Глава 1. Перше вересня

1 вересня, 1976 рік

Близнюки Поттер, попрощавшись з батьками, розійшлись по різним вагонам.

Він – король школи. Високий хлопець з темно-шоколадним волоссям, яке просто не піддається розчісуванню, і яскравими світло-карими очима, як в мами. Зазвичай він вдягається в що попало, тому про стиль його судити складно  Він любить влаштовувати різний “двіж” разом зі своїми найкращими друзями. Всі вони – зірвиголови, які постійно лізуть, куди не треба, і, головне, їм вдається уникати наказаня! А за це їх просто обожнюють дівчата. Але не Лілі Еванс. Можливо. Та не її найкращій подрузі. Можливо.

Він вже зустрівся із Блеком, Пітером та Ремусом, та до купе вони пішли без останнього – з очевидних, думаю, причин.

Вона – його старша сестра. Вони із ним одного зросту, і в неї такий самий колір волосся – та в дівчини воно пряме, і, на щастя, розчісується спокійно. Очі в неї майже як небо – світлі-світлі, такі ж, як і в тата. Вдягається зазвичай у кольори факультету та щось нейтральне між шкільним стилем та трендами, про які весь час торочить її сусідка по кімнаті. Вона тусить лише з дівчатами зі свого курсу й факультету та Лілі Еванс. До речі, вони обидві старости. І обидві засуджують шайку чокнутих. Можливо.

Вона помітила Лілс, та до вагону старост дівчата вже пішли удвох.

Лілі Еванс. Це дівчина з “правильними” рисами обличчя, яскраво-рудим прямим довгим волоссям і так само яскравими зеленими очима. Староста. Вдягається завжди у щось класичне, поєднуючи маглівський діловий стиль з гоґвортською формою, і в неї це капець як круто виходить! Любить усіх і дружить з усіма, окрім Шмародерів та Снівелуса, хоча Шмародери більше їй до вподоби – хоча б факультет свій.

— Лілі Еванс, Грифіндор, шостий курс.

— Джейн Поттер, Рейвенклов, шостий курс.

Дівчатам назвали їх місця, та, що надсумне, це те, що їх знову посадили у різні купе! Хоча… Це було очікувано, бо курс курсом, а вони на різних факультетах. Та й все таки, різні купе – не дуже критична штука (все одно скинуть все за домовленістю на партнерів-старост та будуть сидіти у купе та триндіти). Набагато критичніше те, що Нюнчик теж староста. Це тепер дуже критично. Тільки б він до Лілс не почав знову лізти з своїми паршивими вибаченнями…

— Ну, то я піду до Ремуса, — попрощалась з подругою Лілі. — Як завжди, останнє купе!

— А Сні… А-а, Снейп?

— Бувай!

Еванс або не почула, або зробила вигляд, що не почула. Скоріш за все – другий варіант.

Вона розвернулась та пішла у іншу сторону вагону, і зайшла до передостаннього купе. Джейн до свого йшла одна. Дивилась вона на все абсолютно не зацікавленим поглядом, з максимально томним виглядом волокла за собою валізу, не звертала уваги на розмови у інших купе. Немає перед ким здаватись живою – то й навіщо, чи не так?

Арес Олівандер* – бісячий тип, який, на жаль, з Рейвенклову, на жаль, добре вчиться, і, на жаль, минулого літа йому також надіслали значок старости. Його імя було запозичене з грецької міфології, так само, як імя його сестри – Пандори. А Джейн, поміж усім, мяко кажучи, не дуже любить грецьку міфологію та маглівське уявлення про те усе. Та з Пандорою хоч можна було спілкуватись, а з цим гандоном просто неможливо спокійно говорити!

Отож, Поттер-старша увійшла до купе, у якому сиділи вже троє людей: трохи повненький милий шатен з пятого курсу – Енді Макгрегор, невисокого зросту Пандора Олівандер та цей самий Арес, що одразу зустрів її своїми дурними і взагалі недоречними коментарями.

— Дженні, ти не втопилась за канікули!

— Від’єбись, а?

— Джиммі, що, не достатньо жахливо поводився?

— Дженні і Джиммі це тільки між мною і Джеймсом.

— І Аресом, — додав блондин, мало не шкалячи зуби. А противно то!..

— Ти хотів сказати “ідіотом”?

— Так, все! — сказала Пандора незвичним для неї наказовим тоном. Потім вона зрозуміла, як це прозвучало, та повернулась до свого звичного спокійного характеру розмови. — Краще допоможи заштовхати їй цю валізу наверх, шафо ходяча. Не сваріться на початку року, ще встигнете! — і, трохи помовчавши, додала: — Будь ласка.

Олівандер лиш “ц”-кнув, та все ж допоміг Джейн з валізкою. Вона, звісно, була не низенька, – метр вісімдесят, як і Джим, – та й Гоґвортс-експрес був не низеньким також, а цей дурбелик метрів зо два, мабуть, зростом!

