Герміона/Фред/Джордж

– Ну, Герміоно! – благав “старший” з близнюків

– Ми так довго над цим працювали і тепер ти не хочеш навіть глянути на наше творіння? – продовжив репліку першого інший близнюк

Пройшло 2 дні з дня народження Герміони Ґрейнджер. Візлі, принаймі, так як вони казали, зробили “грандіозний, або ж просто неперевершений” подарунок дівчині. Та остання все ніяк не хотіла оцінити його.

– Ще раз ні! Хлопці, невже це не може зачекати? у мене є справи, Снейп знову завалив нас домашньою роботою і…

– Ти завжди нам так відповідаєш! – обурились хлопці в один голос

Герміона лагідно подивилась на них. “Напевно, вони-таки справді старались, якщо так хочуть, щоб я оцінила подарунок” – подумала про вона про себе

– Добре, вмовили! Тільки краще б ми встигли до відбою, бо професорка Макґонеґел розлютиться – Дівчина відклала товстезну книжку на крісло і, з втомлено-милостивим виглядом обличчя, погодилась піти

– Герміоночко, ти найкраща!

З цими словами близнюки, мало не на руках, понесли Ґрейнджер на вихід з ґрифіндорської вітальні. Інші учні, що були у вітальні, збентежено дивились їм у слід.

– Куди вони пішли? – спитав Гаррі відірвавшись від конспекту

–Гадки не маю – невимушено відповів Рон, не дивлячись нікуди крім пергаменту

***

– Ми йдемо у кімнату на вимогу? – знервовано запитала Герміона

– Можливо – відповів Джордж, підмигнувши Фредрві

Герміона могла очікувати чого завгодно, від маленької дрібнички, яку винайшли близнюки, до величезного гіпогрифа з написаним на спині ім’ям дівчини. Можливо, Фред і Джордж взагалі так “пожартували” і зараз зізнаються, що ніякого подарунку немає і їй треба йти спати. Вона, напевно, продовжила б розвивати ці нав’язливі думки, якби вони не дісталися 8 поверху

– Ну, що ж, Ґрейнджер, приготуйся! Думай про те, як хочеш побачити свій подарунок – Піднесено сказав Фред. Близнюки виглядали більш веселими, ніж зазвичай. Герміона з підозрою глянула на них

Отож близнюки несподівано взяли дівчину за руки. Герміона почервоніла від неочікування і… можливо, від ще чогось? Не встигла вона зібратися, як близнюки потягнули її за собою. “Я хочу побачити свій подарунок. Я хочу побачити свій подарунок… Я хочу побачити… свій подарунок” І тут прямо перед ними з’явилися двері. Дівчина не зауважила, як ззаду до неї підійшов Джордж і закрив їй очі своїми руками

– Це буде сюрприз! – схвильовано повідомив він Герміоні

Відьма майже навпомацки пройшла у кімнату. Тим часом близнюки схвильовано хихотіли.

-Готова? – в один голос сказали Візлі.

Герміона кивнула. Коли вона відкрила очі, їй здалось, що вона спить, бо все було надзвичайно яскраве, навіть нереалістичне. Сама кімната було тускла, її освітлювали феї і ще якісь створіння, Герміона не змогла їх розпізнати. Над стелею висіли стрічки червоного і жовтого кольорів. Здається, на них було написано “Герміона”. Посередині кімнати стояв невеликий стіл, на ньому стояв пакунок величиною з стандартний горшечок, який дівчина могла побачити на уроці гербології. Біля пакунка стояв тортик. Герміона підійшла ближче, щоб роздивитись його. Він був оздоблений кондитерським бісером і доволі акуратними візерунками. Зверху на торті писало “Герміоні 15 років”.

– Мама дала нам рецепт, але ми не впевнені, чи вийшов він їстівним – Іронічно сказав Фред

– Ну, то вітаєм тебе! – Продовжив брата Джордж.

Герміона зачаровано розвернулась на них і крепко обійняла їх. Вона і подумати не могла, що хтось зможе їй таке влаштувати.

– Хлопці, дякую вам! Ви не уявляєте наскільки це мило з вашого боку

– Та, уявляємо – хихотнув Фред – Ми готували цю кімнату десь пів дня, а торт ще більше!

Герміона також посміхнулася. Їй було надзвичайно приємно

– Відкрий подарунок – Порадив їй Джордж

Відьма відірвалась від близнюків і підійшла до стола. На пакунку був зав’язаний бантик, Герміона розв’язала його і побачила вміст коробки. Там були книжки з нумерології, трансфігурації і.. декілька маґлівських романів. Вона не могла повірити, що хлопці дізналися про її захоплення. Герміона довго стояла перед книжками і захоплено витріщалась на них. Її очі зволожились, але не від журби, а від зворушеного моменту.

Герміона відчула як Фред і Джордж підійшли до неї із спини і обійняли. Вона не хотіла щось казати, не хотіла руйнувати момент. Дівчина закрила очі і відчула, як Фред, а потім і Джордж легко поцілували її у обидві щоки.

– Ой!

***

P.S: Привіт від авторки. Варто писати ще щось по цьому пейрінгу?