До біса правила!

Як тільки зйомки чергового, але особливого ефіру “Голосу” добігли завершення, адже сьогодні підтримати свою “подругу”, на голос завітала рок-діва Юлія Саніна. Завершення, про яке сьогодні конче весь ефір мріяла Тіна Кароль, яка, ловлячи Юлю десь біля її гримерки, в яку вона крокувала –  буквально хватаючи шатенку, ввалюється всередину, тримаючи Саніну за лікоть, і втовкмачує її в стіну зі всієї сили, навіть не розраховуючи силу.

 — Тіно! Якого біса?! Боляче! – Юля, звісно ж, розгублена. Вона нервого ковтає від переляку, а її очі починають намотувати хаотичні кола.

Тіна ж у свою чергу ніжно, але роблячи короткі паузи,- проводить рукою увздовж від плеча Юлі донизу по руці, зупиняючись біля зап’ястя:

— Ти ж для мене сюди прийшла, так?… – Кароль єхидно посміхається у своєму репертуарі, і продовжує свій монолог: — І ти лишилася до самого кінця… Навіщо?

 Кароль уважно дивиться на неї, закусуючи губи; Її помада трішки стерлась, що робить її ще більш сексуальною, і що звісно ж, не пропускає між очей Саніна.

 — Тіно, я справді не розумію на що ти натякаєш, але я просто прийшла підтримати учасників… Вони співали нашу пісню…Відверто, ти мене лякаєш. — дівчина тримає дистанцію, вдає що нічого не розуміє, намагаючись випрямити руки перед собою, максимально напружившись, хоча серце вже вибиває скажені ритми, а вузли всередині зв’язують кожну м‘язу, через що тіло нестерпно зводить болючими судомами ще з моменту, як Тіна силою вліпила її в стіну.

 Думки Тіни вже давно переповнені “багнюкою”, вона занадто втомилася просто дивитися на ту дівчину в яку страшенно закохана. Бажання зламати дистанцію і робити те, що давно в її думках бере верхи.

 — Юлю, мені лиш одне незрозуміло: Ти граєш на камеру? Скажи, це просто твоя дурнувата гра?! Чорта с два, зйомки пісні. До того як увімкнулись камери, ти майже поцілувала мене в губи! Ці чортові виступи разом, де ти постійно…Мгм.. репетиції,- я промовчу. – блондинка відштовхує її руки і дивиться у вічі, її нутро кипить, а очі буквально витинають очі її “супротивниці”, не залишаючи їй жодного шансу вибратися.

 — Тіно, якого в біса ти робиш!? Будь ласка, відпусти! – дівчина намагається відштовхнути білявку, але хватка Тіни занадто сильна, або ж її змоги вибратися занадто слабкі?…

 — О Боже, Юля, ти така наївна дівчина… ти справді думаєш, що я відпущу тебе зараз? Щонайменш, мені набридли твої ігри. Ти, блін, задовбала мене ігнорувати! А також мої повідомлення. Якого біса?! – Тіна різко впивається в губи Саніної, яка машинально відштовхує її.

  —Боже, Тіно… Тобі, чорт забирай, негайно потрібно знайти чоловіка! Ти вже кидаєшся на кого попало… – Юля трішки налякана і зацепеніла, але відверто, поцілунок її чіпив.

 Відчуваючи на своїх вустах смак Юлі, Тіна вже була готова кричати на все горло, наскільки сильно вона зголодніла, але тільки за нею.

— Мені не потрібен чоловік, Юлю. І ти – не абихто, – вона зробила акцент на останньому реченні і заглянула їй у вічі, пом’якшуючи подив:

— Ти потрібна мені. До біса правила, – її рука тягнеться до талії дівчини, від чого та нервово видихає.

 —Тіно… будь ласка, – Юля вже не пручається так сильно і відчувається, ніби Кароль буквально опановує її. Опановує її душу і тіло, і Юля вже навіть не розуміє це добре чи погано.

 Блондинка дивиться їй у вічі, повільно опускаючи очі донизу, і немов спалює поглядом її одяг, який наразі дуже їй заважає.

— Не потрібно так сильно благати мене, все буде.

 Кароль вже готова розірвати на ній плаття. Внизу живота все палає, а тіло зводять страшенні судоми.

 — Тіно, я не це мала наувазі. Тобі не треба…Робити..Цього.

 Останні слова були сказані з великою паузою і певною інтонацією, яка абсолютно суперечить сказаному.

 Дихання Кароль так близько і розчиняє її тут і зараз, що їй доводиться стримувати себе, але це дається все важче і важче з кожною секундою.

«Блядь, не була б вона такою звабливою і сексуальною, все було б значно легше!» – В думках Юлі лунає ця фраза, і тепер вона боїться власних думок.

 В цей момент руки Тіни вже блукали по всьому тілу Юлі, і, здається, немає місця де б вона ще не була. А, є. Найпотаємніше місце, до якого вже повільно, але впевнено тягнулась Кароль, відчувши на своєму зап’ясті хватку Юлі.

 —Ні, почекай…. Тіно, я не можу, я…. Я не хочу зараз робити те, про що буду дуже сильно шко… – дівчина намагалась зупинити Кароль, але та впилась в її губи, не давши і договорити.

 — Ти мене збуджуєш ще більше, коли включаєш недоторку. Ну ж бо, ти ж зараз зовсім небайдужа до того, що зараз відбувається. Я маю рацію? Те, як ти намагаєшся мене відштовхнути – це дитячий садок, крихітко, — крізь поцілунок шепоче блондинка, спускаючи руки на стегна Юлі:

— Віддайся своєму потягу і зламай бісові правила, ти неймовірна і дуже гарна, дівчинко моя.

