще одну жертву. Співробітники ОСА вже тут і оглядають місце.
Т/і:
-Знову вбивство? Таке відчуття, ніби кожного дня якийсь закон для злочинця.
Зробивши ковток, в очі кинувся фрагмент де показали слідчих. Один із співробітників в кепці показався доволі знайомим.
Т/і:
-Цікаво..
Тільки вона хотіла трохи роздивитись, як телефон завібрував від дзвінка. Глянувши хто телефонує, на лиці появилась задоволена усмішка.
Т/і:
-Ольго Сергіївно! Привіт, як справи?
Косач:
-Привіт. Все добре. У мене для тебе є пропозиція. Ти ж ніде не працюєш?
Т/і:
-Ну я вже знайшла собі один варіант, але я ще не влаштувалась. А що?
Косач:
-Чудово. Чекаю тебе в офісі завтра о 8:30
Т/і:
-Добре, правда я хотіла відіспатись… Але заради вас, можу і в 6 годин ранку прийти.
Косач:
-На добраніч.
Т/і:
-На добраніч.
Першою положила слухавку Косач. Певний час дівчина крутила телефон в руці зробивши ковток . Коли напій був допитий і прийнявши душ, сон швидко погрузив в свої обійми.
Наступний ранок
Проснувшись раніше будильника, дівчина насилу глянула на годинник.
Т/і:
-5:27?! Я ж пожартувала коли говорила що можу і раніше проснутись!
-*Може вдасться ще по спати?*
Покрутившись ще декілька хвилин, заснути не вдається. Через силу дівчина встала щоб почистити зуби та поснідати. До часу яке призначила Косач ждати ще годину.
-*А якщо я прийду трішки раніше?*
З усмішкою, Т/і накинула легеньку кофту і викликала таксі. Одягнувши навушники і з хорошим настроєм, вона не могла дочекатись зустрічі з Ольгою Сергіївною. Через певний час машина зупинилась біля офісу. Вдихнувши на повні груди повітря і зібравшись з думками, дівчина відправилась в приміщення. Сказавши охоронцям що від Косач, не було ніяких проблем.
-*А файне містечко.*
Оглянувши місце, ти підходиш до кімнати де збираються для обговорень по справі. Сівши на перший стілець, чекаєш поки хоч хтось прийде. Через деякий час почали приходити люди. Так як стіни були із скла, ти спостерігала за людьми. Твій погляд зустрівся із поглядом хлопця, який потирав чорне скуйовджене волосся. Не замітивши відкритих дверей, він врізається в них, від чого ти тихенько засміялась.
-*Тепер на дверях є наклейка.*
До тебе заходить слідчий, який мелькнув вчора в новинах. Він з підозрою дивиться на тебе. Розглянувши добре його лице, ти згадуєш кого він тобі нагадує.
Гайворон:
-Я вибачаюсь, але що ви тут робите? Пані..
Т/і:
-По-перше, я чекаю керівництво. Щось воно вже як 10 хвилин запізнюється. А по-друге, майоре Гайворон, може вам дати шпагою по голові щоб ви згадали пані Т/і?
Після сказаних слів, він задумався згадуючи ім’я Т/і. Через долю хвилини на його лиці появилась усмішка.
Гайворон:
-Т/і? Це правда ти? Боже, скільки літ, скільки зим?
Т/і:
-Згадав нарешті.
Дівчина підходить ближче щоб обійняти старого друга. Із-за довгої розлуки, він міцно обняв її. Його рука сильно стискає бік, на якому знаходиться шов.
Т/і:
-Ярік, не так сильно, боляче.
Гайворон:
-Вибач.. Скільки років пройшло з останньої зустрічі. Куди ти ділась? Така красуня вже.
Т/і:
-Це мене дядя відправив в Італію сумувати. А там телефон вкрали, тому прийшлось купувати новий. Я намагалась знайти хоч якусь ниточку щоб зачепитись за неї і зв’язатись з тобою, але не вийшло.
Гайворон:
-А як там фехтування?
Т/і:
-Кинула. Мене почали підставляти і звалювати всі проблеми. Ось я і поставила крапку над «і». Та і ярого шанувальника такого як ти не було.
Гайворон:
-Так це не проблема. Я можу знову ходити і дивитись на твою гру.
Т/і:
-Раніше треба було. Зараз вже все. Та і мене можуть не прийняти назад.
Гайворон:
-Чому?
Ти дивишся на нього звузивши очі.
Т/і:
-Точно хочеш знати?
Гайворон:
-Заінтригувала мене. Кажи чому.
Т/і:
-Це треба не казати, а показувати.