— Так, усе, давай інструктаж молодшим робити, — звернулась Поттер до Ареса.

— Ну, Енді й Пандора, ви тепер старости, — почав він, — тож мусите, по-перше, не страждати хуйнею, а помагати нам з Дженнічкою, найзлішою старостою Гогвортсу.

— Рота закрий! Я Джейн, і зовсім не найзліша староста!

— А хто? Ти ведеш себе як найзліша староста.

Дійсно, хто тоді? Добра сестра? Можливо, але не на публіці. Хороша подруга? Не впевнена. Тоді, може, улюблениця викладачів? Вони лиш помічають її розум, та інших привілеїв вона не має – навіть того нещасного клубу Слизнів, чи як його там, куди Лілс, молодший Блек і Снівелус ходять. Хіба що Флитвік до неї дуже добре ставиться – вона староста його факультету, з першого уроку їй чудово вдаються закляття, та вона легко виконає його доручення щодо організації внутрішньо-факультетських штук.

Сестра Джеймса Поттера. Не старша сестра, а просто сестра. Вона просто наявна сестра найпопулярнішого хлопця у школі, хіба що після бабія (на думку половини учнів як мінімум) Блека. Так, саме так! Вона – сестра Поттера, яка йому заздрить у очах всіх! Хоча, якщо подумати добре, вони з братом схожі. Його харизма на публіці в неї у вузькому колі друзів, його вдача у плані прокручування якихось дурних розіграшів у неї в навчанні, його гострий язик в неї абсолютно такий самий, лише інколи вона “перегинає палку”.

Хоча вона не така, якою її бачать, у очах більшості Джейн Поттер – староста Рейвенклову, сестра Джеймса Поттера, якась зарозуміла та, певно, заздрить братові.

— Сказала ж – рота закрий і не верзи дурниць!

Олівандер закотив очі, та все ж заткнувся.

— Так, якщо коротко, йдіть до Сюзан Грей і Розє. Вони допоможуть більше, ніж ми, бо нам не надавали ніяких завдань щодо скеровування та навчання вас двох. Отож, в мене все, я йду.

— Почекай мене, я за…

— Ти чергуєш, я йду до Лілі, Сюзан мала тобі сказати. В будь якому разі: па-па!

З цими словами Джейн вийшла із купе, не ставши вислуховувати Олівандера та його лайку через зайву роботу. Але взагалі, коли він нарвався на Розє, та вони там дуель влаштували, їй потім довелось тиждень і за себе, і за нього все робити, тож хай не скаржиться, а працює.

Тож, старша Поттер попрямувала через вагони. Лілс, певно, вже майже в купе, бо Ремус абсолютно не такий самий заноза, як цей хрунь**, а ще в Джейн є одне завдання. Студенти сиділи у своїх компаніях, і до однієї з таких зараз прямувала рейвенкловка. Та, певно, ще дехто.

Джейн якраз зайшла у потрібний їй для завдання вагон, та побачила юнака з світло-русими кучерями. Це Ремус. Він, певно, йшов спочатку до свого вагону чергування, де домовився за час посиденьок із друзями.

— Рем, привіт!

Він обернувся та усміхнувся.

— Привіт, Джейн.

— То ви тут?

— Так, — відповів він. — Як твої канікули?

— Та наче нормально.

Коли Джейн підійшла, Ремус відчинив двері перед нею та дав пройти. Ну, й справді ж, добряга! Як він потрапив в компанію Джеймса?

— Ой, Дженні прийшла, — почав одразу братик. — Як довго ти з тим Олівандером говорила! Може, не говорила, а…

— Слухай, я ж тобі не розказую, як Лілі уявляла собі трах з не скажу ким, то й ти свої фантазії не показуй, — сказала на те Джейн, сідаючи біля Пітера. Насправді, Лілі цікавить тільки навчання, як вона усім показує, та Джейн здається, що їй подобається Рем. Але Дженні нікому не скаже про це. Можливо. Майже. — Піт, як твої канікули?

— Да все наче добре, — відповів він. — Пам’ятаєш, коли Зол… Джеймс пішов кудись, і нікому не сказав?

— Я все знаю, не ламайте дурнів, — відказала Джейн, помітивши, як Блек зиркнув на Петігрю. Вона і справді знає. Джим спалився майже одразу. — Ні, ну ви взагалі?

— Тобто все? — перепитав Джим.

— Бляха, не ламай дурника, сам розказав!

— Джейн, я тебе вгроблю! — огризнувся брат. Мова йде про їх дурну позачергову вилазку, не до Рема, а просто чисто “по приколу”. Вони, дурбелики, полізли спочатку до Блека, а потім діймати Лілс. Тільки от Джейн тоді була в неї в гостях, тож не склались жартики і їх звідти випихнули з ноги.

— Хто кого?