  Після почувшого Саніна вже нічого не бачила і не чула, повністю віддаючись Тіні.

 «Те, як ти намагаєшся мене відштовхнути — це дитячий садок». Можливо, тому що я зовсім не хотіла тебе відштовхувати?…

Стогони переходять у крики, які гулом долинають з гримерки… Дівчата, здається, забули, де вони це влаштовують…

— Дорога, я ще нічого не зробила.

 Кароль, звісно, збуджували її крики, але це зовсім не те місце, де вони можуть повністю розслабитись і творити все, що вони забажають, що дуже напружувало обох.

 — Ти ще нічого не зробила, але я вже хочу кричати, так, Тіно, саме так, – вона вже переходила на сміливість, відповідаючи на поцілунки, її руки вже починали блукати по тілу блондинки, мурашки все дужче бігали по тілу, а судоми зводили кожну м‘язу, дихання збите у двох.

 Юлю мурашило, Тіну мурашило… Вони обоє під гіпнозом і не можуть опанувати свої тіла, не можуть сконцентруватися, зупинитися, обидві бояться йти далі але й обидві не хочуть зупинятися. Юлю не залишали думки завершити це все, перестати, але зупинятись було занадто пізно і неможливо. Їхні тіла належать одне одному. Тут і зараз.

Кароль переходить цю межу перша, стягуючи останнє, що заважає максимально зблизитись… Вона дивиться у вічі шатенці, немов намагається відшукати там дозвіл, і в цей момент її пальці ніжно та доволі плавно торкаються Юліного стегна з внутрішньої сторони, спостерігаючи як грудна клітка Юлі здимається так, ніби їй не вистачає повітря, і це дійсно так. Її пальці ніжно рухаються вверх до найчуттєвішої зони, розсовуючи губи, рухаючись уздовж, так само ніжно рухаються до клітора, роблячи декілька кругових рухів, спостерігаючи як тіло Юлі реагує на це, Тіні стає спекотно, її серце калатається, а білизна поступово промокає, аналогічно її пальцям, які, в’язнучи у в’язкій рідині повільно проникають вглиб, і Юлю ніби б’є током.

 Пальці Тіни повільно рухаються вглиб в унісон з тілом Юлі, яке хаотично вигинається назустріч, а їхні вуста змикаютьвя воєдино у мокрий поцілунок, який до непристойності стає все гарячішим. І коли Саніна, врешті решт, набирається сміливості,- вона намацує крізь тканину білизни вже до непристойності мокру плоть Кароль, і також заглиблюється до упору, отримуючи у відповідь протяжний стогін у її вуста крізь поцілунок. Шалена пристрасть і енергія – це те, що рухає ними зараз.

 — Тільки спробуй потім мене уникати, – крізь стогони пробивається з вуст Кароль і вона знову різко впивається в губи Саніної, здається, прокушуючи їх…

 Але Юлі все одно. Вона навіть не відчуває болю зараз.

 — Тіно… Боже… я не думала що ти така божевільна, так… яка ж ти…

 Їхні погляди зустрічаються і випалюють очі одна одної, але чуттєво.

 Вони насолоджуються одна одною фізично, зорово, морально, добиваючи себе думками одна про одну. Юля думає наскільки сексуальна Тіна зараз і наскільки сильно їй подобається її тіло, все що вона зараз робить з нею… У Тіни ж аналогічні думки, від яких вони обоє сходили з розуму ще більше.

 Вони випускали все те, що назбиралось за весь час разом, коли все, що вони могли раніше – це просто спілкуватись, і максимум мати одна одну лиш поглядом.

 Це продовжувалось доти, доки все це не перервав неочікуваний і шокуючий обох, стукіт в двері.

 — Тіно, ти там?

 Тіна зразу впізнала голос Дана, але це зовсім не те, що її хвилює зараз. У неї відлягло, так як якщо б це був хтось з керівників, їм прийшлось би відчиняти і виправдовуватись…

 Тіна закриває рота Юлії рукою, даючи їй зрозуміти, що вони вмикають режим ігнорування і очікують момент, коли чують все менш і менш чутні кроки.

 — Це був Дан? – Юля дивиться на Тіну, і в її погляді читаються іскри ревнощів, які вона намагається відкинути хоча б зараз, бо до чортиків бажає цю жінку.

 —Так… забий. – Тіна видихає і збирається продовжити, але Юля знову зупиняє.

 — Тіно… Чесно? Бачити його не можу, — дівчина хотіла продовжити, але Тіна  перебиває її:

 —Я теж… Я просто зараз з’їм тебе, Юля, плювати на нього…

 І вони знов зливаються у поцілунку, продовжуючи пестити тіла одна одної дихаючи дуже збито і хаотично, намагаючись хапати воздух, бо його страшенно не вистачає.

Невдовзі оргазм накрив обох одночасно.

Вони спускаються по стіні вниз на свій одяг і дотикаються лобами, торкаючись руками щок і підборіддя одна одної.

 — Після того, як ти так довго віддавалася мені, я ніколи б не подумала, що ти так страшенно почнеш ревнувати мене, Юлічка, – Кароль закриває очі і посміхається, не приховуючи, що їй це приємно усвідомлювати.

— Тепер тобі точно не потрібно так довго “брати” мене, Тіночко.

 Тіна заливається сміхом від такого дивного, але водночас чомусь милого і приємного монологу, і вони знову зливаються в пристрасному поцілунку, посміхаючись одна одній, та не в змозі відірватися, ще довго насолоджуючись одна одною, тонучи у спільному океані. В обох сенсах.