Більше нічого не сказав, дівчина піднімає трішки футболку показуючи поріз. Деякі частина рани вже загоїлась, а з деякої досі тече кров із-за потреби перешить. Побачив поріз, рука Яріка сама потягнулась до нього щоб доторкнуться.
Гайворон:
-Ого, а де це ти так?
Т/і:
-Допомагала спіймати злочинця.
Гайворон:
-Тоді чому ти не в лікарні?
Але у відповідь ти тільки відводиш погляд.
Гайворон:
-Ти знову?
Т/і:
-Ні, да, напевно.
Гайворон:
-Ти не змінилась ні на краплю.
Ви вдвох розсміялись. Мимо пройшла ще одна пухленька співробітниця, яка кинула на вас швидкий погляд. Тільки вона відчинила двері до свого робочого місця, тут же завмерла на місці. Щаслива, дівчина забігає до вас і підбігає ближче до тебе та обіймає.
Панчук:
– Т/і!
Т/і:
-Альбінка, привіт!
Гайворон:
-Так ви знайомі?
Т/і:
-Були часи.
Панчук:
-А з ким ти ще знайома?
Т/і:
-Небесна. Я точно знаю що вона тут працює. І мені Броменко казав що також тут працює. Я з ним іноді переписуюсь, коли він не зайнятий.
Панчук:
-Я думаю Бром також буде радий тебе бачити, але він сьогодні вихідний.
Т/і:
-Ну то коли ми побачимся. Де Косач?
До вас ще заходять 3 людини.
Т/і:
-Косач? Ні не Косач..
Римар:
-Яка красуня. Тобі чимось допомогти?
Червона:
-Кхм кхм, Римар… Вибач за нього, він на любу гарну дівчину ведеться.
Косач:
-Всі зібрались, отже можна розпочинати.
В кімнату влітає Ольга Сергіївна і ще 2 людини. Її серйозний тон ні каплі не лякає. Коли всі сіли на місця, вона виводить відео на екран з погрозами до ОСА.
Косач:
-Нам потрібно спіймати злочинця, доки він не нашкодив нам або близьким. Ну і паралельно будемо розслідувати справу «Чотирьох». Знайомтесь, це Т/і. На момент цих двох справ вона буде нам допомагати.
Кажучи це, жінка вказує на тебе.
Римар:
-А вона зможе себе захистити?
Після питання Тараса, Ярік тихо засміявся а Альбіна тільки усміхнулась
Римар:
-Чого ви?
Косач:
-А от цього я вам не раджу перевіряти. Декілька років вона займалась бойовим мистецтво, а потім ходила в тир. Вона дуже славиться своєю хитрістю та певністю. Пам’ятаєте справу наших колег «Кривава усмішка»? Так ось, Т/і брала активну участь у розслідуванні.
Шаблій:
-Чекай, це не та справа в якій слідчі зайшли в глухий кут?
Косач:
-Вона. Тому я вирішила попросити допомоги.
Т/і:
-Ну якщо «Чекаю тебе в офісі» це попросила, то да.
Після твоїх слів, Косач усміхнулась, але відразу же змінила на серйозність.
Косач:
-Вбивцю чотирьох студенток шукатимуть Римар і Шаблій. Броменко також буде з вами. Він повинен скоро прибути. А з погрозою до нас всіх будуть займатися Червона і Гайворон. Шугаєв, будеш їх інформувати. Ну а Альбіна буде проводити експертизу для двох справ. Хоча… Маша буде допомагати тобі.
Римар:
-А Т/і? Якщо буде допомагати нам, то захист гарантований.
Т/і:
-Я поможу Яріку та …
Ти дивишся на Червону, поглядом просиш сказати ім’я.
Червона:
-Катя.
Косач:
-Ти будеш допомагати і тим, і тим.
Після слів жінки, ти округлила очі і здивовано дивишся на неї. Побачив твою реакцію, Гайворон та Червона тихо засміялись.
Т/і:
-А як я буду в обох справах?
Шаблій:
-Ми майже закрили одну справу, тому ускладнень не буде.
Гайворон:
-Не підведи нас капітан Т/п (твоє прізвище).
Т/і:
-Ого… Ще нічого не зробила, а вже капітан.
Косач:
-До роботи.
Всі починають розходиться. Перед тим як Небесна хотіла вже виходити, ти підбігаєш до неї.
Т/і:
-Маш, можна тебе дещо попросити?
Небесна:
-Так, щось трапилось?
Т/і:
-Не при Косач.
Небесна:
-Ну ходімо.
Прийшовши до моргу, ти заскочила на стіл де зазвичай лежать тіла.
