Фанфіки українською мовою

    Глава 1 Знайомтесь з героєм

     

    Резюме для стажування в сертифікованого чаклуна розуму:

    1. Повне ім’я та прізвище

    – Селестус, син дому Таро

    2. Бажана посада

    – Та, на якій я зможу не напружуючись возитися з паперами й спостерігати за роботою магів, попиваючи каву.

    3. Контактна інформація

    – Поштовий ящик номер 7, студентського гуртожитку номер 2, кращої у світі Академії магії й фехтування номер 1!

    4. Ключові знання і вміння

    – Вмію бентежити гарних дівчат. І хлопців теж…

    5. Можливі досягнення

    – Поки не вигнали з першого курсу

    6. Можливий досвід роботи

    – Приблизно виходить в мінус

    – Селестус, ти серйозно? Як по твоєму я повинна здати це директору? – запитали мене

    Як можна було все зрозуміти, Селестус це я, і мене зараз сварять в пустому кабінеті академії. Можна подумати, що я в непривабливому положенні, провинився і ще багато “бу-бу-бу”. Але якщо капельку змінити точку зору – то прямо зараз я один в кабінеті з молодою вчителькою і в нас близький емоційний зв’язок. Я вибираю такий світогляд.

    – А що в ньому не так? Я ж чесно на все відповів.

    – Все! Резюме потрібно заповнювати максимально формально! А з таким резюме тебе навіть в бакалійну крамницю не наймуть!

    Здавалось ще трохи та в неї підуть іскри з очей, але навіть так вона не перейшла на крик. Стальне самовладання.

    – В бакалію може і не візьмуть, але серед мисливців я завжди буду прийнятий! – відповів я з гордістю

    – Охххх, просто заповни резюме правильно, як всі інші учні, і роби що хочеш.

    Напевно варто трохи про неї розповісти, знайомтеся – Лілія Вайнер. Молода вчителька, що прийшла до нас в школу на практику, тиждень назад, тобто на початку навчального року.

    Як вчительки в неї відмінна база знань, розуміння матеріалу і т.д. Добра, але сувора, пунктуальна і чуйна, загалом – приклад для наслідування. Ось так вона встигла зарекомендувати себе за цей тиждень.

    Така ж ретельна бездоганність була і в гардеробі. Строгі спідниці, білі блузки, піджак і колготки навіть коли жарко. Мінімум аксесуарів крім сумочки й стопки якихось паперів, які з нею, здається навіть уві сні.

    Але яким би не був гардероб, це тільки одяг що підкреслює саму людину. А підкреслювати було що. Наприклад дивовижно вузьку, як на мене, навіть занадто, талію. Або може довгі, укутані й зараз, в колготки ноги.

    Волосся довжиною до лопаток, що кожну мить переливаються обсидіановим, заворожували. А милі, м’які й акуратні риси обличчя разом з аметистовими очима виглядали як витвір мистецтва.

    – Еммм мм, ну як би сказати…- почав я туплячись в підлогу

    – Що ще?

    – Якщо чесно я навмисне так заповнив бланк…

    – Ха?! То ти просто знущаєшся з мене?!

    – Ні! Просто…

    Вона окинула мене грізним поглядом і запитала:

    – Просто що?

    – Просто, ми так давно не бачились… і я хотів з тобою поговорити. Ось так, на однині!- я зробив паузу, поки дивився у підлогу.- Але ти завжди зайнята роботою. Виходиш з класу і ніби зникаєш. Ось я і подумав, що так зможу привернути твій погляд.

    Я підняв голову і подивився прямо в очі Лілії. Вона, як можна сказати по вигляду, пом’якшала і сказала.

    – Нууу якщо ти хотів просто побачитись, то можна було просто підійти й сказати. Знаєш я теж хотіла побачитись, але було так багато роботи…

    Вона зітхнула і розслабилась. Але я продовжив:

    – Не просто побачитись! Поки ми не бачились я багато думав про тебе…. і нас. Я часто згадував тебе, твої прекрасні фіолетові очі!

    Коли я це проговорив її очі здригнулися і щоки почали повільно заливатись рум’янцем. Але я знову відкрив рот.

    – Я згадую ті часи коли ми разом пили чай, тренувались і полювали. І нарешті я зрозумів що це за почуття!

    Я рішуче подивився на Лілію, повністю червону і з тремтячими плечима.

    – Щ-що ти таке кажеш?! Ми ж вчитель і студент!

    – Я сумую по тобі! Давай, як в старі часи, разом вип’ємо чаю й поговоримо про книги! – сказав я і полегшено зітхнув

    Ах і точно, зовсім забув. Лілі за сумісництвом, краща подруга моєї сестри. І моя подруга дитинства.

    Так ось, вчитель Лілія, повністю червона до мочок вух, витратила пару секунд на обмірковування того що я сказав. Але було занадто пізно. Щира посмішка з легким сміхом вирвалась з мене.

    – А?! Ахх ти ж пацюк!

    Зрозумівши, що я просто жартую вона кинула в мене пенал. А з виду доросла дівчина…

    – Ахахах просто жар…АЙ!

    Ні про що не жалкую.

    – Подорослішай вже! Ми ж не бачились з позаминулого фестивалю полювання! І перше що ти вирішив зробити це познущатись з мене?!

    – По-дружньому пожартувати попрошу. Хоча, признаюсь, в мене щелепа пару поверхів пробила коли я дізнався, що ти вчителька тут! Як так вийшло, ти ж збиралась викладати в Королівській Академії, ні?

    – Ха, в останній момент з’явилась можливість влаштуватись сюди, і я її використала. А що, тобі щось не подобається?

    Після питання вона схрестила руки й відвернулась. Хах, ну що за паняночка?