Це було в їх стилі. Саме так вони спілкувались при людях. Наче й не було тих літніх днів, коли вони разом вчворяли якусь дикість, а потім вдвох мамі одночасно тикали пальцями одне в одного, мовляв, не я почав. Ну то й зараз не літні дні, а вже майже розпочалось навчання, а в неї, як у старости, більше влади. Якщо що – звернутись до Лілс не проблема, а вона вже з Ремусом поговорить, а він з ними. Бо сваритись з Мародерами самостійно не так цікаво, як дивитись, як вони сваряться між собою!

— Гей, а зі мною так і не привітаєшся? — спитав Блек. Це самозакоханий майже, бляха, двометровий чорнявий кретин і той самий чувак, в якого втюхалась половина школи. А то й більше.

— “Гей” це ти до кого?

Піт пхикнув, а Блек нахмурився. Джим і Рем уважно спостерігали за обличчям останнього і ледве стримувались від сміху.

Джейн встала і, попрощавшись тільки з Ремом та Петігрю, пішла. Тепер вже до Лілс.

— Передай Еванс, що в неї прекрасні зелені очі! — крикнув молодший Поттер наостанок.

А Лілі вийшла з купе і, коли побачила Джейн, вони обидві голосно розсміялись.

***

Велика зала. Зараз почнеться розподілення.

Поки Капелюх співав свою нову дурнувату пісеньку, яку він складав цілий рік, Поттер-старша, сидячи за столом Рейвенклову, пояснювала Пандорі та Енді як відбувається “засідання старост”.

— І от, коли всім все сказали і всі все сказали, і в вас немає питань, можна розходитись. Але поки вам раджу лишатись та просити старост школи про допомогу, хоча б детально, що робити.

П’ятачки їй подякували та почали вже обговорювати щось своє. А потім Пандора запитала в Джейн:

— А ти не знаєш, Рег теж староста?

— Блек?

— Так.

— Ні, не знаю, вибач. Може побачитесь на “засіданні”.

Пандора ще раз подякувала та відвернулась і продовжила щось обговорювати з Енді.

— Вайт, Дав! — голосно оголосила Макґонеґел, дивлячись на зграйку першокурсників, від якої якраз відокремилась ніжна маленька чорнява дівчинка, трішки схожа на Джейн, коли вона вступала.

Було помітно, як дівчинка хвилюється. Мабуть, маґлородка.

— Гм, — почав думати уголос Капелюх, коли дівчинка сіла на стілець, — ти досить розумна та кмітлива, працелюбна та дружня… Може, Гафлпаф? Чи… РЕЙВЕНКЛОВ!

Синьо-бронзовий факультет гучно радів новій студентці, а особливо раділи дві дівчинки, теж першачки, здається, Бернел та Тернер. Чи якось так. Джейн, якщо чесно, трохи пропустила.

Вона інколи кидала поглядом на стіл Ґрифіндору. Брат щось обговорював з Блеком і Пітером, а Рем з Лілс, певно, так само, як тільки що вона, наставляли нових старост.

Згодом на столах зявилась їжа. Як завжди, багато їжі. Дуже багато. Гори їжі.

Коли Поттер зайшла до спальні, зморена після “наради старост” та допомоги молодшим, її вже зустріли обидві сусідки – Доркас Медоуз та Кортні Кармайкл.

Дівчата не дуже довго теревеніли, бо всі хотіли спати, адже завтра вже починається навчання, а Джейн ще й зранку знову йти на “засідання”. То взагалі було не зовсім засідання, але вона його так називала, бо це солідніше, ніж “збір старост”.

Вежа Рейвенклову була особлива, оскільки тут кімнати ззовні відносно невеликі, але всередині є буквально все – три ліжка, три комоди, одна велика шафа, душова кабінка з туалетом, стілець та середнього розміру стіл навпроти вікна. Стіни та балдахіни в мало не королівських ліжках (що теж були на перший погляд одномісними) були темно-синього кольору, з яскравими або не дуже зірками та сузір’ями. Стеля була схожа на ту, що в Великому залі – теж зачарована так, щоб вона відображала небо над твоєю кімнатою. Комоди, шафа, ліжка, стілець та стіл були зроблені з темного дерева та злегка оздоблені бронзою.

Доркас та Кортні по черзі вирішили митись в душі, бо було надто ліньки йти в кінець поверху у ванну кімнату. Джейн також помилась би в душі й лягла б спати, якби не Пандора.

Блондинка постукала у двері та відкрила їх. Кортні якраз у цей момент застеляла ліжко, а Доркас була в душі. Джейн просто розкладала речі в комод. Олівандер попросила провести її у ванну для старост.

“Да ну блять…”

Довелось йти та показувати.

ЗНОСКИ

*- у каноні нічого не сказано про дівоче прізвище Пандори, а також про сина та дочку Гарріка Олівандера. Я використала популярну версію у фанфікшені, за якою Пандора – дочка Олівандера. Ім’я Пандора запозичене з грецької міфології, тому я звідти ж взяла ім’я Арес, для її брата.