Небесна:
-Не боїшся сидіти там?
Т/і:
-А чому мені повинно бути страшно?
Небесна:
-Добре, ти там щось хотіла?
Після її слів, ти піднімаєш футболку. Із рани почала текти кров ще сильніше, а декілька сантиметрів нитки вже звисала. Побачивши поріз, на лиці жінки було співчуття та жалість.
Т/і:
-Ось. Треба трішки підлатати. Зможеш?
Небесна
-Я то зможу, але я б порекомендувала тобі звернутися до лікарні.
Т/і:
-Та не треба в лікарню. На мені заживає як на собаці. Цьому порізу вже тиждень. Ти тільки не кажи Ользі Сергіївні.
Небесна:
-Ну добре.
Т/і:
-Дякую.
Більше нічого не сказавши, вона бере голку та нитку. Тільки нитка попадає у вушко голки, як тут влітає Шугаєв.
Шугаєв:
-Альбіна просить кров для аналізу, ти вже…
Не договоривши фрази, хлопець завмерши дивиться на тебе. Усвідомивши що він відкрито розглядує тебе, відразу повернув голову в сторону Маші.
Шугаєв:
-Я трішки невчасно?
Небесна:
-Я ще не робила розтин.
Шугаєв:
-Ну тоді я піду, не буду вам заважати.
Пробурмотівши останні слова, хлопець швидко вибіг. Ти дивишся на жінку з питанням в очах.
Т/і:
-Що це було? Він ніколи оголеного жіночого тіла не бачив?
Небесна:
-Чесно кажучи, він може бути непередбачуваним. Може закохався в таку красуню, як ти.
Т/і:
-Ви мені лестите пані Маша.
Кажучи ці слова, ти кладеш руку в районі серця. Швидко зашив твою рану, Маша тебе відпускає. Не знаючи з чого розпочати, тобі приходить думка зайти до лабораторії. Підійшовши ближче, там уже стояла Косач і Шаблій. Зайшовши до них, ти накидаєш на себе халат.
Т/і:
-Для мене є якесь завдання?
Косач:
-Поки що ні. Шугаєв намагається з’ясувати звідки було опубліковане відео з погрозою.
Т/і:
-А по справі студенток?
Броменко:
-А по справі студенток мені вдалось дещо знайти.
Т/і:
-Цікаво що.
Броменко:
-Всі жертви схожі між собою. Тепер ось що я знайшов.
На екрані монітора була фотографія та інформація про дівчину, яка дуже схожа на всіх жертв.
Т/і:
-Худченко Яна Володимирівна?
Броменко:
-Мг. Жіноче прізвище Зайченко.
Т/і:
-Щось знайоме.
Броменко:
– А якщо так? Ти повинна його знати.
На екрані з’явилась ще одна інформація про чоловіка, яка дала відповідь на питання.
Т/і:
-Худченко Євгеній Андрійович. Худий.. Стоп! Я, здається, знаю його мотив і знаю де він зараз переховується..
Косач:
-Чудово, я даю вам орден на арешт. Треба попередити Римаря.
Т/і:
-Зачекай. Тут треба хитрістю.
Броменко:
-Що ти задумала?
Ти з хитрою усмішкою збираєш своє коротке волосся в хвостик.
Т/і:
-Є одна ідея, але мені буде потрібна допомога.
Косач:
-Добре, через 5 хвилин збираємся всі на нараді. Надіюсь, ти знаєш що робити.
Т/і:
-Так. За декілька років випадкових зустріч з ним, у мене накопилось декілька спостережень.
Косач:
-Добре.
Із серйозним виразом обличчя, Ольга Сергіївна швидко виходить із лабораторії. Попросивши планшет, ти шукаєш певні матеріали і готуєшся до обговорення та продумуєш план. Коли інші також повиходили, залишились тільки ти та Андрій.
Броменко:
-Ну ти мать даєш.
Т/і:
-Тобто?
Броменко:
-Якщо чесно, то я не очікував тут тебе побачити. Хочеш секрет розкажу?
Т/і:
-Валяй.
Броменко:
-Якщо тобі вдасться закрити цю справу та погрози в нашу сторону, то звання капітан Т/п точно твоє.
Т/і:
-Спочатку потрібно закрити хоча б одну справу.
На ваші телефон приходить повідомлення від Косач.
Броменко:
-Пішли, а то Косач буде злою, якщо запізнимся.
Т/і потирає руки, так як нервує. Андрій це помічає і кладе руку на її плече з теплою усмішкою.
Броменко:
-Не хвилюйся, я знаю в тебе все вийде.
Т/і:
-Ти так думаєш?