    – Як мені може не подобатися те, що моїм вчителем буде така розумна і відповідальна людина? Тим більше така красуня. – відповів я

    – Все одно ти дурень.

    * Дзинь-дзинь-дзинь *

    – О! Ми пробалакали всю перерву. А я хотів ще встигнути перекусити, гаразд.

    Швидко покопавшись в сумці, я дістав дещо. Наблизившись майже впритул до милої, і все ще червоної, помідорки я дав їй в руки листок з нормально написаним резюме, прошептав на вушко одну фразу і швидко попрямував на третій урок.

    Впевнений в її вушках ще певний час відлунням віддавалось ” Потім вгостиш мене обідом’

     

    6 Коментарів

    1. Aug 24, '22 at 00:59

      Вуйко Андрій! (вибачте, не втрималась, згадала молодість)
      Доповнити щось від себе мабуть і не зможу, ви й коментатори чудово впорались, але
      оч проакцентую з чим погоджуюсь:
      Так, ви маєте рацію і читачі сором’язливі тут) тому ваш стиль “заарканення” нічого так, візьму на замітку!
      Так, Psycho має рацію щодо помилок, і я ї
      застала 2 місяці з моменту публікації, тому, Пане Авторе,
      алтурите з виправленнями!
      Так, погоджусь з Metelia: цікаво, легко, але мало конструктивної інформації в зав’язці. І чаклунство і полювання якесь… на кого? Основна увага на оригінальній анкеті залишилась прикована та на казановськи
      замашка
      героя) і ні, то не погано, просто констатую факти.
      Плюсом можу додати, що ваші коментарі чудово гармонують з твором, навіть пробігає думка, що у вас з головним героєм багато спільного)

       
    2. Jun 18, '22 at 23:16

      Радий вітати Панів Читачів!
      Нажаль, зараз пішли дуже сором’язливі та робкі читачі тож бідним авторам (до прикладу мені) при
      одиться йти на контакт першим. Коли я тільки починав писати , чесно кажучи, були зовсім інші очікування. Знаєте – море відгуків, триліони переглядів, концентрована по
      вала від якої одразу оргазмуєш і неймовірно конструктивна критика одна капля якої буде нести мої твори ввер
      , мов крила янголів. Чи варто говорити, що з цього всього я отримав лише по чайнику?)
      Проте – це не значить, що я кочу бачку на вас дорогий(га) (одні почки коштують 2к долярів) Пан(ні) Читач(чка) . Я все розумію. Справді дуже важко натискати на ці кнопки, щось там друкувати, а формулювати думки – взагалі жа
      ! Тож я підготував для вас маленьку анкетку:
      1. Ваша думка про цю главу?)
      2. Що ви би
      отіли сказати Пану Автору?)
      Цьом)

       
      1. @Пан АндрійJun 19, '22 at 00:27

        Зізнаюсь: якби не цей коментар, то обмежилася б лише оцінкою. Ваша тактика працює)
        На жаль, до піку насолоди мої слова вас не приведуть, бо буде не лише по
        вала.
        1.Що сподобалось: читається легко, інтригує (наскільки це можливо в першій главі), цікаво поєднані діалог, опис і навіть резюме на початку.
        Зони розвитку: помилок надто багато, щоб не звертати на ни
        увагу, зокрема пунктуаційни
        , а кальки з російської особливо гострим лезом про
        одяться по серцю (в непривабливому положенні, на однині, сумую по тобі…). Або це вже моя голова не дуже добре працює в першій ночі.

        2.Нат
        нення вам і терпіння, щоб продовження було ще кращим.

         
        1. @PsychoJun 20, '22 at 21:48

          *
          е
          е
          е
          * мій ли
          одійський план працює!
          Дякую за конструктивний відгук, і не можу не зазначити що ваша голова працює просто відмінно в першій ночі). Ви праві в тому, що тут багато кальок і русизмім, і коли видасться нагода я обов’язково пройдуся і відредактую це. Бачить Бог редакцій зе буде багато. Насправді в мене досить заплутана історія з цією книжкою – починав я її писати на москальській і це мій страшний грі
          , тож мені дуже довго відмиватися від цього. Що найменше ще 15 глав(бо саме стільки в мене зараз є в ар
          іві, і я постараюся ї
          якомога швидше завантажити на цей прекрасний сервіс з такими активними користувачами)). А поки тільки уклінно прошу пробачення.

           
      2. @Пан АндрійJun 19, '22 at 22:23

        Авторе, признавайтеся, ви маркетолог чи пікапер?

        А якщо по-ділу, то мені сподобався цей уривок. Стиль написання легкий і за
        оплюючий, персонажі з
        арактером. Мені вже подобається гг.
        От тільки надто мало. Особисто мені не вистачило тексту щоб зрозуміти що відбувається, і про що буде ця робота.
        Нат
        нення вам. Щиро вірю, що скоро вас чекатиме море відгуків, триліони переглядів, по
        вал, оргазмів і всього іншого.

         
        1. @MeteliaJun 20, '22 at 21:56

          Пікапер, письменик, мільярдер, філантроп).
          Справді перша глава має тільки 900 слів , проте всі наступні глави мають щонайменш в півтора рази більший об’єм, тож сподіваюся з цим проблем не буде. Також скажу вам по секрету, який я відкриваю тільки Панам Коментаторам. Пссс, в мене в ар
          іві ще 15 глав, так що проблем з недостачею не буде).
          Дякую за щирі побажання).
          Знаєте ви дуже гарна пані, можливо ви не проти зустрітися ще раз? До прикладу в коментаря
          наступної глави. Знаю, шансів в мене багато, проте все одно буду нервово чекати. Цьом)

           
    Note